Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №344/3183/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3183/25

Провадження № 2-о/344/30/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Семенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що з 2002 року вона проживала однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство. Під час спільного проживання у них народилося троє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Так як батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, то запис у свідоцтві про народження дітей про батька зроблений зі слів матері. Прізвище дітей зазначене ОСОБА_6 , як у матері, а по-батькові зазначено як ім?я їх біологічного батька « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 », у графі «батько» теж зазначено ім`я та по-батькові біологічного батька, з яким заявниця дитини перебувала у цивільному шлюбі.

09.02.2010 року шлюб між ними було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №114.

Дошлюбне прізвище ОСОБА_2 було « ОСОБА_9 », після укладення шлюбу він взяв прізвище дружини « ОСОБА_6 ». Після цього у них народилось ще троє дітей: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

05.05.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.05.2020 року. Однак, стосунки між ними налагодились і 13.05.2023 шлюб між ними було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено актовий запис №827.

22.04.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повторно розірвано, що підтверджується рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.04.2024 року.

У 2023 році ОСОБА_2 був призваний на військову службу у ЗСУ під час мобілізації. 13.06.2024 заявник отримала сповіщення сім?ї №4 про те, що її чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Вовчанськ, Харківської області.

Заявником зазначається, що неповнолітні діти загиблих військовослужбовців мають право на отримання одноразової грошової допомоги та пенсії в разі втрати годувальника. Для можливості отримання неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 – ОСОБА_5 , зазначених вище допомог, пенсії, інших пільг пов`язаних зі смертю батька, необхідно в судовому порядку встановити факт батьківства.

Від народження ОСОБА_5 і до своєї смерті ОСОБА_2 визнавав її своєю дочкою. Забрав із пологового будинку, постійно спільно проживав з дітьми і цивільною дружиною, піклувався про дочку ОСОБА_13 , займався її вихованням, приймав активну участь у її житті, забезпечував сім`ю. В подальшому, після народження дочки, зареєстрував шлюб із матір`ю дівчинки. Крім того, у рішенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.05.2020 року, яким розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказано, що у подружжя народилось 6 дітей, зокрема, дочка ОСОБА_13 , і те, що позов, де однією із спільних дітей зазначена ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач ОСОБА_2 визнав, тобто він не заперечував цей факт.

Враховуючи наведене, просить суд встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.06.2025 року залучено до участі в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства, в якості заінтересованих осіб: Міністерство оборони України, та Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

24.06.2025 року представником Міністерства оборони подано до суду письмові пояснення з яких вбачається, що до заяви не долучено достатніх доказів того, що заявниця не мала можливості зареєструвати батьківство ОСОБА_2 , хоча зазначає, що виховували доньку разом. Як вбачається із норм ст.ст. 125, 126 Сімейного кодексу України ОСОБА_1 , мала право та можливість вказати батьком доньки, подавши свою та його заяву про це встановленим порядком, проте вони не зробили цього з незрозумілих причин. До заяви не додані докази того, в якій військовій частині проходив службу ОСОБА_2

30.06.2025 року представником Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано до суду письмові поясненні, з яких вбачається, що Головне управління вважає, що встановлення факту батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повинно здійснюватись з дотриманням норм ЦПК України, інших законодавчих актів України, з урахуванням всіх обставин справи.

Представник заявника та заявник в судовому засіданні заяву підтримали з підстав наведених у заяві, просили заяву задовольнити.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні при вирішенні заяви покладався на розсуд суду.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи, визначено частиною 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

Так, згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

ІНФОРМАЦІЯ_9 народилась ОСОБА_5 , батьками якої зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 08.01.2009 року (а.с.7).

09.02.2010 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка змінено на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 від 09.02.2010 року (а.с.9).

Рішенням Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 05.05.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.02.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 114 – розірвано. Дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишено на проживанні з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.12-13).

Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 03.01.2023 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 народилась ОСОБА_5 , батьками якої зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.8).

Рішенням Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 22.04.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13.05.2023 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 827 – розірвано. Неповнолітніх дітей - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , залишено на проживанні з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 17.06.2024 року (а.с.10).

Відповідно до копії сповіщенні сім`ї №4 від 13.06.2024 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойового завдання в районі н.п.Вовчанськ (а.с.11).

Із відповіді Державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. від 01.08.2025 року на запит суду вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , не заводилась (а.с.102).

З висновку експерта №СЕ-19/109-25/15340-БД від 15.01.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 (об?єкт №1) може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об?єкт №3), матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (об`єкт №2). Ймовірність походження ДНК-профілю ОСОБА_5 від біологічних батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить не менше ніж 99.999999999 % (а.с.138-149).

На підтвердження факту батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є батьком ОСОБА_5 заявником також долучено фотокартки.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повнолття.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Укратни від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Постановою Верхового Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15 квітня 2021 року визначено питання особливостей визнання батьківства або встановлення факту батьківства. Частиною першою статті 135 СК України (в редакції, чинній на час народження дитини) передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15 (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є юридичні факти.

Слід зазначити, що в сукупності зібраних у справі доказів, підтверджено визнання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , за життя батьківства щодо їх спільної доньки ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-25/15340-БД від 15.01.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 (об?єкт №1) може бути біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об?єкт №3), матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (об`єкт №2). Ймовірність походження ДНК-профілю ОСОБА_5 від біологічних батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить не менше ніж 99.999999999 % (а.с.138-149).

Крім того, ОСОБА_2 приймав активну участь у житті і вихованні доньки, піклувався про дитину, спільно проживав та був одружений з її матір`ю – ОСОБА_1 , та вів із нею спільне господарство.

Встановлення факту батьківства заявнику потрібне для захисту прав та інтересів дитини, оформлення допомоги, у зв`язку із втратою годувальника та отримання додаткового доходу для належного існування.

Отже, за встановлених обставин, суд приходить до переконання про доведеність факту батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими і підтверджені в судовому засіданні письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту батьківства задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 25 лютого 2026 року