Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №120/4913/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4913/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович

Суддя-доповідач - Курко О. П.

26 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язаня вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.02.2025 №02535008696 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 22.01.2025 на підставі довідки про заробітну плату від 16.07.2024 №С-38, що видана ТОВ "Архіваріус".

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернулась до ГУПФУ у Вінницькій області із заявою від 22.01.2025 №180 щодо перерахунку пенсії заміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до п.1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУПФУ в Донецькій області, яким прийнято рішення від 25.02.2025 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки надана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії не підтверджена первинними документами та підлягає зустрічній перевірці.

Позивач вважає таку відмову протиправною, тому звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV(Закон № 1058-IV).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За приписами статті 41 Закону № 1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З наведеного видно, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. При цьому, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії саме на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області відмовлено позивачу в обчисленні пенсії з урахуванням наданої ним довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № С-38 від 16.07.2024 за період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990, видана ТОВ "РАХІВАРІУС", оскільки такі не підтвердженні первинними документами та результатами зустрічної звірки.

В той же час, суд не погоджується з таким рішення, оскільки вказана довідка містить інформацію про суми заробітної плати позивача з 01.01.1986 по 31.12.1990, та у ній вказано, що такі видані на підставі: Фонд №352, Опис 1-л, Справи №312 арк., 80-91, 328 арк, 302-313; 367 арк. 116-127; 411 арк. 156-157; 453 арк 110-121.

У довідці зазначена назву установи, яка видала довідку, яка до речі не заперечує про проведення перевірки документів на підставі, яких видана довідка.

Відповідно до акту №2000-1102-1/7077 від 26.11.2024 перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії, Головним управлінням ПФУ в Харківській області проведено перевірку поданої позивачем довідки.

За висновком вищезазначеного акту підтвердити нарахування заробітної плати позивачу за 1986 неможливо через відсутність даних щодо нього у первинному документі.

Так, на переконання відповідача, довідка про заробітну плату від 26.11.2024 №С-38/1, видана ТОВ "Архіваріус" за період з січня 1986 по 31.12.1990 непідтверджена первинними документами, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії.

Однак, при оцінці доводів відповідача, суд бере до уваги примітку у довідці згідно якої в книзі розрахунково- платіжних відомостей нарахування заробітної плати водіям автоколони №5 за 1986 рік було пошкоджено деякі сторінки з прізвищами.

В той же час, довідка ТОВ "Архіваріус" №С-38 від 16.07.2024 про відомості нарахування заробітної плати працівникам ВАИ "АТП 16329" за 1986 - 1990 роки значиться ОСОБА_1 та містить нараховані та виплачені суми заробітної плати за січень - грудень 1986 року.

В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

В той же час пункт 4.7 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні Управління пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність відомостей через їх пошкодження чи зищення не може позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист ще до вирішення питань щодо перерахунку пенсії.

Посилань на невідповідність вищевказаної довідки чинному законодавству відповідачем не наведено, та відсутність первинних документів не з вини позивача не може бути підставою для настання для позивача несприятливих наслідків, з урахуванням того, що сам пенсіонер вчинив усі необхідні дії для проведення перерахунку пенсії, а тому рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку із врахуванням поданого для проведення перерахунку документу є протиправним.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19.09.2019 у справі № 227/2041/17, від 21.11.2019 у справі №348/463/17, від 16.12.2019 у справі № 756/11764/16-а.

Суд зазначає, що відсутність первинних документів не повинні покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки сама по собі довідка видана належним органом та містить усі необхідні відомості щодо розміру заробітної плати позивача. При цьому, суд враховує, що ані Порядком № 22-1, ані іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії. Варто зазначити, що відповідачем не було надано жодного доказу про скасування спірної довідки, або того, що записи в ній є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.

На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування документів, оскільки це не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Крім того, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права на нарахування пенсії згідно з вказаною довідкою через неможливість перевірки їх достовірності органом Пенсійного фонду у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг жодним чином впливати.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.