Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №638/1480/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №638/1480/26

Суддя: Щепіхіна В. В.

Справа № 638/1480/26

Провадження № 2/638/4967/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання – Старини С. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбу з 09.10.1993 року. Шлюб зареєстровано 09.10.1993 року Борівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківської області, про що складено відповідний актовий запис про укладення шлюбу за № 75, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.10.1993 року. Від даного шлюбу у подружжя немає неповнолітніх дітей. Протягом останніх п`ятнадцяти років стосунки між позивачем та відповідачем розладились, через різні погляди на життя, цінності та ведення спільного господарства і побуту. Вже п?ятнадцять років кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім?я припинила своє існування, а шлюб - розпався та має лише формальний характер. Кожен зі сторін має на меті створити нову сім?ю і мати нові шлюбні відносини. На даний час, позивач та відповідач проживають окремо, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, що може підтвердити сам відповідач, а в разі заперечення ним вказаних обставин - свідки. Спроби примиритися між подружжям свого результату не принесли, останнє спілкування з відповідачем виявилося безрезультатним, сімейні стосунки відновилися, шлюб остаточно припинив своє існування. Тому, позивач звертається до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи, проте в судове засідання не з`явилася. Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи, проте в судове засідання не з`явився. Відповідач надав до суду заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб 09 жовтня 1993 року, про що Борівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківської області було зроблено запис за № 75. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.10.1993 року.

Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України (надалі СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Конституцією гарантовано, що кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з положеннями статті 104 СК України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В статті 112 СК України та пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Згідно з положеннями статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент звернення до суду подружжя разом не проживає, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Фактично сім?я припинила своє існування, а шлюб - розпався та має лише формальний характер. Кожен зі сторін має на меті створити нову сім?ю і мати нові шлюбні відносини. Спроби примиритися між подружжям свого результату не принесли. Шлюб остаточно припинив своє існування

Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що він також не вважає за можливе подальше збереження сім`ї. Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що сторони не підтримують шлюбні відносини, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення неможливе, отже, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо питання розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 19, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 09 жовтня 1993 року Борівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківської області, актовий запис про укладення шлюбу № 75 від 09 жовтня 1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Щепіхіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua