Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №347/806/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/806/25

Провадження № 2-о/347/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: Крилюк М.І.

присяжних: Мироняк О.В., Левін Т.Я.

секретаря: Лазорик Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Косів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: до зацікавленої особи органу опіки і піклування Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи – ОСОБА_3 – недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, мотивуючим тим, що він є опікуном ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалід другої групи внаслідок психічного розладу, відповідно до довідки МСЕК №144392 від 07.12.2004 року та потребує постійного стороннього догляду, відповідно до висновку ЛКК №858 від 03.12.2024 року. Причиною її інвалідності є хронічне психічне захворювання-шизофренія, внаслідок якого, за рівнем обстеження життєдіяльності вона має обмеження щодо до самообслуговування, орієнтації, спілкування та до контролю за своєю поведінкою.

ОСОБА_3 позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги.

Рішенням Верховинського районного суду від 28 травня 2014 у справі №340/374/14 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано недієздатною та призначено її опікуном, ОСОБА_1 . Вказане рішення суду набрало законної сили 16 червня 2014 року. ОСОБА_3 , перебуває на обліку в лікаря-психіатра, за рівнем обстеження життєдіяльності має обмеження щодо до самообслуговування, орієнтації, спілкування та до контролю за своєю поведінкою.

Вже тривалий час догляд за ОСОБА_3 здійснює її племінник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки за станом здоров`я, він не може виконувати обов`язки опікуна. Стан його здоров`я перешкоджає виконувати обов`язки опікуна, що підтверджено довідкою медичного закладу.

На даний час ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , який фактично здійснює її догляд Окрім того ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту і йому призначено щомісячну грошову допомогу, як особі, яка проживає з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу.

У зв`язку з тим, що він являється особою з інвалідністю ІІІ групи по зору безстроково, а тому виникли підстави для заміни опікуна та призначення ОСОБА_4 іншого опікуна.

Рішенням виконавчого комітету Косівської міської ради Косівського району від 26 лютого 2025 року №39 було вирішено затвердити висновок про доцільність заміни опікуна над недієздатною ОСОБА_3 та призначення її опікуном ОСОБА_2 .

Згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Косівської міської ради, затвердженого 26.02.2025 року рішенням виконкому міської ради №39, опікунська рада вважає, що ОСОБА_2 , 17.11.1999 року може виконувати обов`язки опікуна громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 не заперечує щодо призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 , оскільки він не може, а фактично вже не здійснює обов`язків опікуна, через свою хворобу. Просить заяву задоволити.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі, вимоги заяви підтримує та просить її задоволити.

Заінресована особа ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи: органу опіки та піклування виконавчого комітету Косівської міської ради в судове засідання не з`явилися, подали до суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі, заперечень проти задоволення вимог заяви не мають.

Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що заява ОСОБА_1 підставна і підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що заявник в справі, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився в с.Шешори Косівського району Івано-Франківської області.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади 2025/002393435 від 19.02.2025 року (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Із долученого до матеріалів справи копії рішення Верховинського ра йонного суду Івано-Франківської області від 28.05.2014 року (а.с.10) вирішено визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановленою над нею оіпку та призначено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 її опікуном. Вказане рішення суду набрало законної сили 16 червня 2014 року.

Довідкою МСЕК №144392 від 07.12.2004 року від 24.11.2004 року ОСОБА_3 1950 р.н. являється інвалідом другої групи загального захворювання довічно в наслідок діагнозу МСЕК – шизофренія а.с.17

Згідно довідки КНП «Косівська ЦРЛ №73 від 19.02.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в лікаря-психіатра а.с. 19, а згідно висновку лікарської комісії медичного закладу №858 від 31.12.2024 року за рівнем обстеження життєдіяльності вона має обмеження щодо до самообслуговування, орієнтації, спілкування та до контролю за своєю поведінкою а.с.18.

Як встановлено в судовому засіданні за станом здоров`я ОСОБА_1 не може здійснювати догляд та виконувати обов`язки опікуна ОСОБА_3 та протягом тривалого часу такий догляд та опіку над ОСОБА_3 здійснює її племінник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , який фактично здійснює її догляд. Згаданий факт підтверджується актом обстеження а.с.30-31 та довідкою Управляння соціального захисту населення Косівської райдержадміністрації №3460 від 27.12.2024 року (а.с.25), про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту і йому призначено щомісячну грошову допомогу, як особі, яка проживає з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу.

У зв`язку з тим, що заявник в цій справі ОСОБА_1 через свою хворобу не може здійснювати опіку над ОСОБА_3 виникли підстави для заміни опікуна та призначення їй іншого опікуна, що стало приводом звернення останнього та ОСОБА_2 із відповідними заявами до опікунської ради при виконавчому комітеті Косівської міської ради.

Як вбачається із долученого до маетріалів справи рішення виконавчого комітету Косівської міської ради Косівського району від 26 лютого 2025 року №39 (а.с.13) вирішено затвердити висновок про доцільність заміни опікуна над недієздатною ОСОБА_3 та призначення її опікуном ОСОБА_2 .

Згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Косівської міської ради, затвердженого 26.02.2025 року рішенням виконкому міської ради №39 (а.с.14), опікунська рада вважає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 може виконувати обов`язки опікуна громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Останнім часом стан психічного здоров`я підопічної значно погіршився, в зв`язку з чим виникли обґрунтовані підстави вважати про те, що через хронічну і стійку хворобу ОСОБА_3 повністю втратила можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З наведеного вбачається, що хронічний, стійкий психічний розлад є підставою для визнання фізичної особи недієздатною, якщо вона внаслідок цього нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті; тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті). який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.

Існує презумпція психічного здоров`я, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі N 6-384цс16 зроблено висновок, що "за положеннями частини 1 статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною 2 статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (в постанові покликання на статті ЦПК України в редакції чинній на час ухвалення такої). Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений".

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною 1 статті 298 ЦПК України передбачено, що суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

На задоволення клопотання заявника в справі, ухвалою суду від 18.06.2025 року в цій справі (а.с.49) було призначено судово-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Івано-Франківської філії судово психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово психіатричних експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Медична, 15).

Із висновку судово-психіатричного експерта №7411/2025 (а.с.58-61) вбачається, що ОСОБА_3 виявляє ознаки параноїчної шизофренії , що згідно МКХ-10 F20.0. Зазначене захворювання позбавляє підекспертну ОСОБА_3 усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно зі ст.30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це.

Ст.41 ЦК України, передбачено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами 4-5 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частини 1 статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року N 34/166/131/88 (надалі правила).

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Як зазначено в ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б стали перешкодою для призначення заявника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 оскільки, заявник фактично опікується нею, проживають вони разом за однією адресою, являються між собою в родинних стосунках, та заявник виявив бажання надалі опікуватись ОСОБА_3 . Окрім того суд звертає увагу що згідно наданої заінтересованою особою Косівською міською радою інформаційної довідки за №341 від 19.02.2026 року на даний час, в силу скрутного фінансового становища в державі з огляду на відсутність державного фінансування та підтримки щодо забезпечення Органом опіки та піклування заходів спрямованих на виконання функцій повноцінного опікуна, а також зважаючи на обмежені фінансові можливості територіальної громади та на той фактор, що максимальне акумулювання всіх наявних ресурсів територіальної громади спрямоване в першу чергу на забезпечення фінансування захищених статей видатків та реалізацію заходів на підтримку Збройних сил України, відсічі військової агресії щодо нашої держави, то на даний час спеціалізована Муніципальна програма щодо здійснення Органом опіки та піклування функцій повноцінного опікуна повнолітніх недієздатних осіб є непідйомним фінансовим тягарем для місцевого бюджету і не може бути реалізована із незалежних від самого органу місцевого самоврядування на те причин. З огляду на це, Орган опіки та піклування за для максимального забезпечення інтересів самих недієздатних осіб, вимушений максимально спрямовувати свою роботу на пошук та залучення до опікунства осіб із кола родичів повнолітніх недієздатних, які висловлюють бажання бути опікунами та відповідають всім допустимим критеріям на це, і не менш важливо - мають на це відповідні фінансові ресурси.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту обстеження матеріально-побутових умов (а.с.30-31) інших близьких родичів та осіб, які би надали згоду чи могли би потенційно здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_3 окрім ОСОБА_2 немає.

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов Шешорського старостинського округу за №50 від 22.01.2026 року а.с.76, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом в будинковолодінні в АДРЕСА_1 із своєю близькою родичкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка являється особою із інвалідністю та здійснює за нею догляд і опіку.

Суд також бере до уваги той факт, що згідно рішення Верховинського районного суду від 28.05.2014 року а.с.10, ОСОБА_1 , заявник в цій справі, призначений опікуном ОСОБА_3 , однак в силу долученої до матеріалів справи довідки МСЕ №181922 від 24.05.2006 року ОСОБА_1 призначено третю групу інвалідності загального захворювання безстроково, що унеможливлює ним повноцінно виконувати обов"язки опікуна за станом його здоров"я у зв"язку із чим виникла неохідність у зверненні до суду із вказаною заявою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 через свій стан здоров`я пов`язаний із ознаками параноїчної шизофренії, підтвердженням чого є висновок судово-психіатричного експерта №411/2025 від 13.11.2025 року, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому над нею слід встановити опіку та призначити опікуна- ОСОБА_2 , який надав на це свою згоду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги заявника законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 6 ст.300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Роз`яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення такого строку.

На підставі статей 30, 39, 40, 41 ЦК України, керуючись ст.ст. 258, 264, 265, п.1 ч.2 ст. 293, 299, 300 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Заяву задоволити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 жительку АДРЕСА_1 , інваліда 2-ї групи – недієздатною.

Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 жителькою АДРЕСА_1 .

Призначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 жителькою АДРЕСА_1 .

Встановити строк дії рішення даного суду про визнання недієздатною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - 2 (два) роки з моменту набрання рішенням законної сили .

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: М.І. Крилюк

Присяжні О.В.Мироняк

Т.Я.Левін