Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №344/21783/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21783/25

Провадження № 2/344/2128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позову зазначив, що з 2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з Відповідачкою, ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.05.2007р., видане відділом РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 699 від 22 травня 2007р. Від цього шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З причини втрати взаєморозуміння між ними, їх взаємини, як подружжя вичерпали себе в повній мірі і подальше спільне життя у них з Відповідачкою не складається. Сторони не проживають разом вже більше року. Кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Позивач та Відповідачка неодноразово протягом останнього часу намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми, та ніяких результатів це не дало. У зв`язку з цим, шлюбні стосунки Сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть. Враховуючи наведене просить суд про розірвання шлюбу з відповідачем.

04.02.2026 року представником відповідача була подана заява про надання сторонам строку на примирення тривалістю 6 місяців.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшли письмові заперечення на заяву про надання строку на примирення та заява про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримала.

Представник відповідача у судовому засіданні вважала можливим збереження шлюбу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно свідоцтва про шлюб, Серії НОМЕР_1 від 22.05.2007 року сторони зареєстрували шлюб 22 травня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 699.

В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що через непорозуміння в сім`ї сторони припинили взаємовідносини як подружжя.

Так, від представника відповідача надійшла заява про надання сторонам строку на примирення. Подане клопотання представник відповідача також підтримала в судовому засіданні.

Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.

Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

У свою чергу, побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).

Згідно положень ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Вирішуючи питання про надання строку на примирення суд враховує, що сторони проживають окремо.

З моменту звернення позивача до суду з даним позовом сторони не дійшли спільної згоди щодо збереження шлюбу. Вказана обставина підтверджується, у тому числі, заявами сторони позивача, в яких він категорично заперечив проти надання строку на примирення.

Беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини із ОСОБА_2 , відповідачем не наведено беззаперечних доводів щодо необхідності надання строку на примирення подружжю, суд вважає доводи відповідача про призначення подружжю строк для примирення безпідставними.

У свою чергу, судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

За визначенням ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що однією із ознак сім`ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.

Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, можливість покладення судом в рішенні обов`язку збереження сім`ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, суперечило б інтересам іншого із подружжя, та призвело б до порушення одного із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин, зокрема принципу вільної згоди та добровільності їх існування.

Суд вважає, що визначальним в даному випадку є вільна згода на побудову та підтримання сімейних відносин.

Виходячи з обставин встановлених судом, категоричної позиції позивача з приводу розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалася, її збереження не можливо, а тому позов слід задовольнити.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 травня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 699– розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Татарінова