Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №380/23286/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/23286/21 пров. № А/857/55765/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (судді Качур Р.П., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 17 хв. в м. Львів) з питань поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №380/23286/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021. Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вирішити питання, викладені у зверненнях ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп судового збору.

Повний текст рішення складено 28.07.2025.

Львівським окружним адміністративним судом 30.08.2022 виготовлено виконавчі листи № 380/23286/21 про зобов`язання Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вирішити питання, викладені у зверненнях ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а також про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп судового збору.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року – без змін.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про виправлення помилок у виконавчих документах (вх. № 82915 від 16.10.2025) у якій просить зробити виправлення у виконавчих листах № 380/23286/21, а саме: зазначити правильно у кожному листі дати набрання законної сили 27 жовтня 2022 року, замість 30 серпня 2022 року, та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання 27 жовтня 2025 року, замість 30 серпня 2025 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви.

На адресу суду від позивачки надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання (Вх. № 89259 від 07.11.2025). В обґрунтування такої вказала, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 частково задоволено її позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Рішенням визнано протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо неналежного розгляду моїх звернень від 10.05.2021 та від 11.05.2021; зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вирішити питання, викладені у цих зверненнях з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у м. Львові на її користь 1908 грн судового збору. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 - без змін. Зазначила, що оскільки апеляційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові надійшла після спливу встановленого строку, виконавчі листи їй було видано ще до завершення апеляційного перегляду, а саме 05.09.2022. У виконавчих листах зазначено, що рішення набрало законної сили 30.08.2022, а строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання встановлено до 30.08.2025. Позивачка вказала, що протягом зазначеного у виконавчих листах строку пред`явлення виконавчих листів до виконання вона не звернулася до виконавчої служби. Тобто, пропустила трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, кожного виконавчого листа зокрема.

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

ОСОБА_1 подала до суду додаткові пояснення у справі, які судом долучені.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила скасувати ухвалу.

Представник відповідача Марчишин А.О. проти апеляційної скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі №380/23286/21, яке набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021. Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вирішити питання, викладені у зверненнях ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп судового збору.

30.08.2022 виготовлено виконавчі листи № 380/23286/21 Львівським окружним адміністративним судом.

На адресу суду від позивачки надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання від 07.11.2025.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 дійшов висновку, що вказані заявницею обставини та докази не свідчать про наявність поважних причин, які б об`єктивно унеможливлювали пред`явлення виконавчих листів до виконання у встановлений законом строк. Тому суд вважає їх неповажними.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі та матеріалам справи, суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частин 2, 4 ст. 372, частини 1 ст. 373 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно частин 1, 2 статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, пропущений строк може бути поновлено за наявності причин, визнаних судом поважними.

У розумінні норм КАС України, поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотримання нею строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021. Зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вирішити питання, викладені у зверненнях ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп судового збору. Повний текст рішення складено 28.07.2025.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

30.08.2022 виготовлено виконавчі листи № 380/23286/21 про зобов`язання Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вирішити питання, викладені у зверненнях ОСОБА_1 від 10.05.2021 та від 11.05.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а також про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп судового збору.

27.10.2022 прийнято постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, якою апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року – без змін.

З урахуванням наведених положень Закону № 1404-VIII та дати набрання законної сили судового рішення у даній справі, строк для пред`явлення виконавчого листа у даній справі до примусового виконання становить три роки, тобто, до 27.10.2025 року.

Таким чином, строк для пред`явлення виконавчого листа у даній справі до примусового виконання сплинув 27.10.2025 року.

Позивач зазначила, що оскільки апеляційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові надійшла після спливу встановленого строку, виконавчі листи їй було видано ще до завершення апеляційного перегляду, а саме 05.09.2022. У виконавчих листах зазначено, що рішення набрало законної сили 30.08.2022, а строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання встановлено до 30.08.2025. Позивачка вказала, що протягом зазначеного у виконавчих листах строку пред`явлення виконавчих листів до виконання вона не звернулася до виконавчої служби. Тобто, пропустила трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, кожного виконавчого листа зокрема також через діагностоване у червні 2025 року заявниці онкологічне захворювання.

Таким чином, позивач вважає, що ним з поважних причин пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа у даній справі до примусового виконання.

Колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги, оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року з питань виправлення помилки у виконавчих листах у справі №380/23286/21 – скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до доказів, які подані до суду, а саме направлення про стаціонарне лікування ОСОБА_1 за період з 30.06.2025 по 18.01.2026 від 16.02.2026, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 02.08.2025, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №8391 від 23.08.2023, та інших доданих медичних документів заявниця хворіє протягом тривалого часу, що обмежує належну реалізацію її процесуальних прав.

За встановлених обставин, оскільки строк для пред`явлення виконавчого листа у даній справі до примусового виконання становить три роки, тобто, до 27.10.2025 та сплинув 27.10.2025, проте рішення суду у справі не виконано, що в суді апеляційної інстанції не заперечувалося представником відповідача, а тому колегія суддів вважає, що зазначені заявником причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у поданій заяві є поважними, оскільки охоплюють період в який позивачка могла звернутися до виконавчої служби, відповідно ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви у адміністративній справі №380/23286/21 підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню, з направленням справи для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 376 КАС України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Отже, правових підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання апеляційним судом не вбачається, оскільки розгляд такої заяви відповідно до статті 376 КАС України має здійснювати у даному випадку Львівським окружним адміністративним судом, яким прийнято рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В порядку статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат в цьому апеляційному провадженню є відсутніми.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 320, 321, 322, 328, 376 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року з питань поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №380/23286/21 – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

З.М. Матковська

Повний текст постанови складено 24.02.2026