Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №380/15531/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/15531/24 пров. № А/857/3954/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року, головуючий суддя – Андрусів У.Б., ухвалене о 15:02 год. у м. Львів, повний текст якого складено 22.12.2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Львівській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державної регуляторної служби України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Львівській області, третя особа - Державна регуляторна служба України, в якому просив визнати протиправними дії юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Головного управління державної податкової служби у Львівській області, де на податковому обліку перебуває ОСОБА_2 , якими були сформовані податкові повідомлення-рішення, що по змісту, формі, розрахункам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не відповідають діючому законодавству та Конституції України; скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2024 року №1554356-2418-0409, №1554357-2418-0409, №1554358-2418-0409, №1554359-2418-0409, №1551471-2418-0409, №1551472-2418-0409, №1551473-2418-0409, №1551474-2418-0409, №1551475-2418-0409, №1551476-2418-0409, №1551477-2418-0409, №1551478-2418-0409, як такі що сформовані всупереч діючому законодавству та йому не відповідають; визнати протиправним та скасувати рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області № 3 від 30.06.2021 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яке постановлено з порушенням діючого законодавства України та ч.2 ст.19 Конституції України; зобов`язати юридичну особу Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010300).

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не наділене повноваженнями формувати будь-які податкові повідомлення-рішення, оскільки відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу з 22.08.2016 він перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, як платник податків за основним місцем обліку та його податковою адресою є: АДРЕСА_1 . Стверджував, що зазначена у сформованих податкових повідомленнях-рішеннях контролюючим органом адреса: АДРЕСА_2 , не може вважатися податковою адресою в розумінні положень статті 45 ПК України.

Крім того, наголошував, що на законодавчому рівні закріплена чітка процедура розроблення, затвердження, оприлюднення, прийняття органом місцевого самоврядування власних регуляторних актів та подальше їх застосування виключно в порядку та у спосіб, визначений законодавством.

Оскільки рішення №3 від 30.06.2021 року «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Покровською міською радою не було направлено до Державної регуляторної служби України, відтак воно прийнято всупереч діючому законодавству та Конституції України та підлягає скасуванню.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 в адміністративній справі №380/15531/24 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №3 від 30.06.2021 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» залишено без розгляду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, від 26.06.2024 року №1554356-2418-0409, №1554357-2418-0409, №1554358-2418-0409, №1554359-2418-0409, №1551471-2418-0409, №1551472-2418-0409, №1551473-2418-0409, №1551474-2418-0409, №1551475-2418-0409, №1551476-2418-0409, №1551477-2418-0409, №1551478-2418-0409; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не звертався до контролюючого органу ГУ ДПС у Дніпропетровській області та не надавав заяви щодо зміни своєї податкової адреси, тому відповідно до Державного реєстру фізичних осіб податковою адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 . Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області неодноразово було повідомлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про необхідність внести зміни до Державного реєстру за місцем своєї реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача заперечилв проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2023 рік:

- №1551477-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 1147,50 грн (квартира, загальною площею 42,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_4 );

- №1551471-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 4442,10 грн (вбудоване нежитлове приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 44,2 м.кв за адресою: АДРЕСА_5 );

- №1551474-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 1053,45 грн (квартира, загальною площею 39,2 м.кв за адресою АДРЕСА_6 );

- №1551475-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 27255,60 грн (складу запасних частин, загальною площею 271,2 м.кв за адресою: АДРЕСА_7 );

- № 1551472-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 17255,85 грн (нежитлова будівля теплопункту, загальною площею 171,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_8 );

- № 1551476-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 13105,20 грн (будівля контори та червоного кутка, загальною площею 130,4 м.кв за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 1551478-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 14461,95 грн (павільйон столова, загальною площею 143,9 м.кв за адресою: АДРЕСА_7 ;

- № 1551473-2418-0409-UA12080090000039979 від 26.06.2024 року на суму 6120,45грн (вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 60,9 м.кв за адресою: АДРЕСА_9 ).

Зазначені податкові повідомлення-рішення скеровано позивачу на адресу: АДРЕСА_10 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до відповідача-1 з відміткою «вручено» за довіреністю 05.07.2024 року за підписом Гузова.

Підставою для винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень стали дані інформаційно-комунікаційних систем ДПС України та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна, відповідно до яких ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна, які розташовані на території Покровської територіальної громади (м. Покров):

- складу запасних частин, загальною площею 271,2 м.кв за адресою: АДРЕСА_7 ;

- будівлі контори та червоного кутка, загальною площею 130,4 м.кв за адресою: АДРЕСА_7 ;

- павільйону столової, загальною площею 143,9 м.кв за адресою: АДРЕСА_7 ;

- вбудованого нежитлового приміщення магазину непродовольчих товарів, загальною площею 44,2 м.кв за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлової будівлі теплопункту, загальною площею 171,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_8 ;

- вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 60,9 м.кв за адресою: АДРЕСА_9 ;

- квартири, загальною площею 39,2 м.кв за адресою АДРЕСА_6 ;

- квартири, загальною площею 42,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_4 .

Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач пред`явив цей позов.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, винесені контролюючим органом не за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості. Тобто, у ГУ ДПС у Дніпропетровській області не було повноважень на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо ОСОБА_1 , податкова адреса (місце реєстрації) якого є Львівська область.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Як передбачено статтею 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як передбачено пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно пункту 45.1 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

За правилами абзацу 1 підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Як слідує з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення направлялись ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_10 .

Також, з витягу з реєстру територіальної громади від 04.02.2024 року видно, що ОСОБА_1 з 18.08.2016 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 .

Згідно з пунктом 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Пунктом 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з підпунктом 66.1.1 пункту 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 66.2 статті ) ПК України.

Відповідно до пункту 66.3 статті 66 ПК України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі, взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР.

Таким чином, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом не за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості. Тобто, у ГУ ДПС у Дніпропетровській області не було повноважень на прийняття податкових повідомлень-рішень щодо ОСОБА_1 , податкова адреса (місце реєстрації) якого є Львівська область.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 5 Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 (далі – Порядок, в редакції на момент зміни позивачем місця реєстрації)територіальні органи і підрозділи ДМС подають відповідним контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, місце проживання яких зареєстровано (знято з реєстрації) у відповідному населеному пункті, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, найменування органу, який видав документ, і дати видачі після запровадження електронного обліку реєстрації місця проживання фізичних осіб. Передача інформації про фізичних осіб здійснюється на рівні територіальних органів і підрозділів ДМС та контролюючих органів в електронній формі. Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами МВС і Мінфіну. До запровадження електронного обліку реєстрації місця проживання фізичних осіб територіальні органи і підрозділи ДМС подають інформацію контролюючим органам за їх письмовим запитом.

Вказана норма спростовує доводи відповідача щодо встановленого ПК України обов`язку платника податків подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи - платника податків, на думку суду є необґрунтованими.

Аналізуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано та за відсутності повноважень визначених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, через що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі №380/15531/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

А. Р. Курилець

Повний текст постанови складено 26.02.2026 року.