Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №380/13341/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/13341/24 пров. № №А/857/34761/24

А/857/34762/24

А/857/34763/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року і апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року (головуючий суддя Качур Р.П. м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальний заклад культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв», ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування рішень та наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв», Ваньковича Левка Ярославовича в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог № 1, № 2, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про допуск кандидата Ваньковича Левка Ярославовича на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» оформлене протоколом № 1 від 17 червня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про визнання переможцем конкурсу на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» Ваньковича Левка Ярославовича та рекомендацію Управлінню майном спільної власності Львівської міської ради укласти контракт з Ваньковичем Л.Я. терміном на 5 років, оформлене протоколом № 2 від 03 липня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року № 787-ОС.

Третьою особою - Комунальним закладом культури Львівської обласної ради Культурно–мистецький центр «Львівський палац мистецтв» подано клопотання (вх. № 88027 від 28.11.2024), в якому заклад просив заяву ОСОБА_2 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Ваньковича Левка Ярославовича, Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно – мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про збільшення позовних вимог № 2 (вх. № 80137 від 29.10.2024) в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасувати наказ начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» від 08 липня 2024 року № 787-ОС залишити без розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у задоволенні клопотання третьої особи - Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно–мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про допуск кандидата ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» оформлене протоколом № 1 від 17 червня 2024 року;

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про визнання переможцем конкурсу на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» Ваньковича Левка Ярославовича та рекомендацію Управлінню майном спільної власності Львівської міської ради укласти контракт з Ваньковичем Л. Я. терміном на 5 років, оформлене протоколом № 2 від 03 липня 2024 року.

Визнано протиправним та скасовано Наказ начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 8 липня 2024 № 787-ОС.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1937 гривень (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) 92 копійки.

Позивачем подано заяву про виправлення описки у судовому рішенні (вх. № 91320 від 11.12.2024).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року заяву позивача про виправлення описки в судовому рішенні задоволено.

Вирішено виправити допущені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/13341/24 описки та викласти резолютивну частину рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 380/13341/24 в такій редакції:

« 1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр “Львівський палац мистецтв” про допуск кандидата ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» оформлене протоколом № 1 від 17 червня 2024 року;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр “Львівський палац мистецтв” про визнання переможцем конкурсу на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» Ваньковича Левка Ярославовича та рекомендацію Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради укласти контракт з Ваньковичем Л. Я. терміном на 5 років, оформлене протоколом № 2 від 03 липня 2024 року.

4. Визнати протиправним та скасувати Наказ виконуючого обов`язки начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 8 липня 2024 № 787-ОС.

5. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1937 гривень (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) 92 копійки.».

Не погодившись з такими судовими рішеннями Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комунальний заклад культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв» та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку.

Комунальний заклад культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв» в апеляційній скарзі зазначає, що Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №67- від 08.05.2024 року «Про оголошення конкурсу на заміщення посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», керуючись Законом України «Про Культуру» та Положенням про управління майном спільної власності Львівської обласної ради, затвердженим рішенням Львівської обласної ради від 23.06.2006 № 33 вирішено:

1. Оголосити конкурс на заміщення посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» (далі - конкурс).

2. Відповідальним за проведення конкурсу призначити головного спеціаліста відділу економіки управління комунальними закладами управління майном спільної власності Львівської обласної ради ОСОБА_3 .

3. Головному спеціалісту відділу економіки управління комунальними закладами управління майном спільної власності Львівської обласної ради (Назарко С. 3.) забезпечити організацію та проведення конкурсного відбору.

Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №82Н ід 07.06.2024 року «Про створення конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», керуючись Законом України «Про Культуру», враховуючи лист трудового колективу комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 10.05.2024 року №1594 (вих. номер від 9.05.2024 №51/1-5) та звернення постійної комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради від 05.06.2024 року №К107вн-26 та враховуючи протокол засідання комісії з проведення жеребкування серед представників громадських організацій для включення їх кандидатів до складу конкурсної комісії з відбору на посаду генерального директора Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 06.06.2024 року №1 вирішено:

Створити конкурсну комісію з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» (надалі - конкурсна місія) у відповідному складі.

17.06.2024 року наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №85-Н «Про внесення змін до наказу управління майном спільної власності від 07.06.2024 року №82-Н «Про створення конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» внести зміни до складу конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»».

Протоколом №1 від 17.06.2024 року засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» обрано головою комісії І. Собка, вирішено забезпечити відео трансляцію в режимі онлайн засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» у вільному доступі; розкрито пакети документів, поданих претендентами на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» та вирішено:

визнати, що пакет документів, поданий ОСОБА_4 , є повним та відповідає встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» та вимогам Закону України «Про Культуру» та допустити до участі в конкурсі на зайняття посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» Бриня Ярослава Ярославовича.

Аналогічно допущено до участі в конкурсі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

При цьому апелянт вважає, що не заслуговує на увагу позиція суду першої інстанції про те, що пакет документів, поданий ОСОБА_1 , є не повним та не відповідав встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» та вимогам Закону України «Про культуру» (далі - Закон № 2778-УІ).

За наведеними у пунктах 1, 6 частини першої статті 1 Закону № 2778-УІ визначеннями, культура - сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти. При цьому діяльність у сфері культури (культурна діяльність) означає творчу, господарську, наукову, бібліотечну, інформаційну, музейну, освітню, культурно-дозвільну та розважальну діяльність, спрямовану на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.

Відповідно до статті 12 Закону № 2778-УІ до основних видів діяльності у сфері культури належать: створення, виконання, тиражування, розповсюдження, демонстрування (публічний показ і публічне сповіщення) та популяризація творів літератури і мистецтва; створення, збереження, охорона, використання та популяризація національного культурного надбання; проведення наукових досліджень у сфері культури, літературна і художня критика, кінокритика; організація відпочинку і дозвілля громадян.

Суб`єктами діяльності у сфері культури є: держава в особі уповноважених органів виконавчої влади; територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування; професійні творчі працівники; наукові працівники, зокрема, музейних, бібліотечних закладів, історико-культурних заповідників, архівних установ; педагогічні працівники закладів освіти сфери культури; митці, які працюють на засадах мистецького аматорства; працівники культури; заклади культури, а також підприємства, установи та організації всіх форм власності, статути (положення) яких передбачають провадження діяльності у сфері культури; окремі громадяни, об`єднання громадян, які провадять діяльність у сфері культури.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 2778-УІ базова мережа закладів культури - комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної та комунальної форми власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 21-1 Закону України «Про культуру», керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки. Керівником національного закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою, має досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки. Не може бути призначена на посаду керівника державного чи комунального закладу культури особа, яка:

за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією; є близькою особою або членом сім`ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (далі - орган управління).

Згідно до ч.1, 2 ст. 21-4 Закону України «Про культуру», усі зацікавлені особи можуть взяти участь у конкурсі на посаду керівника державного чи комунального закладу культури. Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає такі документи:

заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

автобіографія, що містить прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв`язку, відомості про наявність чи відсутність судимості; копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту; два рекомендаційні листи довільної форми; мотиваційний лист довільної форми.

Зазначені документи надсилаються на поштову та електронну адреси органу управління у встановлений цією частиною строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 21-4 Закону України «Про культуру», перелік документів, зазначених у частині другій цієї статті, є вичерпним. Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

Відповідно до ч. 1-8 ст. 21-5 Закону України «Про культуру», конкурсний добір проводиться публічно. Орган управління забезпечує відео- та аудіофіксацію всіх засідань конкурсної комісії та розміщує матеріали засідань конкурсної комісії на своєму офіційному веб-сайті. Представники медіа та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури на один і п`ять років. Орган управління не пізніш як за 10 днів до дня проведення першого засідання конкурсної комісії повідомляє кандидатів про час та місце проведення засідання конкурсної комісії. За клопотанням члена конкурсної комісії орган управління забезпечує його участь у засіданнях конкурсної комісії в режимі відеоконференції. Відповідне клопотання подається не пізніш як за три дні до початку засідання конкурсної комісії. Конкурсна комісія проводить перше засідання через 10 днів після закінчення строку приймання документів. На першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються кандидатам електронною поштою чи іншим засобом зв`язку, зазначеним в автобіографії. Особа не допускається до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 21-1 цього Закону, за рішенням конкурсної комісії. Орган управління зобов`язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті умови праці, відомості про матеріально-технічну базу закладу культури, фінансову звітність за попередній бюджетний період закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс.

Апелянт вважає, що зі сторони ОСОБА_1 при подані документів на конкурс дотримано вимог закону та скеровано повний пакет документів у чіткій відповідності до вимог закону, а тому у комісії не було підстав для повернення таких та не допуску останнього до участі у конкурсі.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 працював у Зимноводівській сільській раді на посаді начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій в період з 01.03.2019 по 09.02.2024 включно. Посадові обов`язки начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради були передбачені у посадовій інструкції і стосувалися, зокрема:

- участі у розробці програми та плану соціально-економічного та культурного розвитку громади, поданні їх на затвердження ради, організацій їх виконання та подання раді звітів про хід і результати їх виконання;

- забезпечення підготовки та відображення у програмі соціально-економічного га культурного розвитку громади заходів щодо сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, молодіжної політики;

- сприяння подальшому розвитку творчої, господарської, наукової, бібліотечної, інформаційної, музейної, освітньої та розважальної діяльності, спрямованої на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб мешканців громади;

- впровадження креативних індустрій, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження та стимулює вироблення конкурентоспроможного креативного продукту;

- розробка програм, котрі спрямовані на створення сприятливих умов національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини, вирішення питань, пов`язаних з діяльністю та розвитком базової мережі закладів культури, реалізацію культурно-мистецьких проектів і здійснення закладами культури заходів, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів;

- створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності мистецької освіти, задоволення культурних потреб мешканців громади, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення у сферу культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійної діяльності, з інших не заборонених законодавством джерел;

- сприяння утвердженню української національної та громадської ідентичності, створенню умов для національного-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти, забезпеченню охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання;

- вжиття заходів для належної організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування; ефективного управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, молодіжними центрами;

- забезпечення створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесл.

З огляду на це апелянт вважає, що зі сторони ОСОБА_1 у Зимноводівській сільській раді на посаді начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій в період часу з 01.03.2019р. по 09.02.2024р. серед іншого виконувались обов`язки у сфері культури, що свідчить про наявність зі сторони останнього стажу необхідного для участі у конкурсі. Відтак, конкурсна комісія діяла у відповідності до вимог закону та у спосіб передбачений таким та порушень зі сторони останньої допущено не було. А матеріали справи не містять порушень при проведенні конкурсу та таких доказів не представлено зі сторони позивача суду та судом таких не здобуто.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.10.2023р. у справі №380/11770/21, адміністративне провадження №К/990/16344/23 звертаючись до суду з позовом про скасування рішення конкурсної комісії, прийнятого за результатами проведеного конкурсу, та обґрунтовуючи свої вимоги, позивач має конкретизувати, які саме негативні наслідки він зазнав в результаті недотримання процедури проведення конкурсу, яким чином порушуються його права та надати докази та аргументи в підтвердження своїх доводів. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень. Отже, позивач має навести обґрунтування, яким чином порушення встановленої законодавством процедури проведення конкурсу вплинули на результати проведеного конкурсу.

Отже, задоволення позовних вимог не вбачається можливим у зв`язку відсутністю у позові обґрунтувань щодо протиправності таких, а також порушень у зв`язку з цим прав, свобод або законних інтересів позивача.

Крім того зі сторони позивача здійснюється посилання на Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 81 «Культура і мистецтво»), затвердженим наказом Міністерства культури і мистецтв України від 14.04.2000р. №168 та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 84 «Діяльність у галузі драматичного мистецтва та інша розважальна діяльність»), затвердженим наказом Міністерства культури і мистецтв України від 04.02.2000р. №32 згідно яких нібито підтверджується відсутність стажу роботи у ОСОБА_1 , що підтверджується нібито висновком експерта від 01.10.2024р.

Однак, відповідно до правової позиції, що викладена у постанові від 29.12.2020р. №826/15869/16 Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, посилання скаржника на Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінкультури від 14 квітня 2000 року №168 суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки саме Закон №2778-VI є спеціальним у застосуванні до спірних правовідносин та дає визначення культурній діяльності. У той же час, вказані у Довіднику кваліфікаційні характеристики професій працівників застосовуються під час тарифікації робіт і встановлення кваліфікаційних розрядів (категорій працівникам на підприємствах (установах, організаціях).

Відтак вказані Довідники не можуть братися судами до уваги, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон №2778-Vl, який є спеціальним та чітко врегульовує питання культурної діяльності та питання стажу необхідного для зайняття посади.

Також апелянт зазначає, що відповідно до ст. 112 КАС України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 113 КАС України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на Джерело відомостей, які з ньому містяться, та мас зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Як вбачається зі змісту наданого позивачем суду висновку від 01.10.2024р. то такий не стосується питань, які передбачені ст. 112 КАС України, як такі, щодо яких учасникам справи надається право подати до суду висновок експерта у галузі права (застосування аналогії закону, аналогії права та/або змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі). Окрім того такий висновок отриманий особою, яка не являється учасником справи.

Навпаки у висновку надано суб`єктивне тлумачення норм чинного законодавства України та міститься оцінка доказів, що в силу вимог ч.2 ст. 112 КАС України є явно неприпустимим.

Окрім того зі сторони позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про збільшення позовних вимог.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із положеннями частини четвертої статті 123 КАС України позовна заява залишається без розгляду, якщо висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно- правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається зі заяви про збільшення позовних вимог серед іншого стороною позивача оскаржується наказ начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року №787-ОС вимогу про визнання протиправним та скасування якого заявлено зі сторони позивача лише 29.10.2024р., що свідчить про пропуск строку звернення до адміністративного суду, а отже давало суду підстави для залишення позову в цій частині без розгляду у зв`язку з пропуском строків.

Доказів, які б унеможливлювали своєчасне заявления даної вимоги позивачем у строки визначенні КАС України матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до ст. 50 КАС України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Зважаючи на той факт, що в межах даної справи вирішуються питання, щодо проведення конкурсу на посаду керівника Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», а отже наявні були беззаперечні підстави для залучення Львівської обласної ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, що в порушення вимог закону не було зроблено зі сторони суду першої інстанції.

Як вбачається з первинного позову ОСОБА_2 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, треті особи: Комісія з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», про визнання протиправним та скасувати рішення комісії предметом позовних вимог була вимога, а саме:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про допуск кандидата ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно- мистецький центр «Львівський палац мистецтв» оформленого відповідним протоколом від 17.06.2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог від 26.07.2024р. де зі сторони останнього заявлено вже дві вимоги предмет та підстави яких відрізняються від первинно заявлених вимог, тому вважає, що у суду першої інстанції були відсутніми правові підстави для прийняття таких заяв про збільшення позовних вимог до розгляду з врахуванням наступного.

Згідно з принципом диспозитивності адміністративного судочинства, закріпленим у статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу , позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально- правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем заяви про збільшення позовних вимог подано суду без додержання вимог частини 1 статті 47, частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України і ці недоліки не давали можливості її розглянути, вважає, що дані заяви підлягали поверненню судом без розгляду, що в порушення вимог закону не було зроблено судом першої інстанції.

Щодо винесення зі сторони суду першої інстанції ухвали, якою заяву позивача про виправлення описки в судовому рішенні задоволено то апелянт зазначає, що відповідно до ч.1, 2 ст. 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі N 800/520/16.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Таким чином, у зв`язку із задоволення заяви про виправлення описки судом першої інстанції по суті замінено предмет позову в обхід процесуального порядку та змінено у такий спосіб зміст рішення згідно пред`явленого предмету позову, що є явно недопустимим та не передбачено нормами чинного КАС України.

Зважаючи на викладене вище, просить

- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. у справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю;

- ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. у справі №380/13341/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог №2 (вх. № 80137 від 29.10.2024) в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасувати наказ начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року №787-ОС залишити без розгляду;

- ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024р. у справі №380/13341/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення арифметичних описок та помилок відмовити за безпідставністю.

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради в апеляційному порядку оскаржило зазначені вище рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р., ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024р.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради в частині оскарженні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р., в зв`язку із несплатою судового збору, залишено без руху(а.с.88-89 т. 3).

У зв`язку з невиконанням зазначеної ухвали про залишення без руху ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради в частині оскарженні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. повернуто скаржнику(а.с.215-216 т.3).

Відтак предметом розгляду є апеляційна скарга Управління майном спільної власності Львівської обласної ради в частині оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. та ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024р.

Відповідно Управління майном спільної власності Львівської обласної ради в апеляційній скарзі навело доводи аналогічні за змістом та по суті доводам викладеним в апеляційній скарзі Комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв».

Ванькович Левко Ярославович в апеляційній скарзі зазначає, що суд неправильно оцінив фактичні обставини з огляду на подані неповні докази іншою Стороною

Інша Сторона, при приєднанні доказів до матеріалів справи, з незрозумілих причин надала неповний пакет документів ОСОБА_1 , у зв`язку з чим Львівський окружний адміністративний суд не зміг всебічно і повно дослідити всі обставини справи та ухвалити законне, обґрунтоване рішення.

Так, з невідомих причин при долучені пакету документів №2 кандидата Ваньковича Л.Я. не було включено усіх документів, що Апелянт долучав при поданні заяви на конкурс на посаду генерального директора «Львівського палацу мистецтв», а саме:

завіреної копії посадової інструкції Начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі, та інвестицій Зимноводівської сільської ради (попередня робота);

довідки про наявність або відсутність судимості;

витягу з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

програми розвитку закладу в короткостроковій (строком 1 (один) рік) та довгостроковій (строком на 5 (п`ять) років) перспективах.

Щодо нібито невідповідності кандидата ОСОБА_1 кваліфікаційним вимогам для участі в конкурсі суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про невідповідність ОСОБА_1 кваліфікаційним вимогам для конкурсу, а саме через нібито відсутність стажу роботи у сфері культури більше 3-ох років.

Частина 1 ст. 21-1 Закону України «Про культуру» закріплює наступні вичерпні кваліфікаційні вимоги до керівника державного чи комунального закладу культури: (1) наявність вищої освіти; (2) стаж роботи у сфері культури не менше трьох років; (3) володіння державною мовою; (4) здатність своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.

Невідповідність цим кваліфікаційним вимогам має наслідком недопуск кандидата до конкурсу рішенням Комісією.

Додатково стаття 21-4 Закону України «Про культуру» (Подання документів для участі в конкурсі) в частині другій закріплює перелік документів, які особа, яка бере участь у конкурсі, впродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу надсилає на поштову та електронну адреси органу управління. Частина три статті 21-4 цього Закону чітко вказує, що перелік документів, зазначених у частині другій цієї статті, є вичерпним. Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

На додаткове підтвердження професійних якостей як кандидата на посаду генерального директора «Львівського палацу мистецтв», ОСОБА_1 долучив до заяви на участь в конкурсі Посадову Інструкцію, що підтверджується наданим описом за підписом секретаря Комісії (додаток № 4).

Зі змісту Посадової Інструкції, затвердженої сільським головою 01 березня 2019 року можна встановити, що до трудових функцій, які виконував ОСОБА_1 як Керівник відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради (з березня 2019 до лютого 2024 року) належали посадові повноваження у сфері розвитку культури в територіальній громаді.

Загалом з 23 пунктів покладених завдань в Посадовій Інструкції, 11 з них прямо закріплювали завдання керівника ОСОБА_1 у сфері культури, а саме:

участь у розробці плану та програми культурного розвитку громади;

забезпечення підготовки та відображення у програмі культурного розвитку громади заходів щодо сприяння роботі творчих спілок, національно- культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, молодіжної політики;

сприяння подальшому розвитку творчої, господарської, наукової, бібліотечної, інформаційної, музейної, освітньої та розважальної діяльності, спрямованої на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб мешканців громади;

впровадження креативних індустрій, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне

вираження та стимулює вироблення конкурентоспроможного креативного продукту;

розробка програм, котрі спрямовані на створення сприятливих умов

національно-культурного розвитку, збереження національно-

культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини, вирішення питань, пов`язаних з діяльністю та розвитком базової мережі закладів культури, реалізацію культурно-мистецьких проєктів і здійснення закладами культури заходів, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів;

впровадження елементів безбар`єрності надання освітніх, культурних, медичних, соціальних та адміністративних послуг з урахуванням потреб кожної людини;

створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності мистецької освіти, задоволення культурних потреб мешканців громади, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення у сферу культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійної діяльності, з інших не заборонених законодавством джерел;

сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, створенню умов для національно-патріотичного, військово- патріотичного виховання та громадянської освіти, забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання;

вжиття заходів для належної організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування; ефективного управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, молодіжними центрами;

забезпечення створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традицій народної творчості, національно- культурних традицій населення, народних промислів і ремесел.

Ці завдання відповідають законодавчому визначенню «діяльності у сфері культури (культурна діяльність)» у Законі України «Про культуру».

Отже, Ваньковичем Л.Я. за час виконання посадових повноважень на посаді керівника відділу з 2019 до 2024 року здійснювалася діяльність у сфері культури в тому розумінні як це вимагається Законом України «Про культуру2.

У межах позовних вимог Львівський окружний адміністративний суд повинен був оцінити законність двох оспорюваних рішень Комісії:

рішення конкурсної комісії про допуск кандидата ОСОБА_1 до конкурсу на посаду генерального директора від 17.06.2024, оформленого Протоколом № 1 засідання конкурсної комісії;

рішення конкурсної комісії про визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на посаду генерального директора від 03.07.2024, оформлене Протоколом № 2 засідання конкурсної комісії.

Натомість, апелянт вважає, що суд підмінив Комісію в прийнятті рішень щодо оцінки кандидата ОСОБА_1 ; вийшов за межі розгляду вимог, надавши сумнівний висновок щодо суперечності Посадової Інструкції іншим документам Зимноводівської сільської ради; а також невмотивовано виснував про формальність процедури розгляду документів кандидатів Комісією.

Вважає, що у відповідності до положень Закону України «Про культуру» виключно Комісія уповноважена перевіряти документи кандидатів, встановлювати їх повноту відповідно до умов конкурсу, визначати відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам конкурсу (зокрема, чи підтверджується в них стаж роботи у сфері культури), здійснювати конкурсний відбір і на основі всієї інформації визнавати переможця.

Суд вправі зобов`язати Комісію прийняти рішення з урахуванням його наданої правової оцінки, але не вирішити замість Комісії, що кандидат ОСОБА_1 не має стажу у сфері культурі та не міг бути допущеним до конкурсу.

Суд у своєму рішенні вказує, що жодних завдань та повноважень у відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестиції у сфері культури в Положенні про цей відділ не передбачено. Відтак, Посадова Інструкція суперечить Положенню про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради. Відповідно і не підтверджує стажу роботи у сфері культури ОСОБА_1 .

Однак, Суд не повинен в межах судового розгляду за цими позовними вимогами надавати оцінку суперечності чи несуперечності Посадової Інструкції документам Зимноводівської сільської ради. Висновки Суду щодо нібито суперечності Посадової Інструкції ніяк не впливають на її юридичну чинність, а тим більше на наявність робочого стажу ОСОБА_1 у сфері культури.

Вважає, що посадові повноваження ОСОБА_1 в економіці, торгівлі та інвестиціях прямо пов`язані із розвитком інших сфер життя мешканців територіальної громади: культури, медицини, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, молодіжної політики, тощо.

Відповідно, будь-яких спростувань наявності у ОСОБА_1 трьохрічного стажу роботи у сфері культури до Суду зі сторони Позивача не надавалося.

Комісія надавала оцінку відповідності кандидата ОСОБА_1 кваліфікаційним вимогам відповідно до поданої ним Посадової Інструкції. Відсутні жодні підстави для того, щоб Комісія керувалася Положенням про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестиції, а тим більше надавала цього документу будь-яку оцінку.

Крім того матеріали справи не містять жодних доказів про те, що Комісією не було здійснено перевірки документів кандидатів, а тим більше того, що нею здійснено формальну перевірку відповідного переліку документів.

Навпаки, під час усіх засідань Комісії здійснювався відеозапис, зокрема процесу розкриття пакетів документів поданих претендентами

Крім того, протоколи до кожного засідання Комісії підтверджують розгляд кандидатур і обговорення членів Комісії.

Відтак, висновок Суду, що Комісією взагалі не розглядалися подані кандидатом ОСОБА_1 документи, а здійснено лише формальну перевірку надання відповідного переліку документів є необґрунтованим та безпідставним.

Ухвалою суду від 20.11.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 80137 від 29.10.2024).

Вважаємо, що у суду першої інстанції були відсутніми правові підстави для прийняття таких заяв про збільшення позовних вимог.

Стороною Позивача в заяві про збільшення позовних вимог (вх. № 80137 від 29.10.2024) оскаржується Наказ начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради ОСОБА_6 «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр “Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року №787-ОС вимогу про визнання протиправним та скасування якого заявлено зі сторони позивача лише 29.10.2024 р., що свідчить про пропуск строку звернення до адміністративного суду, а отже давало суду підстави для залишення позову в цій частині без розгляду у зв`язку з пропуском строків.

На підставі зазначеного вище, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2024р. у справі №380/13341/24, з урахуванням ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 р. про виправлення описок, скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

У відзиві Комунальний Заклад культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв» просить апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради задовольнити та оскаржувані судові рішення скасувати.

У відзиві на апеляційні скарги Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комунального Закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв» та ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 просить такі залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Щодо ухвали з питань залишення позовної заяви, то суд апеляційної інстанції зазначає, що як уже вказувалось вище від третьої особи - Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно – мистецький центр «Львівський палац мистецтв» надійшло клопотання (вх. № 88027 від 28.11.2024), у якому просив заяву ОСОБА_2 до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , Комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно – мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про збільшення позовних вимог № 2 (вх. № 80137 від 29.10.2024) в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасувати наказ начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» від 08 липня 2024 року № 787-ОС залишити без розгляду.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу приписів частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

У даній спірній ситуації суд першої інстанції підставно вважав, що заявлений первинний позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 56961 від 26.07.2024), стосується правомірності проведення конкурсного відбору на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» в частині допуску до участі в такому кандидата Ваньковича Левка Ярославовича, а також щодо визнання ОСОБА_1 переможцем такого конкурсу.

У заяві про збільшення позовних вимог № 2 (вх. № 80137 від 29.10.2024) позивач крім раніше визначених вимог, заявив вимогу про визнання протиправним і скасування наказу начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року № 787-ОС.

Оскільки вимога про скасування наказу начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року № 787-ОС, прийнятого за наслідками проведення такого конкурсу, то правильним є твердження суду першої інстанції, що заявлена вимога є похідною від раніше заявлених вимог, та стосується відновлення порушеного права, а також не містить відмінних підстав ніж ті, що зазначені до основних вимог позову, то суд підставно зауважив, що строк звернення із такою вимогою не може обчислюватися окремо і охоплюється строком звернення до основних вимог, який був дотриманий позивачем.

При цьому колегія суддів зазначає, що випадку задоволення двох попердніх вимог, щодо визнання протиправними та скасування рішення комісії про допуск кандидата ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального закладу культури та рішення про визнання його переможцем конкурсу, та не вирішення питання щодо наказу начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року № 787-ОС, прийнятого за наслідками проведення такого конкурсу, не буде вирішено повністю спір.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в частині вказаних позовних вимог задоволенню не підлягає.

Надаючи оцінку рішенню суду суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, що підтверджується матеріалам справи встановлено, що Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 67-П від 08.05.2024 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» оголошено конкурс на заміщення посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв».

Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 82Н від 07.06.2024 «Про створення конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв», створено конкурсну комісію з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв».

Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 85-Н «Про внесення змін до наказу Управління майном спільної власності від 07.06.2024 № 82-Н «Про створення конкурсної комісії для проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» внесено зміни до складу конкурсної комісії.

Протоколом № 1 від 17.06.2024 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» головою комісії обрано І. Собка та вирішено забезпечити відео трансляцію в режимі онлайн засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» у вільному доступі; розкрито пакети документів, поданих претендентами на посаду генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»; та вирішено:

- визнати, що пакет документів, поданий ОСОБА_4 , є повним та відповідає встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» та вимогам Закону України «Про Культуру» та допустити до участі в конкурсі на зайняття посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» Бриня Ярослава Ярославовича;

- визнати, що пакет документів, поданий Ваньковичем Левком Ярославовичем, є повним та відповідає встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» та вимогам Закону України «Про Культуру» та допустити до участі в конкурсі на зайняття посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» Ваньковича Левка Ярославовича;

- визнати, що пакет документів, поданий ОСОБА_5 , є повним та відповідає встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» та вимогам Закону України «Про Культуру» та допустити до участі в конкурсі на зайняття посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» Кеньо Катерину Іванівну;

- визнати, що пакет документів, поданий ОСОБА_2 , є повним та відповідає встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» та вимогам Закону України «Про Культуру» та допустити до участі в конкурсі на зайняття посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»» Лабецького Олександра Мироновича.

Протоколом № 2 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору кандидата на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 03.07.2024 визнано переможцем конкурсу на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» Ваньковича Левка Ярославовича та рекомендовано Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради укласти контракт з Ваньковичем Л.Я. терміном на 5 років.

Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08.07.2024 № 787-ОС ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» з 09.07.2024, як такого, що переміг у конкурсі. Підставою зазначено заяву Ваньковича Л.Я. та протокол засідання конкурсної комісії № 2 від 03.07.2024.

Позивач вважаючи протиправними зазначені вище рішення комісії з конкурсного відбору та Наказ від 8 липня 2024 № 787-ОС просить їх скасувати, тому звернувся до суду з позовом.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про культуру» № 2778-VI (далі – Закон № 2778-VI) зокрема визначає правові засади діяльності у сфері культури, регулює суспільні відносини, пов`язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей, і спрямований на забезпечення доступу до них.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2778-VI діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян. Працівник культури (працівник у сфері культури) - професійний творчий працівник або працівник закладу культури чи інша фізична особа, яка провадить діяльність у сфері культури.

Статтею 2 Закону України № 2801-XII визначено, що Законодавство України про культуру складається з Конституції України, цього Закону та інших законів, що регламентують діяльність у сфері культури, міжнародних договорів з питань культури, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 1 статті 211 Закону № 2778-VI керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.

Відповідно до частини 2 статті 21-1 Закону № 2778-VI не може бути призначена на посаду керівника державного чи комунального закладу культури особа, яка:

за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;

має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією;

є близькою особою або членом сім`ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (далі - орган управління).

Відповідно до статті 21-4 Закону № 2778-VI усі зацікавлені особи можуть взяти участь у конкурсі на посаду керівника державного чи комунального закладу культури. Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає такі документи:

- заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

- автобіографія, що містить прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв`язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;

- копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;

- два рекомендаційні листи довільної форми;

- мотиваційний лист довільної форми.

Зазначені документи надсилаються на поштову та електронну адреси органу управління у встановлений цією частиною строк.

Перелік документів, зазначених у частині другій цієї статті, є вичерпним. Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

Статтею 21-2 цього Закону визначено порядок конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури.

Кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.

Частиною 2 статті 21-2 цього Закону передбачено, що конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів:

- оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;

- формування складу конкурсної комісії;

- подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;

- добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;

- призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури.

Відповідно до частини 6 статті 21-5 Закону України № 2778-VI на першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються кандидатам електронною поштою чи іншим засобом зв`язку, зазначеним в автобіографії.

Відповідно до частини 7 статті 21-5 Закону України № 2778-VI особа не допускається до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 21-1 цього Закону, за рішенням конкурсної комісії.

Враховуючи вказане суд підставно вважав, що призначення на посаду керівника державного чи комунального закладу культури здійснюється уповноваженим органом управління закладу культури на конкурсній основі шляхом укладання контракту. При цьому, організація і проведення конкурсу, включно з оцінкою відповідності учасників конкурсу встановленим вимогам, здійснюється конкурсною комісією в межах своїх повноважень.

Згідно частини другої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно матеріалів справи 08.05.2024 на офіційному сайті Львівської обласної ради розміщено оголошення про те, що Управління майном спільної власності Львівської обласної ради оголошує конкурс на заміщення посади генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» (а.с. 48 Т. 1).

Опубліковане оголошення містило таку інформацію:

Кваліфікаційні вимоги до кандидатів:

- повна вища освіта (магістр, спеціаліст); - стаж роботи у сфері культури не менше 3 років;

- володіння державною мовою;

- здатність за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати посадові обов`язки генерального директора закладу культури;

Не може бути призначена на посаду керівника комунального закладу культури особа, яка:

- за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; - має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

- є близькою особою або членом сім`ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Документи, які необхідно подати для участі в конкурсному відборі:

- заява про участь у конкурсі; - письмова згода на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

- автобіографія, що містить прізвище, ім`я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв`язку; - відомості про наявність чи відсутність судимості;

- оригінали та копії документів, що посвідчують особу та ідентифікаційного коду (у разі подання документів особисто) або копії документів засвідчені у встановленому законом порядку;

- оригінали та копії документів про вищу освіту (у разі подання документів особисто) або копії документів засвідчені у встановленому законом порядку; - два рекомендаційні листи довільної форми;

- мотиваційний лист довільної форми; - програми розвитку закладу культури на один і п`ять років;

- витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Особа, яка хоче взяти участь у конкурсі, може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості. Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої інформації.

Дата початку приймання документів для участі у конкурсі з 09.05.2024 упродовж 30 днів календарних днів.

Рішенням ІІІ сесії VІІ скликання Львівської обласної ради № 73 від 16.02.2016 «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу та призначення керівників закладів затверджено Положення про порядок проведення конкурсу та призначення керівників закладів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, міст Львівської області згідно з додатком.

Відповідно до п. 16 вказаного Положення конкурсна комісія: опрацьовує подані претендентами документи та визначає відповідність їх установленим вимогам; ухвалює рішення щодо допуску претендентів до участі в конкурсі; забезпечує відкритість та прозорість при проведенні конкурсу; проводить конкурсний відбір; призначає переможця за результатами проведеного конкурсу.

Пунктом 26 Положення передбачено, що конкурсний відбір проводиться за наявності не менше як двох претендентів на одну вакантну посаду.

Відповідно до пункту 27 Положення за наявності лише одного претендента на вакантну посаду конкурс не проводиться. Конкурсна комісія може прийняти рішення щодо рекомендації такого претендента на посаду керівника закладу в разі подання ним повного пакета документів та відповідності умовам конкурсу або рішення про проведення повторної конкурсної процедури за умовами цього Положення.

Пунктом 28 Положення визначено, що при проведенні конкурсного відбору конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника закладу на їх відповідність кваліфікаційним вимогам та умовам конкурсу.

Особи, документи яких не відповідають зазначеним вимогам, за рішенням конкурсної комісії до конкурсного відбору не допускаються.

Яку же зазначалось вище, для участі у конкурсі заяви подали чотири кандидати: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (Протокол № 1 конкурсної комісії від 17.06.2024.

У п. 2.2 зазначеного протоколу № 1 конкурсної комісії вказано про розкриття пакету документів № 2 кандидата Ваньковича Л.Я. та про те що надійшло звернення від громадськості (зауваження від ГО «Знай Це») щодо цього кандидата. Комісія перейшла до обговорення.

За наслідками обговорення і голосування, конкурсна комісія вирішила визнати пакет документів, поданий ОСОБА_1 повним та таким, що відповідає встановленим вимогам, які прописані в Оголошенні про конкурс на заміщення посади генерального директора КЗК ЛОР Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» та вимогам Закону України «Про культуру» та допустити до участі в конкурсі на зайняття посади генерального директора КЗК ЛОР «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» ОСОБА_1 .

Позивач вважав, що конкурсна комісія всупереч вимогам Закону України «Про культуру» допустила ОСОБА_1 до участі у конкурсі за відсутності в останнього стажу роботи у сфері культури не менше 3-х років. При цьому, як передбачено нормами статті 21-4 Закону України «Про культуру» громадські організації подали свої зауваження щодо документів ОСОБА_1 , які були озвучені на засіданні комісії.

Надаючи оцінку цій обставині суд першої інстанції з матеріалів справи зґясував, що для участі у конкурсі ОСОБА_1 надано на розгляд конкурсної комісії такий пакет документів: заява про допуск до участі у конкурсі від 07.06.24; автобіографія; копія паспорта; мотиваційний лист; два рекомендаційні листи; копія диплома про вищу освіту. Вказаний перелік документів є вичерпним, про що зазначено у частині 2 статті 21-4 Закону України «Про культуру».

При цьому суд слушно зауважив, що статтею 21-4 Закону України «Про культуру» визначено вичерпний перелік документів, які подаються. Разом з тим вказаною нормою також передбачено, що особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.

Крім того, відповідно до частин 6, 7 статті 21-5 Закону України «Про культуру» визначено, що на першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються кандидатам електронною поштою чи іншим засобом зв`язку, зазначеним в автобіографії.

Особа не допускається до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 21-1 цього Закону, за рішенням конкурсної комісії.

Отже, на своєму засіданні комісія повинна розглянути подані документи і відповідність поданих документів кваліфікаційним вимогам.

Із згаданого вище Протоколу № 1 вбачається, що на засіданні комісії було оголошено зауваження громадських організацій щодо ОСОБА_1 , що слугувало додатковою підставою для перевірки поданих кандидатом документів кваліфікаційним вимогам, визначених Законом України «Про культуру». Крім того до цього Протоколу № 1 від 17.06.2024 долучено дві окремі думки членів конкурсної комісії.

У своїй окремій думці від 27.06.24 (а.с. 126-127 Т. 1) член конкурсної комісії Шеремета Святослав Петрович вказує про те, що при обговоренні та прийнятті рішень конкурсною комісією не враховано зауваження та пропозиції від громадських організацій стосовно кандидатів, а саме щодо кандидата ОСОБА_1 , що вказує на неповагу комісії до проведення конкурсу. Комісією відхилено пропозиції щодо більш детального вивчення автобіографічних даних. Зокрема, кандидат ОСОБА_1 у своїй автобіографії зазначив про те, що з 2019 по 2024 рік перебуваючи на посаді керівника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської ОТГ займався соціальним та культурним розвитком, а також діяльністю, спрямованою на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацією, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб мешканців громади, а також іншою діяльністю у сфері культури. Однак, із наданого громадськістю комісії Положення про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, затвердженого рішенням сесії від 21.03.2019 № 113 слідує, що у даного відділу відсутні завдання та повноваження у сфері культури. Таким чином у керівника даного відділу відсутні завдання та компетенції щодо даного напрямку. Додатково у Зимноводівській сільській раді у грудні 2020 року за рішенням депутатів сільської ради створено окремий відділ культури, який здійснював діяльність у сфері культури.

Член конкурсної комісії вказав, що дотримання формальних вимог законодавства, без аналізу та надання об`єктивної оцінки, документів та інформації, що були надані кандидатами, позбавляє членів комісії з конкурсного відбору можливості прийняти об`єктивне рішення. Вважає, що відсутність належного обґрунтування комісією з конкурсного відбору того, чому саме членам конкурсної комісії кандидати не можуть надати інформацію для підтвердження поданих комісії даних, підриває основоположні принципи належного урядування, про які наголошував Верховний Суд у своїй постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16. У зв`язку з наведеним вказав, що як член комісії вважає, що прийняте рішення про допуск кандидата ОСОБА_1 до участі у конкурсному відборі на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» є немотивованим, необґрунтованим та таким, що породжує дефектні наслідки та суперечить вимогам чинного законодавства.

З окремої думки від 25.06.2024 члена комісії з конкурсного відбору ОСОБА_7 до Протоколу № 1 (а.с. 128 Т. 1) вбачається, що він не погоджується з рішенням комісії про допуск кандидата Ваньковича Л.Я. до участі в доборі кандидатів на посаду керівника комунального закладу культури з таких підстав:

1. Вважає, що у кандидата ОСОБА_1 відсутній стаж роботи у сфері культури не менше 3 років, як того вимагає стаття 21-1 Закону України «Про культуру». Згідно біографічних даних, наданих в пакеті документів відсутні дані, які підтверджують наявність стажу у сфері культури;

2. Пропозиції від ОСОБА_7 та інших членів комісії з конкурсного відбору щодо більш детального вивчення трудової діяльності кандидата Ваньковича Л.Я. було відхилено, що свідчить про упередженість та заангажованість членів комісії, які підтримали незаконне та протиправне рішення;

3. Членами комісії, які голосували за допуск кандидата Ваньковича Л.Я., не взято до уваги інформацію та зауваження, надані громадськими організаціями та благодійними фондами про трудову діяльність кандидата ОСОБА_1 за останні 5 років та не надано їм належної оцінки. Звертає увагу на Положення про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, затвердженого рішенням сесії від 21.03.2019 № 113 з якого слідує, що у вказаного відділу відсутні завдання та повноваження у сфері культури, отже такі відсутні і в його керівника.

Таким чином, вказав, що Ванькович Л.Я. надав неправдиві відомості в автобіографії, ввівши в оману членів конкурсної комісії, які прийняли рішення щодо його допуску.

Вважає рішення комісії про допуск кандидата ОСОБА_1 таким, що суперечить вимогам Закону України «Про культуру».

Надаючи оцінку твердженням про те, що кандидат ОСОБА_1 не відповідав кваліфікаційним вимогам, оскільки не мав достатнього стажу роботи у сфері культи відповідно до вимог Закону України «Про культуру» суд першої інстанції правильно врахував наступне.

Вимоги до керівника державного чи комунального закладу визначено статтею 21-1 Закону України «Про культуру», а саме керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.

Відповідно до частини 7 статті 21-5 Закону України «Про культуру» особа не допускається до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 211 цього Закону.

При цьому суд підставно зауважив, що згідно матеріалів справи, єдиним документом підтвердження стажу у сфері культури поданим ОСОБА_1 була автобіографія, в якій кандидат надав інформацію про роботу на посаді начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради. У письмових поясненнях, наданих суду, ОСОБА_1 вказував про наявність стажу у сфері культури посилаючись на Посадову інструкцію начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради від 01.03.2019.

Надаючи оцінку вказаним твердженням суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до п. 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про культуру» культура - сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про культуру» діяльність у сфері культури (культурна діяльність) - творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян.

Відповідно до п. 18 частини1 статті 1 Закону України «Про культуру» працівник культури (працівник у сфері культури) - професійний творчий працівник або працівник закладу культури чи інша фізична особа, яка провадить діяльність у сфері культури.

Отже, умовою призначення на посаду керівника державного комунального закладу культури є наявність не менше ніж трьох років стажу роботи, пов`язаної, зокрема із створенням, тиражуванням, розповсюдженням, демонструванням, популяризацією, збереженням і використанням культурних благ та/або культурних цінностей.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;

2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

2-1) забезпечення популяризації та ефективного використання територій та об`єктів для потреб кінематографії, розроблення місцевих програм фінансової підтримки кінематографії та місцевих програм використання потенціалу місцевої сервісної індустрії в галузі кінематографії, проведення заходів кінокомісій, спрямованих на просування (промоцію) відповідних територій та об`єктів, забезпечення співпраці з кінокомісіями інших територіальних громад;

2-2) звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, Ради з державної підтримки кінематографії щодо одержання державних субсидій для проведення заходів кінокомісій, спрямованих на популяризацію України та її регіонів як привабливих локацій для створення кінематографічної продукції та аудіовізуальних творів, а також для проведення заходів кінокомісій, спрямованих на просування (промоцію) національних фільмів у населених пунктах територіальної громади, які не мають діючих кінотеатрів;

2-3) узгодження із суб`єктами кінематографії питань щодо проведення зйомок на території відповідної територіальної громади за поданням кінокомісій;

3) забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально-економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі;

4) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням;

5) попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань;

6) подання до районних, обласних рад необхідних показників та внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов`язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення;

7) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території;

8) розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях;

9) утворення цільових фондів соціальної допомоги особам з інвалідністю, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів;

б) делеговані повноваження:

1) участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

2) розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів;

3) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території;

4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг.

Частиною 1 статті 54 цього Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

У даній спірній ситуації суд першої інстанції зґясував, що підтверджується матеріалами справи, що до 11.01.2024 під час виконання ОСОБА_1 (в період з 2019 – 2024) обов`язків начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради до структури апарату сільської ради входили два відділи: Відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій та Відділ культури із власними повноваженнями і які не підпорядковувалися один одному.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, затвердженого рішенням Зимноводівської сільської ради від 21.03.2019 № 113 основними завданнями відділу є:

1. Забезпечення реалізації на території об`єднаної територіальної громади державної політики:

- економічного і соціального розвитку;

- регіональної, цінової, промислової;- у сфері інвестиційної діяльності та державно-приватного партнерства;

- з питань розвитку підприємництва, регуляторної політики;

- у сфері торгівлі та побутових послуг.

2. Сприяння всебічному економічному розвитку територіальної громади. Відповідно до визначених завдань:

- реалізовує повноваження виконавчого органу ради в сфері соціально-економічного розвитку громади, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами;

- організовує виконання стратегічних та поточних програм соціально-економічного розвитку сільської ради;

- розробляє проект Стратегії розвитку громади, Стратегічний план розвитку громади, програми соціально-економічного розвитку, інші планувальні документи у сфері своїх повноважень та подає їх на затвердження;

- сприяє залученню інвестицій у економіку громади;

- реалізовує проекти співробітництва громад;

- розробляє та впроваджує заходи щодо збільшення надходження до місцевого бюджету;

- забезпечує розвиток відносин громади з громадами з інших регіонів України та інших держав;

- проводить публічні закупівлі товарів, робіт та послуг із застосуванням спеціалізованого електронного майданчика та без нього;

- планує видатки і визначає потреби в інвестиціях, розвитку та покращенні інфраструктури, вирішенні екологічних проблем та невідкладних природоохоронних заходів;

- реалізує повноваження сільської ради у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

- регулює організаційно-правові відносини, які пов`язані з оформленням договорів про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сільської ради;

- у межах своєї компетенції забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України «Про рекламу», дотримання Типових правил розміщення зовнішньої реклами всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчої належності, звертається до них із вимогою про усунення виявлених порушень;

- готує проекти рішень виконавчого комітету щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами;

- реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів зовнішньої реклами, внесення змін у дозволи, їх переоформлення та продовження строку дії;

- подає територіальному органу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів матеріали про порушення порядку розміщення зовнішньої реклами;

- розробляє аналіз і прогнози комплексного економічного і соціального розвитку громади, сприяє створенню умов для ефективної роботи підприємств, установ, організацій, підприємців, що діють у громаді всіх форм власності;

- визначає основні напрямки інвестиційної політикив громаді, розробляє заходи, спрямовані на залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій та кредитних ресурсів для розвитку економічного потенціалу;

-сприяє налагодженню міжнародних зв`язків сільської ради в галузі інвестиційної діяльності, пропаганда інвестиційної привабливості громади, цільовий пошук та встановлення контактів з потенційними інвесторами, представниками зовнішніх джерел фінансування;

- приймає участь у розробленні проектів державних, галузевих та регіональних програм;

- забезпечує реалізацію державної політики у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів та коштів місцевого бюджету;

- забезпечує виконання державної, регіональної та програми громади з питань розвитку малого бізнесу, регуляторної політики;

- готує проекти розпорядчих актів ради громади, її виконавчих органів і голови громади, в т.ч. нормативного характеру;

- здійснює розгляд звернень громадян та прийом громадян з питань, що відносяться до компетенції відділу;

- готує чи ініціює підготовку проектів розвитку громади для подання на отримання фінансування з Державного фонду регіонального розвитку, програм міжнародної технічної допомоги, подає пропозиції до проектів розвитку ОТГ під час їх підготовки;

-аналізує діяльність громадських організацій та інших інститутів громадянського суспільства, готує пропозиції щодо залучення зазначених організацій до вирішення соціально-економічних питань громади;

- реалізовує державну та місцеву політику щодо додержання законодавства про працю та зайнятість населення на території Зимноводівської ОТГ у межах повноважень, встановлених чинним законодавством, що включає:

- здійснення державного контролю за додержанням законодавства з питань своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати;

- здійснення державного контролю за додержанням мінімальних гарантій в оплаті праці;

- здійснення державного контролю за оформленням трудових відносин;

- організація роботи щодо додержання законодавства про працю, охорону праці, організацію соціального діалогу тощо;

- здійснює контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці;

- здійснює інформаційно-роз`яснювальну роботу серед роботодавців та працівників щодо необхідності додержання вимог законодавства про працю;

- здійснює безперешкодно відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів без попереднього повідомлення у будь-яку робочу годину доби перевірки адміністративних приміщень юридичних осіб, у тому числі їх структурних та відокремлених підрозділів, які не є юридичними особами, та фізичних осіб, які використовують найману працю, та у разі виявлення фіксує факти порушення законодавства про працю та зайнятість населення;

- накладає штрафи за порушення законодавства про працю у порядку, встановленому законодавством;

- складає у випадках, передбачених законодавством, акти, приписи, довідки, вимоги, протоколи про адміністративні правопорушення;

- звітує про виконання покладених завдань за формою та у строки, визначені Державною службою України з питань праці;

- у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, направляє до правоохоронних органів відповідну інформацію з метою здійснення передбачених законом заходів;

- бере участь в організації проведення або проведенні навчання, підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки з питань щодо здійснення повноважень у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю;

- здійснює інші повноваження покладені на Відділ відповідно до чинного законодавства, цим положенням та інструкціями.

З огляду на вище зазначені повноваження відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, суд дійшов обґрунтованого висновку, що до його завдань і повноважень не входили питання у сфері культури. Жодних завдань та повноважень у відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестиції у сфері культури в Положенні про цей відділ не передбачено.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Зимноводівської сільської ради № 21 від 03.12.2020 створено відділ культури Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області та затверджено Положення про відділ культури (а.с. 194 Т. 1).

Вказаним Положенням про відділ культури Зимноводівської сільської ради визначено, що до завдань відділу культури належить реалізація державної політики у сфері культури, охорони культурної спадщини, а також державної мовної політики; здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань культури, мистецтв та охорони культурної спадщини; сприяння підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації працівників закладів культури, підпорядкованих Відділу; забезпечення, у межах наданих повноважень, доступності позашкільної мистецької освіти тощо (Т. 1 с.а. 195-198).

Новою редакцією Положення про відділ Зимноводівської сільської ради, затвердженою рішенням сесії сільської ради від 29.11.2022 № 1525 визначено, що до завдань відділу культури належить реалізація державної політики у сфері культури, охорони культурної спадщини, а також державної мовної політики, створення сприятливих умов для розвитку і функціонування української мови в суспільному житті, збереження та розвитку етнічної, мовної і культурної самобутності національних меншин, які проживають на території України, забезпечення реалізації прав громадян на свободу художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина в межах повноважень відділу.

Отже, в Зимноводівській сільській раді діяв окремий відділ, на який було покладено завдання у сфері культури.

Надаючи оцінку посиланням ОСОБА_1 на його посадову інструкцію, то суд першої інстанції вірно зазначив, що посадова інструкція начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради передбачає низку повноважень, які покладено на начальника відділу культури Зимноводівської сільської ради.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу І Методичних рекомендацій щодо роботи з посадовими інструкціями посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 18.07.2022 № 58-22 посадові інструкції до посад посадових осіб місцевого самоврядування рекомендується розробляти з урахуванням:

- Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 07.11.2019 р. № 203-19 (далі - Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посадових осіб місцевого самоврядування);

- положення про апарат (виконавчий апарат) ради, положення (регламент) про її виконавчий комітет, положення про виконавчий орган, положення про структурний підрозділ;

- рішення відповідної ради про розподіл повноважень між виконавчими органами (у разі наявності);

- правил внутрішнього трудового розпорядку;

- колективного договору;

- інші локальні документи (у разі наявності).

Пунктом 11 розділу ІІІ вказаних методичних рекомендацій рекомендується, щоб завдання та обов`язки посадової особи місцевого самоврядування відповідали завданням і повноваженням підрозділу, де вона працює, і не дублювати обов`язки інших осіб.

Визначення основних посадових обов`язків рекомендовано здійснювати на основі тих, що реально виконуються або будуть виконуватися на посаді.

Не рекомендується зазначати посадові обов`язки, які працівник може виконувати на посаді у разі тимчасової відсутності іншого працівника цього структурного підрозділу.

Виходячи з наведеного, правильним є ивсновок суду, що посадова інструкція начальника відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, на яку покликається ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, суперечить Положенню про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради. Положенням про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій не передбачає жодних повноважень відділу у сфері культури.

Крім того рішенням Зимноводівської сільської ради від 11 січня 2024 року № 2042 «Про затвердження положень про деякі структурні підрозділи Зимноводівської сільської ради», затверджено структуру Зимноводівської сільської ради та відділ культури виключено з її структурних підрозділів (а.с. 219 Т. 1).

Відповідно до пункту 2.21 Положення про відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради, затвердженого рішенням Зимноводівської сільської ради від 11.01.2024 № 2042, визначено, що відділ соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій розробляє проект програми соціально-економічного та культурно розвитку (а.с. 220-223 Т. 1).

Отже, з 11.01.2024 начальник відділу соціально-економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Зимноводівської сільської ради набув повноважень та обов`язків у сфері соціально-економічного та культурного розвитку.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у кандидата ОСОБА_1 відсутній стаж роботи у сфері культури більше 3 років.

Отже, конкурсною комісією на засіданні не здійснено перевірки достовірності даних, викладених ОСОБА_1 в автобіографії, а тому допущено ОСОБА_1 , у якого відсутній стаж роботи у сфері культури більше 3 років.

Відповідно до пункту 22 Рішення № 73 від 16 лютого 2016 року Львівської обласної ради про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу та призначення керівників закладів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області, особа, яка виявила бажання брати участь у конкурсі, у визначений термін подає заявникові такі документи: заяву про участь у конкурсі; особовий листок з обліку кадрів з 2 фотокартками 3х4 см та автобіографією; копії документів про вищу освіту; копії паспорта та ідентифікаційного коду, засвідчені претендентом; письмову згоду на обробку персональних даних; копію трудової книжки; довідку про наявність або відсутність судимості; витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; декларацію про доходи відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»; програму розвитку закладу в короткостроковій (сторокм на 1 (один) рік та довгостроковій (строком на 5 (п`ять) років) перспективах, у якій повинні бути чітко відображені заходи, які вживатимуться претендентом на вирішення проблем, що висвітлені у звіті, а також заходи, що будуть вживатися з метою забезпечення фінансово-господарської стійкості закладу та підвищення ефективності його діяльності; довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду; яка видається відповідно до Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів; два рекомендаційні листи довільної форми; мотиваційний лист довільної форми. Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої нею інформації.

Відтак, комісія, отримавши зауваження громадських організацій щодо стажу роботи кандидата, для усунення сумнівів мала можливість скористатися нормами як Закону України «Про культури», яким передбачено при потребі подання інших документів, так і нормами Положення про проведення конкурсу та запропонувати кандидату надати документи для підтвердження відповідності його кандидатури вимогам частини 1 статті 211 Закону України «Про культуру».

Жодного доказу, який би підтверджував стаж ОСОБА_1 у сфері культури 3 роки матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції підставно вважав доводи позивача обгрунтованими, що станом на 17.06.2024 ОСОБА_1 не відповідав вимогам частини 1 ст. 211 Закону України «Про культуру», а тому не міг бути допущеним до участі у конкурсі і не міг бути визнаним переможцем конкурсу.

Отже, правовим наслідком недотримання вимог, визначених ч. 7 ст. 21-5 Закону України «Про культуру», є не допуск особи до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 21-1 цього Закону, за рішенням конкурсної комісії. Норма ч. 7 ст. 21-5 Закону України «Про культуру» є імперативною та не встановлює жодних винятків з правил про не допуск до участі в доборі кандидата, який не відповідає встановленим законом вимогам, зокрема щодо стажу роботи.

З огляду на вказане, якщо ОСОБА_1 станом на 17.06.2024 не мав обов`язкового трирічного стажу у сфері культури, то правильним є твердження, що він не міг бути допущеним до участі в доборі кандидатів на посаду директора Закладу, більше того не міг стати переможцем такого добору.

Вказані допущення комісією грубих порушень частини 1 ст. 21-1, частини 7 ст. 21-5 Закону України «Про культуру» тягне за собою як наслідок протиправність рішення конкурсної комісії, оформленого Протоколом № 2 від 03.07.2024 про визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв».

З огляду на вказане, суд дійшов правильного висновку, що під час прийняття оскаржуваних рішень, оформлених Протоколами № 1 від 17.06.2024 та № 2 від 03.07.2024, комісією було допущено порушення принципів обґрунтованості та неупередженості, яким мають відповідати рішення суб`єкта владних повноважень (стаття 2 КАС України), а тому такі є протиправними, а розгляд заяви претендента без врахування всіх обставин що впливають на прийняття рішення за результатом розгляду заяви щодо допуску/не допуску є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява №29979/04, пункт 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

У постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

З огляду на вказане, оскільки суд першої інстанції, з чим погодилась колегія судів, дійшов висновку, що конкурсна комісія допустила претендента до участі у конкурсі без наявності в нього необхідного трирічного стажу у сфері культури, не довела правомірність прийнятих рішень щодо допущення кандидата та визнання його переможцем, то відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині, шляхом визнання протиправними та скасування рішення від 17.06.2024, оформлене протоколом № 1 комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про допуск кандидата ОСОБА_1 та рішення від 03.07.2024, оформлене протоколом № 2 комісії з конкурсного відбору кандидата на посаду директора комунального закладу культури Львівської обласної ради Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» про визначення переможця конкурсу.

Крім того, згідно матеріалів справи, Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08.07.2024 № 787-ОС ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» з 09.07.2024, як такого, що переміг у конкурсі.

Підставою зазначено заяву ОСОБА_1 та протокол засідання конкурсної комісії № 2 від 03.07.2024.

Надаючи оцінку позовній вимозі про визнання протиправним і скасування Наказу начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 8 липня 2024 № 787-ОС, суд першої інстанції вірно вважав, що враховуючи висновки щодо протиправності протоколів № 1 від 17.06.2024 та № 2 від 03.07.2024, один з яких є підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 8 липня 2024 № 787-ОС вимога про скасування наказу начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08 липня 2024 року № 787-ОС, прийнятого за наслідками проведення конкурсу, то така позовна вимога є похідною від раніше заявлених вимог, та стосується відновлення порушеного права, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене вище суд першої інстанції обґрунтовано позов задовольнив повністю.

Надаючи оцінку ухвалі суду першої інстанції від 13 грудня 2024 року про виправлення описки у судовому рішенні, колегія суддів зазначає, що, як уже вказувалось вище від позивача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні (вх. № 91320 від 11.12.2024) у якій просить виправити описку в рішенні Львівського окружного адміністративного суду замість: «... та рекомендацію Управлінню майном спільної власності Львівської міської ради укласти контракт…» необхідно вказати «... та рекомендацію Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради укласти контракт…»; замість: «... скасувати Наказ начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса…» необхідно вказати: «... скасувати Наказ виконуючого обов`язки начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса…».

Вирішуючи вказану заяву, суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Описки по своїй суті - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Згідно матеріалів справи, наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради «Про призначення генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» від 08.07.2024 № 787-ОС ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора комунального закладу культури Львівської обласної ради «Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв» з 09.07.2024, як такого, що переміг у конкурсі. Вказаний наказ підписано в.о. начальника управління Андрія Білоуса.

Також судом встановлено, що Управління майном спільної власності є структурним підрозділом Львівської обласної ради.

З огляду на це суд вірно вважав, що зазначені в заяві про виправлення описки доводи позивача та вказані ним описки є технічними помилками, тому такі підлягають виправленню, а заява позивача підлягає задоволенню, бо вказані описки мають місце у рішенні суду від 04.12.2024.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а оскаржувані рішення та ухвали відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Комунального закладу культури Львівської обласної ради «Львівський палац мистецтв» та ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі №380/13341/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула