Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №635/8577/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 635/8577/25

Провадження № 2/629/312/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в місті Лозова, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №635/8577/25 за позовом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області-яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , виконавчий комітет Безлюдівської селищної ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав

в с т а н о в и в:

З Харківського районного суду Харківської області до Лозівського міськрайонного суду Харківської області за підсудністю надійшла виділена позовна заява Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_4 , відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері). З 21.11.2022 року дитина перебуває на обліку Служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Відповідачка ОСОБА_2 неодноразово попереджалася про необхідність змінити ставлення до виховання доньки, проте умови проживання залишалися незадовільними, а дитина часто не мала навіть їжі. Відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків: не цікавиться навчанням доньки, не займається її вихованням та не відвідує лікарів для профілактичних оглядів чи лікування. За фактами невиконання обов`язків щодо матері неодноразово складали адміністративні протоколи. 19.05.2025 року ОСОБА_4 було виявлено у занедбаному стані та доставлено до лікарні, під час обстеження у дитини діагностували хронічний тонзиліт, кардіоміопатію та інші захворювання. З 02.06.2025 року дитину було влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 , де вона перебуває і зараз. Матір за цей час донькою не цікавилася, не відвідувала її та навіть не вітала з днем народження. 20.08.2025 року відповідачка подала нотаріально засвідчену заяву, у якій добровільно відмовилася від подальшого виховання та утримання дитини і надала згоду на її подальше усиновлення. Враховуючи викладене та з метою повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження, сторонам надано час для подання заяв по суті.

Виконавчим комітетом Безлюдівської селищної ради як органом опіки та піклування було надано до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій наполягала на задоволенні позову та просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з”явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Представник виконавчого комітету Безлюдівської селищної ради як органу опіки та піклування у судове засідання не з”явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с.8).

21.11.2022 року наказом служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Ярославу було взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.17).

19.05.2025 року малолітню ОСОБА_4 було виявлено у занедбаному стані та госпіталізовано за актом про «підкинуту чи знайдену дитину» (а.с.22). Під час обстеження у дитини діагностували хронічний тонзиліт, кардіоміопатію та інші захворювання. Матір не цікавилася станом здоров`я доньки та не відвідувала лікарів (а.с.23).

Згідно з характеристикою, наданою Комунальним закладом «Безлюдівський юридичний ліцей імені І.Я. Підкопая» від 29.07.2025 року (а.с.18), ситуація з навчанням та вихованням ОСОБА_6 (учениці 9-Б класу) є критичною. З початку 2024-2025 навчального року дівчинка взагалі не з`являлася в ліцеї та навіть не прийшла в серпні, щоб отримати підручники. Класний керівник тривалий час не міг зв`язатися з матір`ю, оскільки жоден із номерів телефонів не відповідав. ОСОБА_7 під час розмови повідомила, що місце перебування її доньки та онуки їй невідоме вже понад два місяці. Класний керівник змушена була самостійно розшукувати ученицю і випадково знайшла її в соціальній мережі TikTok. Лише після звернення вчителя через месенджер ОСОБА_4 один раз прийшла на уроки. Зі слів самої дитини, вона не мала можливості навчатися належним чином, оскільки вдома був відсутній інтернет, а один мобільний телефон був спільним на двох із матір`ю. Також вона вказувала неточне місце свого проживання — «десь у Харкові». Дитина вже три роки перебуває на обліку, і динаміка її поведінки погіршується. Відповідачка не відвідала жодних батьківських зборів і жодного разу не вийшла на зв`язок із ліцеєм протягом року, попри численні прохання вчителів.

Поліцією встановлено, що відповідачка веде антисоціальний спосіб життя та зловживає алкоголем. Щодо неї неодноразово (у 2023, 2024 та 2025 роках) складалися протоколи за ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків, що підтверджується рапортом (а.с.21).

20.08.2025 року ОСОБА_2 було складено нотаріально засвідчену заяву, у якій вона підтвердила свою добровільну відмову від подальшого виховання та утримання дитини і надала згоду на її усиновлення (а.с.11).

21.05.2025 року ОСОБА_2 надала до служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради заяву у якій просила влаштувати доньку до патронатного вихователя у зв`язку з сімейними обставинами (а.с.24)

Згідно Договору № 39 про патронат над дитиною від 2 червня 2025 року дитина офіційно перебуває на вихованні у сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_5 . За цей час матір не виявляла інтересу до доньки, не відвідувала її та не вітала з днем народження.

Враховуючи викладене та з метою повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При дослідженні матеріалів, що були надані позивачем, судом встановлено факт ухилення відповідачки від виконання батьківських обов”язків, таких як виховання та утримання доньки.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і

ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові по справі №631/2406/15-ц від 13 березня 2019 р.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дитини, з тих підстав, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, не спілкується з дитиною, не піклується про стан її здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.07.2016 № 760/18209/15-ц та від 14.09.2016 № 216/2914/14-ц).

Суд звертає увагу відповідачки на те, що згідно п.1 ч.1 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо його виховання.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

З урахуванням вище викладеного, дослідивши всі докази в їх сукупності, беручи до уваги відсутність відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області-яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , виконавчий комітет Безлюдівської селищної ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження №62 від 03.08.2011 року, складений Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач- Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396555, місцезнаходження за адресою: вул. Зміївська, буд.48, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область.

Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконавчий комітет Безлюдівської селищної ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04396555, адреса: вул. Зміївська, буд.48, сел-ще Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489.

Суддя Т.О.Каращук