Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №240/20618/25
Суддя: Курко О. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/20618/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Курко О. П.
26 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Житомирській області підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, у середніх відсоткових розмірах, які було фактично виплачені за січень 2023 року, за відповідною посаді, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для проведення перерахунку пенсії та її виплати із 01.02.2023 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Пенсійним фондом України 26.10.2016.
Позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів забезпечення та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Листом від 24.04.2025 №57/12/М-43/52 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його заяви та зазначив про відсутність підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - постанова №704).
Пунктом 4 вказаної постанови в редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру.
В тому числі, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
При цьому, у цих примітках норми права не містяться.
Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, при розгляді даного спору, суд бере до уваги, що у подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова №103) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність до норми пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.
У зв`язку із чим, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18 (тобто з 29.01.2020) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому, слід звернути увагу на те, що порядок дій, який повинен вчинити відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а.
Отже, оскільки розрахункова складова грошового забезпечення (посадового окладу та інших видів забезпечення) була збільшена, тому достатніми є підстави для видачі довідки із розрахованими в бік збільшення складовими грошового забезпечення військовослужбовця для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), відповідач діяв неправомірно, що є підставою для задоволення позову.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Також суд враховує те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії Управління Служби безпеки України в Житомирській області щодо відмови позивачу у наданні та підготовці довідки Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 є протиправними.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua