Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 24 лютого 2026 р.
Справа: №344/3239/26
Суддя: Тринчук В. В.
Справа № 344/3239/26
Провадження № 3/344/1230/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 будучи причетною до ДТП залишила місце події.
Вказане адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, 06 лютого 2026 року о 20 годині 18 хвилин на перехресті вулиць Січових Стрільців – Гетьмана Мазепи у місті Івано-Франківськ, водійка ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 та будучи причетною до ДТП залишила місце події.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала та дала пояснення, які підтверджують обставини та відповідають опису подій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаялася, просила суворо не карати. Окрім того, ОСОБА_1 у судовому засіданні заявила клопотання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки нею такі обставини не оспорюються та просила обмежитися її поясненнями.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Івонюк В.М. підтримав надані ОСОБА_1 пояснення у судовому засіданні, просив останню суворо не карати. Підтримав заявлене ОСОБА_1 клопотання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки стороною захисту такі обставини не оспорюються.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
За таких обставин судом встановлено порядок дослідження доказів у даній адміністративній справі та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою. Зауважень щодо правильності складання протоколу та достовірності відображеної в ньому інформації ОСОБА_1 у судовому засіданні не висловлювала.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 122-4 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.
Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди.
Враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у суду відсутні сумніви у добровільності позиції ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що вина у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ст. 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Обставиною, що пом`якшує покарання є визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
А тому враховуючи вищенаведене, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, з метою виконання вимог ст.1 КУпАП суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст. 122-4, 40-1 ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.В. Тринчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua