Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №351/1576/25 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1576/25

Номер провадження №2/351/227/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину. Позовні вимоги мотивувала тм, що вони з відповідачем мають спільну доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Рішенням Снятинського районного суду від 29.04.2011р. шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Снятинського районного суду від 17.08.2023р. відповідачу змінено розмір аліментів, призначених згідно із заочним рішенням Снятинського районного суду від 04.10.2017р. у справі № 351/1660/17, які стягуються із відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із розміру 1200 грн. щомісячно до 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Також, вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1/2 частину фактично сплачених нею додаткових витрат на лікування неповнолітньої доньки у сумі 20200 грн.

Дитина проживає разом з нею, і всі основні витрати на її утримання несе вона, позивачка.

Окрім звичайних витрат, пов`язаних із харчуванням, одягом та побутом, вона несе додаткові витрати, викликані особливими обставинами, спрямованими на розвиток дитини, підтримку її здоров`я та гігієни.

ОСОБА_4 навчається на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Карпатського національного університету ім. В.Стефаника на освітньому рівні "Бакалавр" на 1-му році навчання за спеціальністю D3 Менеджмент (освітня програма "Управління міжнародним бізнесом") на денній контрактній формі здобуття освіти. За навчння 22.08.2025р. було оплачено 19850 грн.

Для навчання дитині був придбаний 06.02.2025р. ноутбук Asus TUF Gaming F15, сума якого становить 47697 грн..

Також, ОСОБА_4 навчається в онлайн-школі JustSchool, із занять з англійської мови для дітей, де 27.09.2025р. за навчання було сплачено 17147 грн. за 50 занять.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я у дитини виявили та встановили діагноз: хронічний (рекурентний) тонзиліт, у зв`язку з чим донька потребувала консультації лікаря та проходження курсу лікування, на що було витрачено на консультацію Лор-лікаря 600 грн. 240 грн. на здавання аналізів у медичному центрі "МЦ Медсервіс" та 500 грн. у лікувально-діагностичному центрі "Медекс плюс".

Також, дитина проходить лікування у стоматолога та потребує стоматологічних послуг. Загалом на дані послуги було витрачено 15030 грн..

Всі ці витрати є додатковими витратами на дитину, оскільки пов`язані з розвитком її здібностей, підтриманням здоров`я та отриманням належної освіти.

Таким чином, додаткові витрати становлять 101064 грн., відповідно до вимог СК України, відповідач зобов`язаний сплатити на її користь половину зазначених витрат - 50532 грн..

Просить стягнути із ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 додаткові витрати в розмірі 50532 грн..

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що придбаний ноутбук є ігровий та більш потужніший, має більшу батарею. Такий ноутбук їй порадили техспеціалісти. Дочка використовує даний ноутбук для підготовки перед поступленням у навчальний заклад. Намагалася погодити з відповідачем купівлю ноутбука. Актів виконаних робіт у неї немає. Зазначила, що відповідач працює плиточником, у другому шлюбі він придбав транспортний засіб, який зареєстрував на другу жінку. Також, вказана ним заробітна плата є нереальною, оскільки отримує її у значно вищому розмірі. Вказала, що відповідач не перебуває у скрутному матеріальному становищі. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що позивачкою не доведено факт придбання нею ноутбука, електронна квитанція є неналежним доказом. Не доведено також витрати на лікування дитини. Зазначив, що оплата навчання для повнолітньої дитини у вищому навчальному закладі не передбачена чинним законодавством.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано, що підтверджується копією рішення Снятинського районного суду від 29.04.2011 року.

Із дослідженого судом свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення Снятинського районного суду від 17.08.2023р. збільшено розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_3 , згідно з заочним рішенням Снятинського районного суду від 04.10.2017р. у справі № 351/1660/17 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1 200 грн. щомісячно до 2000 грн. щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/2 частку фактично сплачених нею додаткових витрат на лікування неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у сумі 20200 грн..

19.12.2023р. Снятинським районним судом видано виконавчі листи на стягнення з відповідача аліментів та додаткових витрат на лікування неповнолітньої дочки.

Згідно електронної квитанції ТОВ "Комфі Трейд" від 06.02.2025р. позивачкою придбано Ноутбук ігровий Asus TUF Gaming F15 та програмний продукт Microsoft Windows HOME 11 64-bit All Lng вартістю 47 697 грн..

Згідно квитанції від 21.08.2025р. АТ "ПриватБанк" позивачкою ОСОБА_1 здійснено оплату за навчання в університеті на загальну суму 19850 грн.

Відповідно до довідки Карпатського Національного університету ім. В.Стефаника від 07.10.2025р. ОСОБА_4 навчається на факультеті історії, політології і міжнародних відносин на освітньому рівні "Бакалавр" на 1-му році навчання за спеціальністю D3 Менеджмент (освітня програма "Управління міжнародним бізнесом") на денній контрактній формі здобуття освіти.

Згідно довідки онлайн-школи JustSchool, із занять з англійської мови для дітей, ОСОБА_1 27.09.2025р. було оплачено за навчання 17147 грн. за 50 занять.

Відповідно до актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 24 від 17.05.2024р., № 26 від 23.05.2024р., № 6 від 01.04.2024р., № 19 від 01.02.2024р., актів виконаних робіт від 26.06.2024р., 03.07.2024р., фіскальних чеків від 03.07.2024р., квитанції від 01.02.2024р. позивачкою сплачено за надання стоматологічних послуг та за надання консультативних висновків Медікус Плюс, Медичним центром "МЦ Медсервіс" 16370 грн.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 24.05.2018 р. зареєстровано шлюб.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 у ОСОБА_3 та ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_8 .

Відповідно до довідки ТОВ "Українське будівельне підприємство "МЕГАБУД" від 24.11.2025р. ОСОБА_3 з 01.12.2023р. по даний час займає посаду: підсобний робітник. Дохід за період з 01.01.2025р. по 31.10.2025р. склав 101 460 грн..

Згідно довідки про доходи КНП ЗСР "Заболотівської багатопрофільної лікарні" сума доходу дружини відповідача ОСОБА_7 за період з листопада 2024р. по жовтень 2025р. становить 83675,71 грн.

Відповідно до довідки КНП ЗСР "Заболотівської багатопрофільної лікарні" від 15.07.2024р. ОСОБА_3 в результаті обстеження встановлено діагноз: лівобічна набута вправима пахово-калиткова кила. Рекомендовано: оперативне лікування в плановому порядку.

Статтями 8,11 Закону України "Про охорону дитинства"визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Відповідно до ст.ст. 180-181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Зазначений висновок ґрунтується також на правовій позиції Верхового Суду України, висловленій 24 лютого 2016 р. у справі № 6-1296цс15, відповідно якої виходячи з аналізу ст.185СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Стаття 201 СК України визначає перелік норм, які можуть застосовуватися до відносин щодо утримання повнолітніх дітей (ст. 187, 189–192, 194–197). Стаття 185 СК у цьому переліку відсутня, що унеможливлює її застосування до осіб після 18 років.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР№ 789-ХIIвід 27.02.1991року передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27лютого 1991рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Тобто, суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст. ст.181,182 СК України.

Враховуючи вищевикладене, витрати в сумі 16370 грн., які позивачка оплатила за відвідування дитиною лікувальних закладів, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, є додатковими витратами та не відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів, оскільки останні викликані особливими обставинами - хворобою дитини.

При вирішенні питання про стягнення додаткових витрат з відповідача на придбання позивачкою Ноутбука ігрового Asus TUF Gaming F15 вартістю 47 697 грн., суд керується принципами розумності та співмірності.

Так, придбання позивачкою потужного, дороговартісного ОСОБА_9 ігрового для навчання доньки, підготовки до НМТ, підготовки до вступу до ВНЗ, дистанційного навчання, з метою отримання нею належного та достатнього рівня знань, суд вважає нерозумними та неспівмірними додатковими витратами на утримання повнолітньої доньки. А тому, розумною, співмірною та справедливою вартістю ноутбука для навчання дитини суд вважає половину вартості ноутбука (47 697 грн./2) = 23 848 грн..

Враховуючи те, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_4 , який зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, доведеними і підлягають до часткового задоволення, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню половина понесених позивачкою додаткових витрат на дитину в розмірі: ((23848 грн.+ 16 370 грн.) / 2) - 20190,25 грн..

Витрати позивачки за навчання дочки в Карпатському Національному університеті ім. В.Стефаника на суму 19850 грн., суд не відносить до додаткових витрат на дитину, оскільки, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку чи сина, які продовжують навчання, регулюється виключно статтями 198–199 СК України. Витрати на навчання повнолітньої дитини (до 23 років) мають стягуватися як аліменти у порядку ст. 199 СК, а не як додаткові витрати за ст. 185 СК України.

Оплата витрат за навчання дочки в онлайн-школі JustSchool, із занять з англійської мови для дітей, в розмірі 17147 грн. за 50 занять, була здійснена позивачкою 27.09.2025р., тобто до досягнення дитиною 18- ти річного віку, до повноліття, що також, не є додатковими витратами на дитину у зв`язку з особливими обставинами.

А тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачкою судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачка просить стягнути з відповідача вартість понесених витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року в справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених позивачем, а також засад пропорційності, розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_3 3000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 482 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, ст. 84, ст.180, ст. 185, Сімейного кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати на повнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 20 190 грн. 25 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 482 грн. судового збору в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН