Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №537/7222/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/311/2026

Справа № 537/7222/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 537/7222/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 13.02.2025-100001171 від 13.02.2025 у розмірі 30300 грн та стягнути понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 13.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 13.02.2025-100001171. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 10000 грн. строком на 168 днів, з датою повернення кредиту 30.07.2025, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна у розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом першим 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графі платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується. За умовами договору комісія за надання кредиту становить 5 % від суми кредиту, що дорівнює 500 грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі та надав грошові кошти відповідачеві. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30300 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 10000 грн, заборгованості по процентам у розмірі 13300 грн, комісії у розмірі 500 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1500 грн та неустойки у розмірі 5000 грн. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Споживчий центр».

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, згідно з матеріалами справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань, в тому числі про застосування строку позовної давності, до суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст..12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. З врахуванням викладеного лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Судом встановлено, що 13.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.02.2025-100001171 шляхом підписання заявки електронним підписом, у тому числі відповідачем з одноразовим ідентифікатором Е853, яка є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ «Споживчий кредит» відповідачу ОСОБА_1 надає кредит у розмірі 10000 грн. строком на 168 днів з датою повернення 30.07.2025.Договором передбачена процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна у розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом першим 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графі платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується. Денна процентна ставка розрахована у розмірі 0,91%. За умовами договору комісія за надання кредиту дорівнює 500 грн. (п.8 договору). Відповідно до п.9 договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості (комісія за обслуговування) становить 500 грн у кожному з 3 чергових періодів наступних за першим черговим періодом; комісія за обслуговування нараховується та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. У відповідності до п.17 договору неустойка встановлюється у розмірі 150 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. За умовами кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту становить 25300 грн, загальні витрати за споживчим кредитом складають 15300 грн.

З довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що 13.02.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано 10000 грн. на виконання умов договору № 13.02.2025-100001171 від 13.02.2025. Відповідач не спростував факту отримання грошових коштів за договором.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК Українм неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 13.02.2025-100001171 від 13.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 30300 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 10000 грн, заборгованість по процентам -13300 грн, комісія - 500 грн, додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) -1500 грн та неустойка - 5000 грн. Розмір заборгованості відповідачем не оспорювався.

Суд звертає увагу на те, що позивач у довідці-розрахунку вказує про нарахування неустойки в розмірі 5000 грн, яку включає до суми заборгованості. За який період нарахована неустойка у такому розмірі позивачем не зазначено. Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, який продовжується і на час винесення рішення, а строк кредитування діє з 13.02.2025 по 30.07.2025, на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Таким чином, суд уважає, що нарахування неустойки в сумі 5000 грн. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак позовна вимога в частині її стягнення задоволенню не підлягає.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 2022 грн 70 коп. (30300 грн/100 % = 25300 грн/х, х = 83,50 %; 2422 грн 40 коп./100 % = х/83,50 %, х = 2022 грн 70 коп.)

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 612, 615, 1052, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити частково позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.02.2025-100001171 від 13.02.2025 у розмірі 25300 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 10000 грн, заборгованість по процентам -13300 грн, комісія - 500 грн, додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) -1500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2022 грн 70 коп.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Фадєєва