Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №953/1912/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/1912/26

н/п 1-кп/953/616/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026226130000029 від 11.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, освіта неповна середня, пенсіонер, розлучений, не є військовослужбовцем або особою з інвалідністю, не має на утриманні дітей або осіб похилого віку, не судимий, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

встановив:

10 лютого 2026 року приблизно о 13:00 ОСОБА_3 , перебував у буд. АДРЕСА_1 , де у нього на ґрунті особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт з його колишньою дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння тілесних ушкоджень і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні сидячи, на колінах ОСОБА_4 та обличчям до неї, наніс один удар кулаком своєї правої руки в область перенісся останньої.

У результаті умисних протиправних дій з боку ОСОБА_3 . ОСОБА_4 спричинено наступне тілесне ушкодження: садно на спинці носа, що викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відповідно до п.2.3.2. «Б», п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви обвинуваченого підписаної у присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, висловив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З заяви потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні не заперечувала.

Як передбачено ч.1 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється у порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, розглянувши кримінальне провадження у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку за ч.1 ст.125 КК України повністю доведена та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 , має неповну середню освіту, пенсіонер, розлучений, не є військовослужбовцем або особою з інвалідністю, не має на утриманні дітей або осіб похилого віку, не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місце проживання характеризується негативно.

При обранні виду та міри покарання, відповідно до ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшує і обтяжує покарання та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність, у виді штрафу.

Крім того, при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.

ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження особі похилого віку, з якою він перебував у сімейних відносинах, тобто, кримінальний проступок, пов`язаний з домашнім насильством.

Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених КК України, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників.

Такі заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Вирішуючи питання необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувального заходу, передбаченого п.5 ч.1 ст.91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників, суд враховує, що захист від домашнього насильство є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер, оскільки домашнє насильства починається з «незначних дрібниць», а потерпілим від нього здебільшого стають жінки та діти.

Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, що передбачено 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству».

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що застосування обмежувального заходу у виді направлення засудженого ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, є доречним та необхідним.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався і підстав його застосування суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України строком на 3 (три) місяці, поклавши обов`язок пройти програму для кривдників.

Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувального заходу, передбаченого ст.91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувався.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1