Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №536/1009/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1009/25

Провадження № 2/536/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особистих інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов`язання не чинити перешкоди в облаштуванні та користуванні частиною будинку,

за участі позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Павелка Р.С.,

відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представника – адвоката Кизенка Д.О.,

представника третьої особи - Ковнір К.В.,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 в особистих інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки ? ОСОБА_5 , в якій просив суд виділити в натурі та визнати за ним право особистої приватної власності на частину житлового будинку літ. "Б": столову "1-9" площею 35,7 кв.м., кімнату "1-11" площею 8,3 кв.м., санвузол "1-13" площею 7,7 кв.м., кухню "1-14" площею 17,3 кв.м.; в підвалі під житловим будинком літ."Бп": частину підвалу "1-3" площею 20,3 кв.м., підвал "1-4" площею 8,7 кв.м., підвал "1-6" площею 14,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право спільної часткової власності позивача на вищезгадане майно. Також просив зобов`язати ОСОБА_4 , та її представників, в тому числі ОСОБА_5 , не чинити перешкод в облаштуванні (розділі перегородками) окремих приміщень (приміщення "1-2" приміщення "1-3", приміщення "1-15"), та встановленні вхідного дверного блоку за рахунок розбирання нижньої частини віконного прорізу в приміщенні "1-10" за вищезгаданою адресою. Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідачки витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Недогарківською сільською радою Кременчуцького району 29.07.2009 року, ОСОБА_4 була власником житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,16 га з кадастровим номером 5322482801:01:005:0020, на якій розташований вищезазначений житлового будинку з господарськими будівлями. 22 квітня 2019 року на підставі договору дарування відповідачка подарувала позивачу 254/1000 частки вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та її неповнолітнім донькам ОСОБА_3 - 258/1000 часток та ОСОБА_2 - 257/1000 часток. Також подарувала по частці земельної ділянки, площею 0,16 га, з кадастровим номером 5322482801:01:005:0020 позивачу та донькам. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року було затверджено мирову угоду, відповідно до якої на підставі висновку будівельно-технічного дослідження №14-19 від 18 березня 2019 року було проведено поділ житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_4 звернулась з позовом до суду про припинення спільної часткової власності на нерухоме майно. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду. Таким чином, спір щодо виділу в натурі частки ОСОБА_1 із майна, яке перебуває у спільній частковій власності, на даний час не вирішено. Окрім цього, ОСОБА_5 , як представник своєї доньки ОСОБА_4 , разом з іншими особами, чинять перешкоди ОСОБА_1 як у користування належного йому майна так і у здійсненні забезпечення ізольованого користування приміщеннями, а саме не дають розділити приміщення "1-2" перегородкою для облаштування окремого приміщення, приміщення "1-3" перегородками для облаштування окремих приміщень, встановити в приміщенні "1-10" вхідний дверний блок за рахунок розбирання нижньої частини віконного прорізу, розділити приміщення "1-15" перегородкою для облаштування окремих приміщень.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 травня 2025 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні.

В провадження суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Павелка Р.С. про зміну предмету позову, а саме:

- залучити до участі в справі у якості співвідповідача ОСОБА_5 ;

- зобов`язати ОСОБА_4 та її представників, в тому числі ОСОБА_5 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 в облаштуванні (розділі перегородками) окремих приміщень (приміщення "1-2", приміщення "1-3", приміщення "1-15"), встановленні вхідного дверного блоку за рахунок розбирання нижньої частини віконного прорізу в приміщенні "1-10", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

- усунути перешкоди у здійсненні права власності на частину у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та членів його родини, з приміщень в житловому будинку літ. "Б": №1 "1-9" столова 35,7 кв.м., №3 "1-11" кімната 8,3 кв.м., №5 "1-13" санвузол 7,7 кв.м., №6 "1-14" кухня 17,3 кв.м. та в частині підвалу під житловим будинком літ."Бп"( № п/п № по плану Приміщення Площа, кв.м.) №1 "1-3" частина підвалу 20,3 кв.м., №3 "1-4" підвал 8,7 кв.м., №5 5 "1-6" підвал 14,7 кв.м., без надання іншого житлового приміщення;

- зобов`язати ОСОБА_4 та її представників, в тому числі ОСОБА_5 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні частиною будинку за вищезгаданою адресою, а саме: в житловому будинку літ. "Б": 2 "1-10" частина передпокою (сп.кор.) 8,05 кв.м., 4 "1-12" частина гаража (сп.кор.) 3,9 кв.м.; в підвалі під житловим будинком літ."Бп": 2 "1-3" частина підвалу (сп.кор.) 5,875 кв.м., 4 "1-5" частина сходової клітини (сп.к) 0,85 кв.м., 6 "1-8" частина підвалу (сп.кор.) 1,5 кв.м., надвірними господарським будівлям та спорудам: 1"б" 1/4 частина тераси, 2 "б" 1/4 частиною навісу, 3 "В" 1/4 частиною альтанки, 4 "№1" 1/4 частиною воріт, 5 "№2" 1/4 частиною огорожі.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 липня 2025 року заяву представника позивача про зміну предмету позову задоволено частково та прийнято заяву про зміну предмету позову в частині зобов`язання ОСОБА_4 та її представників, в тому числі ОСОБА_5 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 в облаштуванні (розділі перегородками) окремих приміщень (приміщення "1-2", приміщення "1-3", приміщення "1-15"), встановленні вхідного дверного блоку за рахунок розбирання нижньої частини віконного прорізу в приміщенні "1-10", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; та не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні частиною будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в житловому будинку літ. "Б" (№ п/п № по плану Приміщення Площа, м2) 2 -"1-10" частина передпокою (сп. кор.) 8,05 м2, 4 -"1-12" частина гаража (сп. кор.) 3,9 м2; в підвалі під житловим будинком літ."Бп"(№ п/п № по плану Приміщення Площа, м): 2-"1-3" частина підвалу (сп. кор.) 5,875 м2, 4-"1-5" частина сходової клітини (сп.к) 0,85 м2, 6-"1-8" частина підвалу (сп. кор.) 1,5 м2, надвірними господарським будівлям та спорудам (№ п/п Літера по плану Найменування): 1-"б" 1/4 частина тераси 2-"б" 1/4 частиною навісу 3- "В" 1/4 частиною альтанки 4- "№1" 1/4 частиною воріт 5- "№2" 1/4 частиною огорожі. В інші частині заяви про зміну предмету позову відмовлено у прийнятті.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 липня 2025 року заяву представника позивача про залучення співвідповідача задоволено та залучено ОСОБА_5 в якості співвідповідача.

В провадження суду надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_4 – адвоката Неженець-Чеканової Н.Є., у якому остання просить закрити провадження у справі з огляду на наступне. Поданий позов про усунення перешкод у користування нерухомим майном є негаторним позовом, який ґрунтується на ст. 391 ЦК України, та для якого необхідно підтвердити факт державної реєстрації права власності на майно у встановленому законом порядку. Особою, яка може подавати негаторний позов, є лише той, хто є володільцем, а володіння підтверджується реєстрацією. Відсутність реєстрації права власності має своїм наслідком відсутність об`єкта як окремої речі у цивільному обороті, а відповідно якщо відсутній окремо зареєстрований об`єкт нерухомості, то неможливо визначити межі користування, а отже відсутній предмет позову та неможливо визначити хто чинить перешкоди в межах якої площі. У даному випадку без державної реєстрації рішення суду про виділ частки в натурі позивач не набув повноцінного речового права, оскільки на підтвердження своїх позовних вимог не було надано належних доказів володінням ним частиною нежитлового будинку, а, отже вимоги про усунення перешкод у користуванні є передчасними та не підлягають судовому захисту.

Представник позивача – адвокат Павелко Р.С. надав відповідь на відзив, у якому просив відмовити у задоволенні відзиву та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне. Відомості про наявність у позивача 254/1000 часток будинку було внесено до Державного реєстру нерухомого майна, реєстраційний номер №1737986153224. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року було затверджено мирову угоду, однак на даний час співідповідачі чинять перешкоди у здійсненні її виконання в частині здійсненні облаштування окремих приміщень, оскільки без облаштування окремих приміщень позивач не має можливості виготовити новий технічний паспорт на свою частину будинку. Після здійснення облаштування окремих приміщень та проведення технічної інвентаризації позивач зможе звернутися до реєстратора та підтвердити своє право на виділене йому нерухоме майно, в чому на даний час йому перешкоджають співвідповідачі.

Від представника відповідачки ОСОБА_4 – адвоката Неженець-Чеканової Н.Є. надійшли письмові пояснення, у яких остання зазначає, що позивач не обґрунтовує жодним чином надане рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію у відповіді на відзив. Окрім того, позивач здійснив спробу державної реєстрації судового рішення про виділ майна в натурі не тільки лише після подання ним первинного позову та заяви про зміну предмету позову, але вже і після отримання ним від відзиву на позов, в якому відповідачка зазначила, що без здійснення державної реєстрацій нерухомого майна на підставі судового рішення – подання позову про усунення перешкод у користуванні таким нерухомим майном є передчасним. Представник відповідачки підтримала раніше викладену позицію у відзиві та зауважила, що за позивачем відсутній окремо зареєстрований об`єкт нерухомості щодо якого він просить здійснити судовий захист, а наявність у реєстрі нерухомого майна відомостей про право власності позивача на частку в розмірі 254/1000 – не є тотожнім поняттю права власності на нерухоме майно. Укладеною мировою угодою сторони підтвердили фактичне завершення виділу в натурі нерухомого майна, в тому числі, встановлення всіх перегородок, вхідних дверей і всього іншого, судовим рішенням підтверджено, що станом на 21.02.2021 року всі існуючі зобов`язання (встановлення перегородок, вхідного блоку тощо) виконанні в повному обсязі.

В провадження суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_5 – адвоката Неженець-Чеканової Н.Є., у якому остання просить закрити провадження у справі з огляду на наступне. Поданий позов про усунення перешкод у користування нерухомим майном є негаторним позовом, який ґрунтується на ст. 391 ЦК України, та для якого необхідно підтвердити факт державної реєстрації права власності на майно у встановленому законом порядку. Особою, яка може подавати негаторний позов, є лише той, хто є володільцем, а володіння підтверджується реєстрацією. Відсутність реєстрації права власності має своїм наслідком відсутність об`єкта як окремої речі у цивільному обороті, а відповідно якщо відсутній окремо зареєстрований об`єкт нерухомості, то неможливо визначити межі користування, а отже відсутній предмет позову та неможливо визначити хто чинить перешкоди в межах якої площі. Таким чином, подання позову щодо усуненні перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом заборони особам чинити перешкоди власнику майна в користуванні ним та облаштуванні є передчасним, оскільки на момент звернення до суду із цим позовом, момент, з яким закон пов`язує виникнення права власності (державна реєстрація), у позивача не настав.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року клопотання представника відповідачів – адвоката Кизенка Д.О. про залучення третьої особи задоволено частково та замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на належну - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

05 грудня 2025 року в провадження суду надійшли письмові пояснення відповідачки ОСОБА_4 , у яких остання зазначила, що під час дарування частини будинку її колишньому чоловіку її було введено в оману, а її законні інтереси та інтереси дітей були фактично порушені діями ОСОБА_1 . Крім того, спільне користування будинком із колишнім чоловіком є небезпечним для життя та здоров`я її родини. Під час планування дарування частини будинку відповідачка мала намір подарувати її трьом донькам, однак позивач переконав, що безпосереднє оформлення дарування на дітей може бути ризикованим, і запропонував тимчасово оформити власність на нього з умовою, що він одразу передасть цю частку старшій доньці ОСОБА_6 . Відповідачка із трьома неповнолітніми дітьми тимчасово проживає за кордоном, в Англії, з квітня 2022 року, і самостійно здійснює їх утримання та виховання, в той час як позивач добровільно не допомагає, більше того погрожує фізичною розправою. ОСОБА_1 ніколи не проживав постійно в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і не здійснював жодного догляду чи утримання цього будинку, і лише після розірвання шлюбу позивач самовільно почав проникати до житла, змінювати замки без відома та згоди відповідачки, умисно нищити майно. Сукупність цих фактів свідчить про системну модель поведінки позивача, спрямовану на повне усунення відповідачки та дітей від користування спільним майном, психологічне пригнічення, створення небезпечних умов та фактичне захоплення нерухомості.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Павелко Р.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні 20 січня 2026 року позов не визнала, суду пояснила, що з квітня 2023 року вона переїхала разом із трьома дітьми до Англії та не чинить жодних перешкод позивачу у користуванні майном, однак після конфлікту з батьком написала позивачу повідомлення «щоб його ноги, яка била батька, не було в будинку в с. Недогарки». ОСОБА_1 не вкладав коштів у будинок та жодних витрат на утримання будинку не здійснював. До настання конфлікту її батько ОСОБА_5 надавав позивачу доступ до будинку та всі користувались будинком мирно. За її проханням батьки встановили сигналізацію, у відповідь позивач вчинив сварку із організацією, яка мала підключити сигналізацію, тому на даний час сигналізація не підключена, зазначила, що встановлення сигналізації з позивачем не узгоджувалося. У житловому будинку постійно проживає її батько ОСОБА_5 , а також приїжджає мати. Відповідно до мирової угоди всі перепланування були виконані. Також зазначила, що в Голосіївському районному суді м. Києва перебуває справа про поділ майна, яким користується позивач. Наголосила, що вона не бажає, щоб позивач перебував у спірному будинку, оскільки хоче щоб будинок залишився для проживання їх з позивачем дітям. В подальшому в судові засідання відповідачка не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за участі свого представника – адвоката Кизенка Д.О.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні 20 січня 2026 року позов не визнав, суду пояснив, що він будував спірний будинок в с. Недогарки, в подальшому даний будинок був оформлений на доньку, яка з родиною приїздила туди відпочивати. Відповідач не хоче, щоб позивач користувався будинком, оскільки він все там викрав, розібрав, пошкодив двері, а його самого побив (зокрема за фактом спричинення тілесних ушкоджень відносно позивача заведено декілька кримінальних проваджень). У даному будинку він проживає за дорученням доньки з метою збереження майна, та користується будинком, зокрема кухнею в будинку. На першому поверсі є два входи в будинок, будь-які перепланування в будинку не виконані. В подальшому в судові засідання з`явився, надав заяву про розгляд справи а участю свого представника – адвоката Кизенка Д.О.

Представник відповідачів – адвокат Кизенко Д.О. у судовому засідання заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Ковнір К.В. у судовому засіданні 20 січня 2026 року просила вирішити спір у відповідності до чинного законодавства з урахуванням інтересів дітей. На наступні судові засідання представник третьої особи не з`являлася, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 14 лютого 2024 року, серії НОМЕР_2 від 14 лютого 2024 року(а.с.12-13 т.1).

Відповідно до копії договору дарування від 22 квітня 2019 року, ОСОБА_4 подарувала, а обдаровані прийняли власність 769/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 – 254/1000 часток, ОСОБА_3 – 258/1000 часток, ОСОБА_2 – 257/1000 часток (а.с.19-20 т.1).

Відповідно до копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №164482357, 164482518, 164482661 від 22 квітня 2019 року, на підставі вищезгаданого договору дарування за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровано відповідно 254/1000, 258/1000, 257/1000 часток житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21-23 т.1).

Відповідно до копії договору дарування від 22 квітня 2019 року, ОСОБА_4 подарувала, а обдаровані прийняли власність 3/4 часток земельної ділянки, кадастровий номер 5322482801:01:005:0020, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 – 1/4 частки, ОСОБА_3 – 1/4 частки, ОСОБА_2 – 1/4 частки (а.с.24-25 т.1).

Відповідно до копій витягу №164495039, на підставі вищезгаданого договору дарування за ОСОБА_2 зареєстровано частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26 т.1).

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа житлового будинку складає 484,6 кв.м., житлова – 176,2 кв.м., допоміжна – 308,4 кв.м.(а.с.14-18 т.1).

З копії ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року (а.с.27-31 т.1), яка набрала законної сили 11 лютого 2021 року, вбачається, що було затверджено мирову угоду від 26 січня 2021 року, укладену між позивачем ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до якої проведено поділ житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 484,6 м2, житловою площею 176,2 м2, по варіанту розподілу згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, № 14-19 від 18 березня 2019 року складеного судовим експертом Маківським М.В., а саме співвласнику ОСОБА_1 у рахунок 254/1000 часток виділено в житловому будинку літ.«Б»: «1-9» столову площею 35,7 кв.м., «1-10» частину передпокою (сп.кор.) площею 8,05 кв.м., «1-11» кімнату площею 8,3 кв.м., «1-12» частину гаража (сп.кор.) площею 3,9 кв.м., «1-13» санвузол площею 7,7 кв.м., «1-14» кухню площею 17,3 кв.м.; в підвалі під житловим будинком літ.«Бп»: «1-3» частину підвалу площею 20,3 кв.м., «1-3» частину підвалу площею (сп.кор.) площею 5,875 кв.м., «1-4» підвал площею 8,7 кв.м., «1-6» підвал площею 14,7 кв.м., «1-8» частину підвалу (сп.кор.) площею 1,5 кв.м., по надвірними господарським будівлям та спорудам: «б» 1/4 частина тераси, «б» 1/4 частиною навісу, «В» 1/4 частиною альтанки, «№1» 1/4 частиною воріт, «№2» 1/4 частиною огорожі. Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які виділені співвласникам у житловому будинку, зобов`язати ОСОБА_1 приміщення "1-2" розділити перегородкою для облаштування окремого приміщення; приміщення "1-3" розділити перегородками для облаштування окремих приміщень; в приміщенні "1-10" встановити вхідний дверний блок за рахунок розбирання нижньої частини віконного прорізу; приміщення "1-15" розділити перегородкою для облаштування окремих приміщень. Сторони підтверджують, що всі існуючі зобов`язання стосовно розподілу (виділу в натурі) нерухомого майна заявленого в позовній заяві з моменту підписання даної Мирової угоди Сторонами та визнання її судом і, будуть вважатися такими, що виконанні у повному обсязі.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 лютого 2023 року(а.с.32-35 т.1) відмовлено у затвердженні мирової угоди у справі 536/1062/22 за позовом ОСОБА_4 в особистих інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? Піщанська об`єднана територіальна громада, про припинення спільної часткової власності на нерухоме майно.

Також, стороною позивача долучений висновок судової будівельно-технічної експертизи, № 14-19 від 18 березня 2019 року, складений судовим експертом Маківським М.В., на підставі якого в подальшому було затверджено мирову угоду та проведено поділ житлового будинку (а.с.37-48 т.1), копію рапорту дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП №2 КРУП ГУНП у Полтавській області від 05.02.2025 року щодо вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно тестя ОСОБА_5 (а.с.108 т.1), копію договору №Кр-857/25 про централізовану охорону об`єктів фізичних осіб сигналізації з реагуванням наряду поліції охорони, укладеного між Управлінням поліції охорони в Полтавській області та ОСОБА_4 (а.с.110-115 т.1), листування за допомогою електронної пошти між позивачем та відповідачкою щодо визначення порядку користування житловим будинком (а.с.143-147 т.1).

З висновку експерта №41-25 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 від 03 липня 2025 року, складеного судовим експертом Маківським М.В. (а.с.158-160 т.1) вбачається, що технічної можливості відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі в окрему одиницю нерухомого майна (ізольовану квартиру) відповідно до частки ОСОБА_1 (254/1000) в житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , за варіантом, запропонованим позивачем при наявності в будинку приміщень спільного користування та спільних комунікацій, та відсутності варіанту виділу позивачеві 1/4 частки земельної ділянки для обслуговування виділеного нерухомого майна не існує.

23 липня 2025 року позивач звернувся до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою про державну реєстрацію права власності №68064285 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року (а.с.199 т.1).

Відповідно до рішення про зупинення розгляду заяви державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Скакун В.І. №80109151 від 28 липня 2025 року, було зупинено розгляд заяви №68064285, оскільки не надано відомості про технічну характеристику об`єкта нерухомого майна та про присвоєння йому поштової адреси (а.с.198 т.1).

Окрім того, відповідач ОСОБА_5 надав на підтвердження вчинення позивачем відносно нього, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру копію постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 липня 2025 року (за твердженням сторони позивача, вказана постанова була скасована Полтавським апеляційним судом, що не заперечується ОСОБА_5 ), лист начальника сектору превенції ВП №2 КРУП ГУНП у Полтавській області про перебування ОСОБА_1 на профілактичному обліку як «кривдника», огляди лікарів від 28.01.2025 року, 05.02.2025 року, 05.05.2025 року, копію обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України від 24.07.2025 року, висновок психолога №9 від 03.06.2025 року за результатами проведення діагностичного дослідження психоемоційного стану ОСОБА_5 (а.с.4-23 т.2).

На підтвердження факту проживання закордоном разом із трьома неповнолітніми дітьми у Великій Британії, ОСОБА_4 надала лист від 15 травня 2025 року із засвідченим перекладом на українську мову; також надала відомості про навчання ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Юлї у школі Біконсфілда та Батлерс Корт із засвідченим перекладом на українську мову; копію талону-повідомлення єдиного обліку №15439 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, заяву ОСОБА_4 від 31.10.2025 року щодо перешкоджання ОСОБА_1 доступу до житла в м. Києві та лист заступника начальника Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві від 01.12.2025 року про початок досудового розслідування за фактом перешкоджання користуватися житлом; клопотання ОСОБА_5 про внесення відомостей до ЄРДР за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень від 02.01.2025 року, листування у месенджері ОСОБА_4 (а.с.70-84 т.2).

У статті 6 Конвенції проголошено принцип справедливого розгляду справи, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналогічний принцип закріплено й у національному законодавстві, а саме статті 2 ЦПК України, згідно з якою завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Також, у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі 545/1994/16-ц (провадження № 61-7605св21) зазначено, що: «тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка неправомірно перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном. Тому для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих неправомірних перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. […]

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 947/30277/19 (провадження № 61-12547св21) вказано, що «у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю».

У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, який є співвласником житлового будинку, звернувся до суду, посилаючись на те, що йому чиняться перешкоди в користуванні належною йому частиною будинку, а саме кожен приїзд позивача супроводжується викликом поліції, написанням заяв відносно позивача, відповідачі використовують житловий будинок, зокрема й належну позивачу його частину, без узгодження з позивачем, проти його волі, чим порушують його право, як співвласника будинку, на користування частиною житлового будинку, яка є у власності позивача.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстрована приватна спільна часткова власність за позивачем, розмір частки 254/1000 вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями.

Відповідачка ОСОБА_4 також є співвласницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_5 є батьком відповідачки, який проживає на теперішній час у зазначеному будинку з дозволу ОСОБА_4 , що не оспорюється сторонами.

Співвласниками вищевказаного будинку було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року, відповідно до якої проведено поділ житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 484,6 м2, житловою площею 176,2 м2, а саме співвласнику ОСОБА_1 у рахунок 254/1000 часток виділено в житловому будинку літ.«Б»: «1-9» столову площею 35,7 кв.м., «1-10» частину передпокою (сп.кор.) площею 8,05 кв.м., «1-11» кімнату площею 8,3 кв.м., «1-12» частину гаража (сп.кор.) площею 3,9 кв.м., «1-13» санвузол площею 7,7 кв.м., «1-14» кухню площею 17,3 кв.м.; в підвалі під житловим будинком літ.«Бп»: «1-3» частину підвалу площею 20,3 кв.м., «1-3» частину підвалу площею(сп.кор.) площею 5,875 кв.м., «1-4» підвал площею 8,7 кв.м., «1-6» підвал площею 14,7 кв.м., «1-8» частину підвалу(сп.кор.) площею 1,5 кв.м., по надвірними господарським будівлям та спорудам: «б» 1/4 частина тераси, «б» 1/4 частиною навісу, «В» 1/4 частиною альтанки, «№1» 1/4 частиною воріт, «№2» 1/4 частиною огорожі.

Судом було встановлено, що відповідачі позбавили ОСОБА_1 вільного доступу у будь-який час до частини належного йому на праві власності нерухомого майна, тим самим порушивши права позивача користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Такий висновок зроблено на підставі досліджених матеріалів справи, наданих сторонами та оцінених судом доказів, на підставі яких встановлено дійсні обставини справи та надано їм оцінку з урахуванням принципу верховенства права та справедливості, що полягає у захисті права власника на володіння, користування та розпорядження майном, яке згідно Конституції України є непорушним.

Суд відхиляє доводи відповідачів щодо відсутності будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу перешкоджають у користуванні його власністю, оскільки під час розгляду справи було встановлено наявність неприязних стосунків між сторонами, що перешкоджає спільному володінню та користуванню житловим будинком.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 неодноразово зазначала, що внаслідок конфлікту, який виник між нею, її батьком та позивачем, вона не бажає щоб ОСОБА_1 користувався будинком, про що вона також вказувала у переписці з позивачем, також відповідачка підтвердила укладення договору охорони житлового будинку без узгодження з ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_5 також в судовому засіданні вказував на наявність триваючого конфлікту з позивачем, викликаного, на думку ОСОБА_5 , неправомірними діями ОСОБА_1 , які він вчиняв під час користування будинком, тому він не бажає щоб позивач знаходився там.

Та обставина, що конфліктні ситуації між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 відбувалися під час спроб позивача користуватися будинком, наслідком чого ставали звернення до поліції підтверджуються також наданими відповідачем ОСОБА_5 документами, а саме постановою суду та обвинувальним актом, з яких вбачається, що конфлікти виникали за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, аналізуючи наявність підстав вважати, що діями відповідачів позивачу чиняться перешкоди у користуванні належним йому житлом, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 14.11.2024 року у справі № 346/1892/22, згідно якої саме по собі подання позову про усунення перешкод у користуванні житлом та заперечення відповідача проти його задоволення свідчить про наявність таких перешкод.

Доводи сторони відповідача щодо обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права суд відхиляє, оскільки за наявності підстав вважати, що позивачу чиняться перешкоди у користуванні будинком, частина якого належить йому на праві приватної власності, задоволення позову про усунення перешкод в користуванні будинком, на думку суд, призведе до відновлення його порушеного права.

Таким чином, виходячи з наведеного, враховуючи, що позивач є співвласником спірного житлового будинку, між співласниками якого вже було визначено мировою угодою про виділ часток в житловому будинку, право на користування якими вони мають тащодо якого позивачу чиняться перешкоди, а відповідачі є особами, які перешкоджають позивачу у здійсненні його законного права користування майном, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні частиною спірного нерухомого майна шляхом зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому на праві власності 254/1000 частиною житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно затверджених умовами мирової угоди між співвласниками житлового будинку варіантами поділу та користування спільним об`єктом нерухомого майна, а саме, з урахуванням принципу диспозитивності, в межах заявлених позовних вимог, - в житловому будинку літ. "Б": 2 "1-10" частиною передпокою (сп.кор.) 8,05 кв.м., 4 "1-12" частиною гаража (сп.кор.) 3,9 кв.м.; в підвалі під житловим будинком літ."Бп": 2 "1-3" частиною підвалу (сп.кор.) 5,875 кв.м., 4 "1-5" частиною сходової клітини (сп.к) 0,85 кв.м., 6 "1-8" частиною підвалу (сп.кор.) 1,5 кв.м., надвірними господарським будівлям та спорудам: 1"б" 1/4 частиною тераси, 2 "б1" 1/4 частиною навісу, 3 "В" 1/4 частиною альтанки, 4 "№1" 1/4 частиною воріт, 5 "№2" 1/4 частиною огорожі.

Однак, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд не вбачає, що позовні вимоги заявлені також в інтересах неповнолітніх дітей, які згідно матеріалів справи, на теперішній час проживають з матір`ю за кордоном, що не заперечується сторонами, та вважає, що задоволення позову у цій частині призведе до поновлення порушених прав саме позивача ОСОБА_1 .

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання представників ОСОБА_4 не чинити позивачу перешкоди у користуванні частиною будинку, суд відмовляє за недоведеністю, оскільки позивачем не конкретизовано, які ще особи чинять йому перешкоди в такому користуванні та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Також, доказів того, що відповідачі та їх представники чинять ОСОБА_1 перешкоди в облаштуванні (розділі перегородками) окремих приміщень (приміщення "1-2", приміщення "1-3", приміщення "1-15"), встановленні вхідного дверного блоку за рахунок розбирання нижньої частини віконного прорізу в приміщенні "1-10", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 шляхом усунення позивачу перешкод у користуванні будинком за адресою: АДРЕСА_1 .та зобов`язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити йому перешкоди у такому користуванні частиною житлового будинку.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, під час вирішення питання про розподіл судових витрат встановив, що позивачем за подання первісної позовної заяви та подальшої зміни предмету позову, внаслідок чого до розгляду було прийнято дві немайнові вимоги, було сплачено надмірно судовий збір в загальному розмірі 11475,56 грн., який підлягає поверненню позивачу в розмірі 9053,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов`язання не чинити перешкоди в облаштуванні та користуванні частиною будинку – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому на праві власності частиною житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в житловому будинку літ. "Б": 2 "1-10" частиною передпокою (сп.кор.) 8,05 кв.м., 4 "1-12" частиною гаража (сп.кор.) 3,9 кв.м.; в підвалі під житловим будинком літ."Бп": 2 "1-3" частиною підвалу (сп.кор.) 5,875 кв.м., 4 "1-5" частиною сходової клітини (сп.к) 0,85 кв.м., 6 "1-8" частиною підвалу (сп.кор.) 1,5 кв.м., надвірними господарським будівлям та спорудам: 1"б" 1/4 частиною тераси, 2 "б1" 1/4 частиною навісу, 3 "В" 1/4 частиною альтанки, 4 "№1" 1/4 частиною воріт, 5 "№2" 1/4 частиною огорожі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 грн. по 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. з кожного.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , надмірно сплачений ним судовий збір в розмірі 9053 (дев`ять тисяч п`ятдесят три) грн. 16 коп. за квитанціями від 23.04.2025 № 2017-8105-0302-9871 та від 07.05.2025 № 9069-2985-1557-3963.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,

Відповідачка – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04384842, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Київська, буд. 104.

СуддяА. С. Река