Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №591/12965/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/12965/25

Провадження № 2-а/591/664/25

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши упорядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника Шевцова Олександра Михайловича.

до відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,

до відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

установив:

14.11.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшов адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому представник позивача просить суд скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення №R165306 від 01.11.2025.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19.11.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; розгляд справи по суті постановлено розпочати з 01.12.2025; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; залучено до участі у справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язано позивача надати докази того, що відповідачу 19.06.2025 було відомо про факт не оновлення ним даних.

21.11.2025 позивачем подані вказані в ухвалі документи.

24.11.2025 представником позивача до суду подане клопотання про долучення доказів.

04.12.2025 другий відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому повідомив, що не приймав будь-яких рішень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

30.12.2025 перший відповідач подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, наголошує, що позивач дійсно не уточнив свої персональні дані у визначений законодавством про мобілізацію строк, що й стало підставою для винесення оскаржуваної постанови, яку перший відповідач вважає законною та обґрунтованою.

Заяв про розгляд справи з повідомленням сторін та проведенням судового засідання до суду не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно даних облікової картки до військового квитка ОСОБА_1 з 15.06.2025 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до даних військово-облікового документа «Резерв+» позивач з 19.06.2025 перебував у розшуку за не уточнення даних до 16.07.2024

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 22.10.2025 (зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_3 31.10.2025 за вх. № 16638) у якій визнав, що дійсно допустив порушення мобілізаційного законодавства в частині не уточнення своїх облікових даних у строк визначений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», водночас просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням строку, визначеного частиною сьомою статті 38 КУпАП.

Згідно з постановою № R165306 про накладення адміністративного стягнення від 01.11.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив дані до 16.07.2024, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-12 КУпАП, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Як свідчить відповідна відмітка, постанову отримано представником позивача 07.11.2025.

У суду відсутні підстави вважати оскаржувану постанову правомірною та законною з огляду на наступне.

Оскаржувана постанова обґрунтована тим, що позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), не уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, визначені статтею 7 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначені строки накладення адміністративного стягнення. Згідно із частиною сьомою вказаної статті передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення у особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

За змістом положень пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

У ході розгляду справи встановлено, що позивачу фактично інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, за не оновлення даних, граничний строк цих дій визначений законом - 16.07.2024.

З матеріалів справи вбачається, що з 19.06.2025 відповідачу було відомо про факт не оновлення даних ОСОБА_1 , оскільки із вказаної дати він перебував у розшуку згідно даних його військово-облікового документа.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, у якій визнав вчинене ним правопорушення та повідомив про закінчення строку, визначеного частиною сьомою статті 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Разом з тим, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було винесено 01.11.2025 і на цей час начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 був обізнаний з надходженням заяви позивача, однак провадження у справі не закрив за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

У ході розгляду справи перший відповідач не підтвердив правомірність винесеної постанови, не навів причин незастосування положень частини сьомої статті 38 КУпАП.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень при винесені оскаржуваної постанови діяв не в межах та не у спосіб, визначений законом, що призвело до безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності поза строками накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини, беручи до уваги задекларовані законодавством принципи верховенства права суд вважає доводи позовної заяви обґрунтованими, вимоги позивача правомірними, відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Щодо відшкодування позивачу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, структурним підрозділом якої є ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72, 77, 139, 241-246, 262, 286, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №R165306 від 01.11.2025 у справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17000 грн за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.

Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Ю.О. Зеря