Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №615/154/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/154/26

Провадження № 2/615/244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, третя особа – приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Юлія Іванівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участі представника позивача – ОСОБА_2 ,

встановив:

30.01.2026 позивач звернулася до суду з позовом, просить надати додатковий строк 3 місяці для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_3 , який на день смерті проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємців першої черги у померлого немає.

Як спадкоємець другої черги, 04.11.2025, тобто до закінчення 6-місячного строку звернулася до приватного нотаріуса, де оформила заяву про прийняття спадщини. Так як проживає в м. Харків разом із хворим сином, сама є людиною похилого віку з проблемами зі здоров`ям, видала довіреність на ім`я ОСОБА_4 для оформлення свідоцтв про право на спадщину. Але довіритель подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини лише 10.12.2025, що стало підставою для відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті брата через пропуск строку.

Вважає, що пропуск строку мав місце з поважних причин, які не залежали від її волі, але реалізувати свої спадкові права отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата без вирішення спору судом не має можливості.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 02.02.2026 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить задовольнити.

Зауважила, що позивач своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але за місцем свого проживання в зв`язку з сімейними обставинами. Помилково вважала, що цього достатньо, не зрозуміла, що заяву особисто необхідно ще везти до нотаріуса, де відкрита спадкова справа. До того ж, з метою оформлення спадкових прав видала довіреність, була впевнена, що представник все зробить вірно.

ОСОБА_5 , за заявою якого відкрита спадкова справа після смерті брата, не входить до кола спадкоємців. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає, тому вирішити питання в позасудовому порядку не можливо.

Представник відповідача ОСОБА_6 надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення судового розгляду не направив, будь-які пояснення не подав.

У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що відповідач визнав пред`явлений позов, суд за положеннями ч.3 ст.200 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є рідними братом і сестрою, оскільки їхніми батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , актові записи №2 від 01.02.1956 та №5 від 15.04.1954 відповідно.

09.08.1975 позивач уклала шлюб, після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис №660.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №250 від 21.05.2025.

Згідно довіреності, посвідченої 04.11.2025 приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л.С., позивач уповноважила ОСОБА_4 вести справу з оформлення її спадкових прав на майно, що залишилося після смерті будь-яких осіб, після смерті яких, вона має право на спадкування, для чого надала право бути її представником, зокрема, в органах нотаріату.

Зі змісту постанови приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю.І. від 23.12.2025, ОСОБА_4 , яка діє від позивача за довіреністю, 23.12.2025 звернулася до приватного нотаріуса з питання видачі довірителю свідоцтв про право на спадщину за законом відповідно до ст.1262 ЦК України щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у с. Сидоренкове.

На день смерті спадкодавець проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємців першої черги (батьки, дружина, діти) за законом щодо майна померлого немає. Спадкоємцями другої черги на майно спадкодавця є його сестра ОСОБА_1 , брати – ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався. Мати спадкодавця ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_8 – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, у встановлений законом 6-місяний строк з дня відкриття спадщини (з 17.05.2025 по 17.11.2025) заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто зі спадкоємців будь-якої черги нотаріусу не подав.

Заява про прийняття спадщини подала нотаріусу 18.08.2025 ОСОБА_5 , який є сином ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та зі слів заявника з 1988-1989 року по день смерті проживала з ОСОБА_3 .

Заява спадкоємця за законом другої черги ОСОБА_1 , справжність підпису на якій засвідчена 04.11.2025 приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л.С., яка діяла в порядку заміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алтуніної Т.П., за реєстровим №822, надійшла до нотаріуса 10.12.2025, тобто після пропуску встановленого ст.1270 ЦК України строку прийняття спадщини.

Спадкоємці другої черги – брати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спільно зі спадкодавцем на день його смерті не проживали, протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку заяв про прийняття спадщини нотаріусу не подавали. Заяв про включення їх до кола спадкоємців до нотаріуса також не надходило. Відповідно до ст.1272 ЦК України вважаються такими, що спадщину не прийняли.

Цією постановою позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що нею пропущений строк на прийняття спадщини.

Ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Зі ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

За змістом ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

З п.24 постанови, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, які повинні бути пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, враховуючи наявність у спадкоємця бажання для прийняття спадщини, відсутність інших спадкоємців, а також наведені позивачем обставини, а саме звернення до нотаріуса у встановлені законом строку 04.11.2025, але не за місцем відкриття спадщини, суд вбачає наявними правові підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд вважає, що для подачі заяви про прийняття спадщини позивачу достатнім буде строк 3 місяці після набрання рішенням суду законної сили, що відповідає вимогам ст.1270 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк 3 місяці для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова