Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №381/5800/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №381/5800/25

Суддя: Осаулова Н. А.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/14/26

381/5800/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 20.06.2024-100000132 від 20.06.2024 року в розмірі 19 920,00 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 20.06.2024-100000132.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором у сумі 6 000,00 грн. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконала, не повернула кредит, проценти за користування кредитом та не сплатила інші платежі у загальній сумі 19 920,00 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що 19 - 20 червня 2024 року були взломані електронні пошти відповідача, здійснено протиправно вхід до її облікового запису klimenokdasha, змінено пароль для Apple ID ІНФОРМАЦІЯ_2, до електронних пошт, змінено пароль та протиправно здійснено вхід та авторизацію в сервісах «Lifecell» за допомогою Єдиного пароля доступу, проведено заміну сім-карти Lifecell за телефонним номером НОМЕР_1 . В подальшому від невідомих телефонних номерів почали надходити відповідачу дзвінки з вимогою повернути кредит, який вона не отримувала, тому 25 серпня 2024 року відповідач звернулась до Фастівського РУП ГУ НП в Київській області із заявою про те, що невідома особа шахрайським шляхом оформила кредит від її імені в сумі 6 000,00 грн. Таким чином, відповідач стверджує, що не отримувала кредит від позивача, не подавала заявку на отримання такого кредиту, не підписувала договір, в тому числі шляхом введення одноразового ідентифікатора, жодних коштів від позивача не отримувала. Більш того, рахунок, який вказано в договорі, відповідач не відкривала, про існування такого рахунку відповідачу нічого не відомо. Так, карта НОМЕР_2 відповідачу не належить. Також представник вказувала на неправомірність нарахувань відсотків та комісії. Тому, у задоволенні позову просила відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника про розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року витребувано докази у АТ «ПУМБ», які надійшли на адресу суду 05 лютого 2026 року.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

При зверненні до суду з позовом ТОВ «Споживчий центр» вказувало, що 20.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 20.06.2024-100000132 шляхом обміну електронним повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови:

- пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти);

- заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.

Відповідач підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 20.06.2024-100000132 від 20.06.2024 року, з яким вона попередньо уважно ознайомилася. Акцептовані нею умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Для підписання і укладення цього правочину був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача.

Відповідно до заявки від 20.06.2024 року, сума кредиту 6 000,00 грн., строк, на який надається кредит - 124 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 21.10.2024 року, шляхом сплати відсотків за процентною ставкою «Стандарт» у сумі 1,5% за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів та процентною ставкою «Економ» у сумі 1% за день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісія пов`язана з наданням кредиту 540,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 540,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка становить 1,47%.

За твердженням позивача, товариство надало кредит у розмірі 6 000,00 грн. шляхом зарахування зазначених коштів на картку № НОМЕР_2 .

У даній справі кредитодавцем ставиться питання стягнення 19 920,00 грн., з яких 6 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 9 300,00 грн. - проценти за користування кредитом, 540,00 грн. - комісія за надання кредиту, 1 080,00 грн. - комісія за обслуговування, 3 000,00 грн. - неустойка.

ОСОБА_2 , яка після укладення шлюбу 03 липня 2025 року змінила прізвище на « ОСОБА_3 », категорично заперечувала факт отримання кредиту та вказувала, що невідома особа шахрайським шляхом оформила кредитні кошти від її імені в сумі 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року витребувано з АТ «ПУМБ» інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 картка № НОМЕР_2 , відомості про зарахування 20.06.2024 року на неї коштів у сумі 6 000,00 грн., відомості про власника зазначеної карти та номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій.

Згідно наданої інформації, станом на 06 січня 2026 року у банку відсутні відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

У банку на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 . У банку за ОСОБА_4 закріплений фінансовим номер телефону НОМЕР_5 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною картою за період з 20.06.2024 року по 21.06.2024 року. Крім того, банк надав виписку за вказаним рахунком.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. ст.76,77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень

При цьому, позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів про отримання та користування кредитними коштами у розмірі 6 000 грн. відповідачем за умовами кредитного договору № 20.06.2024-100000132 від 20.06.2024 року. Зазначена у договорі банківська картка не належить відповідачу. Крім цього, доказів того, що вказаний у кредитному договорі номер телефону є фінансовим номером телефону відповідача матеріали справи не містять.

Відтак, позивач не довів, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором № 20.06.2024-100000132 від 20.06.2024 року перед ТОВ «Споживий центр» в сумі 19 920,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, на основі всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки факт отримання кредиту не підтверджено належними та достатніми доказами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 20.06.2024-100000132 від 20.06.2024 року, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 25.02.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua