Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №573/367/26 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа 573/367/26

Номер провадження 3/573/142/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , механік в/ч НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И ЛА:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Згідно протоколу серії КИС №304 від 16.02.2026 про адміністративне правопорушення, згідно якого встановлено, що відряджений солдат ОСОБА_2 , являючись військовою службовою особою військової служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 59, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, 15.02.2026 близько 19.00 год. знаходячись на місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 у районі АДРЕСА_2 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, неясна мова, хитка хода, порушення координації рухів. Від відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відмовився у присутності свідків, про що свідчить акт від 15.02.2026.

Крім того, з протоколу серії КИС №308 від 17.02.2026 про адміністративне правопорушення, згідно якого встановлено, що відряджений солдат ОСОБА_2 , являючись військовою службовою особою військової служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 59, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, виконуючи обов`язки військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, 16.02.2026 близько 20.00 год. знаходячись на місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 у районі АДРЕСА_2 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, неясна мова, хитка хода, порушення координації рухів. Від відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відмовився у присутності свідків, про що свідчить акт від 16.02.2026.

На підставі ст. 36 КУпАП постановою Білопільського районного суду від 26.02.2026 адміністративні матеріали об`єднані в одне провадження.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, які мають однаковий ступінь.

У суді ОСОБА_2 заявив клопотання про розстрочення виплати штрафу, бо на теперішній час він не може сплатити його в повному обсязі через скрутне матеріальне становище.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Мотиви суду та оцінка наданих доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення № 304 від 16.02.26, № 308 від 17.02.26, актами фіксації відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення даного стану в присутності свідків, письмовими поясненнями свідків, військовим квитком.

Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшла своє підтвердження.

Мотив накладення стягнення.

Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, вчинене в умовах особливого періоду та особу правопорушника ОСОБА_2 , наслідки вчинених ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати відносно останнього адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі на користь держави.

Вважаю, що саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення правопорушником нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

З приводу заявленого ОСОБА_2 клопотання про розстрочку сплати штрафу слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Тобто, КУпАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.

Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний Суд України у пунктах 3.4 та 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України та усталеної судової практики ЄСПЛ, вважаю, що на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне призначений ОСОБА_2 штраф на користь держави в розмірі 17 000 грн розстрочити на строк 6 (шість) місяців.

Судовий збір.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 172-20, 283-284, 301 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_3 виконання постанови Білопільського районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його постановлення.

Суддя