Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №405/514/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/514/26

провадження № 3/405/103/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр`єва К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області капітана поліції Зінченка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення України,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575633 від 26.01.2026, вбачається, що 06.08.2024, о 07 год. 27 хв. в м. Кропивницький, вул. Нижня П`ятихатська, згідно постанови про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121010002162 на перехресті з вул. 9-та Лінія, водій керуючи транспортним засобом «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу і як наслідок допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водії даних транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б., п.12.1., п. 12.3. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не визнав та вказав, що рухався по своїй смузі, правил дорожнього руху не порушував; не згодний з тим, що він порушив п. 2.3.б., п.12.1., п. 12.3. ПДР; автомобіль потерпілого виїхав на зустрічну смугу, де і сталось зіткнення транспортних засобів; перевищення швидкості не показала жодна експертиза; вважає, що зі свого боку не бачить порушень, оскільки виконав всі дії, щоб запобігти порушенню.

Інспектор 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області капітан поліції Зінченко С.О. в судовому засідання пояснив, що 20.01.2026 надійшли матеріали щодо дорожньо – транспортної пригоди, згідно матеріалів та експертиз було визначено, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, вони обидва порушили статтю 124 КУпАП. До такого висновку він дійшов, дослідивши постанову про закриття кримінального провадження та висновків експертів.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Повідомив в телефонному режимі секретарю с/з ОСОБА_5 , що претензій до ОСОБА_1 він не має.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, якими він обґрунтовуються, заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інспектора поліції, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575633 від 26.01.2026, вбачається, що 06.08.2024, о 07 год. 27 хв. в м. Кропивницький, вул. Нижня П`ятихатська, згідно постанови про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121010002162 на перехресті з вул. 9-та Лінія, водій керуючи транспортним засобом «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу і як наслідок допустив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водії даних транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б., п.12.1., п. 12.3. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Диспозицією ст.124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що в межах даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.

З наданих суду пояснень ОСОБА_1 убачається, що він не погоджується зі складеним адміністративним протоколом стосовно нього та порушенням інкримінованих пунктів Правил дорожнього руху, оскільки він дорожньо – транспортної пригоди не скоював; автомобіль потерпілого виїхав на зустрічну смугу, де і сталось зіткнення транспортних засобів; перевищення швидкості не показала жодна експертиза; зі свого боку не бачить порушень, оскільки виконав всі дії, щоб запобігти порушенню.

Відповідно до п.2.3.б. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Оцінка доказів щодо збирання доказів, як це регламентовано ст.252 КУпАП здійснюється за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Водночас, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заяваN36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі сукупності належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявність у діянні особи, яка є суб`єктом правопорушення усіх обов`язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, працівниками поліції до суду надано:

-протокол серії ЕПР1 №575633 від 26.01.2026; постанову слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження від 24.11.2025 у відношенні гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та направлено постанову начальнику УПП в Кіровоградській області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності згідно вимог КУпАП; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121010002162 від 06.08.2024 за ч.1 ст.286 КК України; рапорт командира взводу 1 роти 4 роти УПП в Кіровоградській області Подоляна В.В. від 06.08.2024, який зареєстрований в інформаційно – телекомунікаційній системі «ІПНПУ» за №35206; рапорт поліцейського УПП в Кіровоградській області Богданова А.О. від 06.08.2024, який зареєстрований в інформаційно – телекомунікаційній системі «ІПНПУ» за №35215; рапорт чергово інспектора Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Болюри В.В. від 06.08.2024, який зареєстрований в інформаційно – телекомунікаційній системі «ІПНПУ» за №35216; протоколом огляду місця дорожньо – транспортної пригоди від 06.08.2024; схему до протоколу огляду місця події ДТП від 06.08.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 08.08.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 09.11.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 08.08.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 30.10.2024; висновок експерта №839; висновок експерта №838; протокол проведення слідчого експерименту від 06.11.2024; схему до проколу проведення слідчого експерименту від 06.11.2024; протокол проведення слідчого експерименту від 09.11.2024; схему до проколу проведення слідчого експерименту від 09.11.2024; висновок за результатами проведення судової інженерно – транспортної експертизи №2052/24-27 від 02.12.2024; висновком експерта №322-34-25 судової автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 та «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 від 17.04.2025; висновок експерта №СЕ-19/111-25/30799-ІТ від 28.07.2025.

Як убачається з висновку судової інженерно – транспортної експертизи №2052/24-27 від 02.12.2024: встановлено, наступне

1. В дорожній обстановці, що передувала ДТП, дії водія автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , регламентувалися вимогами пп.2.3 (б), 10.1 та п.16.13 ПДР.

2. В розглянутій дорожній обстановці при виконані вимог п.2.3 (б), п. 10.1 та п.16.13 ПДР (при уважному стеженні за дорожньою обстановкою та при наданні переваги в русі зустрічному автомобілю марки «Honda Accord» перед здійсненням повороту вліво) водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 мав технічну можливість не створювати небезпеку для руху водію автомобілю марки «Honda Accord» і тим самим мав технічну можливість уникнути ДТП.

3. В даній дорожньо – транспортній ситуації дії автомобіля марки «Honda Accord» ОСОБА_1 , що мали бути спрямовані на забезпечення безпеки та на можливість запобігання ДТП регламентувалися вимогами п.12.3 ПДР.

4.В розглянутій дорожній обстановці водій автомобіля марки «Honda Accord» ОСОБА_1 виконуючи вимоги п.12.3 ПДР (своєчасно застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки), при умові розвитку події за показами водія а/м марки «Honda Accord» ОСОБА_1 (при часі тривалості небезпеки 1,4 … 1,66 сек.), не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до лінії руху автомобіля марки «Volkswagen Passat» (до місця зіткнення) і тим самим не мав можливості уникнути даної ДТП. При умові розвитку події за показами водія а/м марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 (при часі тривалості небезпеки 3,5 … 3,7 сек.), водій автомобіля марки «Honda Accord» ОСОБА_1 виконуючи вимоги п.12.3 ПДР (своєчасно застосувавши екстренне гальмування з моменту виникнення небезпеки), мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до лінії руху автомобіля марки «Volkswagen Passat» (до місця зіткнення) і тим самим мав можливість уникнути даної ДТП.

5. Враховуючи наявність двох взаємовиключних варіантів щодо технічної можливості у водія автомобіля марки «Honda Accord» ОСОБА_1 уникнути даної події, експертним шляхом встановити дії кого з водіїв – учасників ДТП перебували в причинному зв`язку з ДТП, що сталася не представляється можливим.

Як убачається з висновку судової інженерно – транспортної експертизи №322-34-25 від 17.04.2025: встановлено, наступне:

1. Дії водія автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , регламентувалися вимогами п.10.1, п.16.13 ПДР, які передбачали необхідність перед початком маневру впевнитись в його безпеці та з моменту виявлення автомобіля марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався на зустріч з перевищенням швидкості, дати йому дорогу.

2. Водій автомобіля марки «Volkswagen Passat» належним виконанням п.10.1 та 16.13 ПДР мав технічну можливість уникнути пригоди, виключив водію автомобіля марки «Honda Accord» створення небезпеки для руху, яка на думку експерта, могла статися внаслідок перевищення швидкості останнім. Даний висновок слід використовувати, якщо реальні умови наближення автомобіля марки «Honda Accord» з суттєвим перевищенням швидкості об`єктивно проявлялися водію автомобіля марки «Volkswagen Passat».

3. Дії водія автомобіля марки «Honda Accord» регламентувалися вимогами пунктів 12.4 та п.12.3 ПДР, які зобов`язували його рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год. та в момент виявлення початку небезпечного для нього маневру автомобіля марки «Volkswagen Passat» вжити заходів для зменшення швидкості, при необхідності аж до зупинки.

4. Водій автомобіля марки «Honda Accord» належним виконанням вимог пункту 12.4 ПДР, тобто за умов руху з допустимою в населеному пункті швидкістю, мав технічну можливість уникнути зіткнення без потреби виконання вимог пункту 12.3 ПДР.

5. Невідповідні вимогам п.16.13. ПДР дії водія автомобіля марки «Volkswagen Passat» знаходяться в причинному зв`язку з пригодою, але не являються її причиною, бо створили лише необхідні умови виникнення небезпечної ситуації водію автомобіля марки «Honda Accord».

Невідповідні вимогам пункту 12.4 ПДР дії водія автомобіля марки «Honda Accord» з експертної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з пригодою та являються її безпосередньою причиною.

Як убачається з висновку судової інженерно – транспортної експертизи №СЕ-19/111-25/30799-ІТ від 28.07.2025: встановлено, наступне:

1. В ситуації що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо – транспортною пригодою, воді автомобіля марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів10.1, 16.13 ПДР.

2. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти даній ДТП шляхом виконання вимог п.10.1, п.16.13 ПДР.

3. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП водій автомобіля марки «Honda Accord» ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 ПДР.

4. Якщо час існування небезпеки для руху водію ОСОБА_1 складав величину Тн1 = (3,5 … 3,7) с (згідно показань ОСОБА_2 ), то водій ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для його руху, мав технічну можливість запобігти даного зіткнення, шляхом застосування екстреного гальмування. Якщо час існування небезпеки для руху водію ОСОБА_1 складав величину Тн2 = (1,40 …1,66) с (згідно показань ОСОБА_1 ), то водій ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості запобігти даного зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування.

5. В даній дорожній ситуації експертом з технічно точки зору в діях водія автомобіля марки «Volkswagen Passat» ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1, 16.13 ПДР, які знаходяться в причинному зв`язку із настанням даної ДТП.

Якщо водій ОСОБА_1 , з моменту виникнення небезпеки для його руху, мав технічну можливість запобігти даного зіткнення, шляхом застосування екстреного гальмування, тоді експертом, з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідність вимогам пункту 12.3. ПДР України, які перебувають у причинному зв`язку із настанням даної ДТП. Якщо водій ОСОБА_1 , з моменту виникнення небезпеки для його руху, не мав технічної можливості запобігти даного зіткнення, шляхом застосування екстреного гальмування, тоді експертом, з технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам пункту 12.3. ПДР України, які б перебували у причинному зв`язку із настанням даної ДТП, не вбачається.

В кінцевому результаті, згідно даних отриманих в ході досудового розслідування та висновків проведених судових експертиз здобутих об`єктивних даних (доказів) вини одного з водіїв, в ході проведення досудового розслідування здобутих слідчим шляхом не представляється можливим.

Інших належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували подію, викладену у протоколі та спростовували пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, а також могли усунути вищезазначені суперечності, встановити причинний зв`язок з ДТП та пошкодженням транспортних засобів, матеріали справи не містять, оскільки відеозапис факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди у матеріалах справи відсутній.

У свою чергу, суд також не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Суд зважає при цьому, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є засобом фіксації правопорушення. Інформація, яка вноситься у протокол, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема навізуальних спостереженнях, фото-та відео-фіксації,поясненнях свідків та інших доказах.

Як зазначив слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області в постанові про закриття кримінального провадження, в кінцевому результаті, згідно даних, отриманих в ході досудового розслідування та висновків проведених судових експертиз здобутих об`єктивних даних (доказів) вини одного з водіїв, в ході проведення досудового розслідування здобутих слідчим шляхом не представляється можливим.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи вищевказаних експертиз, вони ґрунтуються на ймовірності вчинення ОСОБА_1 правопорушення за статтею 124 КУпАП та порушенням інкримінованих пунктів Правил дорожнього руху.

Тобто, матеріали даної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а надані експертизи до матеріалів справи лише припускають цей факт.

Так, відповідно до приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У своїх рішеннях, в тому числі і протии України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зважуючи на практику Європейського Суду з прав людини, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, тобто таким, що не залишать місце сумнівам (наприклад, рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України»), отримані судом адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи вищевказаних експертиз, вони ґрунтуються на доказах ймовірного вчинення ОСОБА_1 правопорушення за статтею 124 КУпАП та порушенням інкримінованих пунктів Правил дорожнього руху. Тобто матеріали даної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а надані експертизи до матеріалів справи лише припускають цей факт.

Інших належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували подію, викладену у протоколі та спростовували пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, а також могли усунути вищезазначені суперечності, встановити причинний зв`язок з ДТП та пошкодженням транспортних засобів, матеріали справи не містять.

За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що достатніх доказів для наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_1 не встановлено, внаслідок чого у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП,

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 9, 124, 245, 247, 251, 280, 283-291 КУпАП, суд -

постановив:

провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва