Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №638/713/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/713/26

Провадження № 3/638/827/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова в особі судді Теслікової І.І., розглянувши в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст.124, 122-4 КУпАП,

в с т а н о в и в:

06 січня 2026 року о 09-00 год. в м.Харкові, вул.Лопанська, 31, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – автомобілем «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не врахував дорожню обстановку, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3.Б, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України. Крім того, водій ОСОБА_1 з невідомих причин залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10.А Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення СМС-повідомлень та направленням судової повістки засобами поштового зв?язку, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.ст.124, 122-4 КУпАП не відносяться до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою.

Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом п.2.3Б. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За змістом п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

За змістом п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до п.2.10.«а» ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 12.01.2026 серії ЕПР1 №564561 та серії ЕПР1 №564566, які складені уповноваженою на те особою та відповідають вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП; схемою місця ДТП яке сталося 06.01.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відеозаписом з камери відеоспостереження на якому зафіксовано вчинення ДТП.

Надаючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3б, 10.1, 10.9 ПДР України.

При цьому ОСОБА_1 були відомі наслідки, які спричинили його дії, а тому на нього покладався обов`язок, передбачений п. 2.10. «а» ПДР, як на особу, причетну до дорожньо-транспортної пригоди, - негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, що ним зроблено не було.

Отже, надавши оцінку вищезазначеним доказам на предмет належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку приходжу до висновку, що ними доведена вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, а саме: порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст. 124 КУпАП), та залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні (ст.122-4 КУпАП).

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який згідно матеріалів справи притягується до адміністративної відповідальності вперше, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення в межах санкції статті, яка передбачає покарання за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 , на користь держави, відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665.60 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 122-4, 124 , 251, 283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення:

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

- за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Теслікова І.І.