Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №546/8/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/8/26

номер провадження 2/546/260/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У січні 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між відповідачем та АТ «Ідея Банк» 29 березня 2018 року було укладено кредитний договір № С-502-007302-18-980, в якому сторони узгодили умови кредитування. 02 грудня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 12/89, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 12/89 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 17867,45 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу – 6977,72 грн та процентами – 10889,73 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача – Король Владислав Анатолійович просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконала.

Ухвалою судді від 08 січня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 05 лютого 2026 року.

05 лютого 2026 року ухвалою суду затребувано від позивача детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором у зв`язку з чим судове засідання було відкладене на 26 лютого 2026 рокую

У судове засідання учасники судового процесу не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача просив справу слухати без участі їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2-4).

Відповідачка у судове засідання 05 лютого 2026 року та 26 лютого 2026 року не з`явилася, судові повістки, направлені відповідачці за її зареєстрованою адресою місця проживання, повернулися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 46, 54).

Згідно з положеннями частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідачка про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідачки не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 29 березня 2018 року ОСОБА_1 підписала заяву № С-502-007302-18-980 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» (а.с. 10).

29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачкою угоди № С-502-007302-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (далі – Договір) (а.с. 5-6). Умовами Договору було передбачено, що банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня. Також Договором передбачено, що банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний кредитний ліміт: 200000,00 грн; кредитний ліміт на момент укладення Угоди – 7000,00 грн; процента ставка – 24,00% річних.

Також 29 березня 2018 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування, та заяву № С-502-007302-18-980 на приєднання до договору добровільного страхування життя (а.с. 8-9, 12).

Позивачем була надана виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 02 квітня 2018 року по 28 вересня 2018 року (а.с. 16-17). По колонці «Кредит» вказаної виписки встановлено, що за Договором у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 12280,33 грн. Водночас по колонці «Дебет» виписки встановлено, що ОСОБА_1 повернула таку ж суму коштів – 12280,33 грн.

Згідно з наданою довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-502-007302-18-980 від 29 березня 2018 рокуу відповідачки виникла заборгованість в сумі 17867,45 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу – 6977,72 грн та процентами – 10889,73 грн (а.с. 18).

02 грудня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12/89 (а.с. 19-20). Відповідно до умов вказаного договору клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього договору та передається в день укладання цього договору клієнтом фактору в електронному вигляді та надсилається засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 12/89 від 02 грудня 2020 року АТ «Ідея Банк» передало право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за кредитним договором № С-502-007302-18-980. Сума заборгованості становить 17867,45 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу – 6977,72 грн та процентами – 10889,73 грн (а.с. 22).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша та друга статті 1046 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частина першою та другою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 29 березня 2018 року був укладений кредитний договір № С-502-007302-18-980, із запропонованими умовами ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася з ними.

Крім того, позивачем доведено та не спростовано відповідачкою, що на виконання умов Договору ОСОБА_1 користувалася наданими кредитними коштами.

Водночас суд вважає за доцільне зазначити наступне.

За змістом частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Як було встановлено судом з банківської виписки по рахунку відповідачки, сформованої АТ «Ідея Банк», ОСОБА_1 повернула всю суму коштів, а саме 12280,33 грн, яка за вказаною випискою була заборгованістю за Договором. Заборгованість ОСОБА_1 станом на дату складання виписки (02.12.2020) становить 0,00 грн.

05 лютого 2026 року ухвалою суду затребувано від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № С-502-007302-18-980, оскільки у позовній заяві та в матеріалах справи відсутня інформація щодо утворення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами.

Вказана ухвала суду була доставлена 13 лютого 2026 року у електронні кабінети позивача та його представника (а.с. 50, 51).

На момент розгляду справи від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надійшла затребувана інформація (докази).

Отже, стороною позивача не доведено, що у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № С-502-007302-18-980. Більше того, додана до позову виписка по рахунку, сформована первісним кредитором АТ «Ідея Банк», спростовує доводи сторони позивача щодо наявності у відповідачки заборгованості за вказаним кредитним договором.

Положеннями статті 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак клопотань про витребування доказів на підтвердження, зокрема факту утворення заборгованості від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до суду не надходило.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Правилами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, ураховуючи відсутність належних та достатніх доказів наявності заборгованості за кредитним договором № С-502-007302-18-980 у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати слід покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи – 44276926.

Представник позивача – Король Владислав Анатолійович, адреса: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідачка – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя Ю.В. Зіненко