Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №569/1537/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Янка М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 12 441,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.12.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ніссан», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 зіткнення з транспортним засобом. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Постановою суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ніссан», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.217722058.

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулася потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти.

На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 12 441,03 грн.

Враховуючи, що водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 12 441,03 грн та понесені судові витрати на сплату судового збору.

Ухвалою суду від 127.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовом подав клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує та щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, суд вважає за необхідне здійснити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

27 грудня 2023 року о 17 год. 23 хв., в м. Рівне, по вул. Пластова, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, та під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїв наїзд на транспортний засіб, що стоїть, а саме, на «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_3 , водій ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, та було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ніссан», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.217722058.

Відповідно до умов вказаного договору обов?язкового страхування, позивач взяв на себе зобов?язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування.

Відповідач своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 та ст. 122-4 КУпАП, що стверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.01.2024 у справі №569/11076/24.

За приписами ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З огляду на вказане, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу "Jeep Compass", номерний знак НОМЕР_3 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №36270/1 від 29.12.2023 позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілій особі в розмірі 12 441,03 грн.

Враховуючи наведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» склав 12 441,03 грн.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підпунктом «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо- транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо- транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як слідує з постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 19.01.2024 у справі №569/11076/24, відповідач будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце.

Необхідно зазначити, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а відтак на підставі ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на викладене в розумінні ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 12 441, 03 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, за регресним зобов`язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Право регресної вимоги виникло у ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" з моменту виплати страхового відшкодування в повному обсязі, тобто 25.01.2024.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зі сторони відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків, а тому після проведення виплати потерпілій особі у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості в електронній формі позивачу необхідно було сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.у розмірі 2 662, 40 грн. Проте, останнім помилково було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 3 328, 00 грн.

Суд роз`яснює позивачу, що пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Керуючись ст.12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в порядку регресу шкоду в розмірі 12441,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових стрільців, 40, м. Київ, 04053 ІК 20782312);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 26.02.2026.

Суддя О. Левчук