Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №182/960/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/960/26

Провадження № 1-кп/0182/827/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2026 за №12026046340000017 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Дніпропетровської області м. Нікополь, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, який не є особою з інвалідністю та не є депутатом, офіційно не працевлаштований, на утримані нікого не має, без зареєстрованого місця проживання та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- 04.11.2020 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2роки. Відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 30.04.2021 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 3 місяці. Звільнився 02.02.2024 року по відбуттю строку покарання.

- 25.11.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, 26.01.2026 вирок набрав законної сили,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

21.01.2026 близько 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_2 , яке по периметру огороджене металевим парканом, де в нього виник умисел на незаконне проникнення у зазначене домоволодіння, яке утримує, фактично використовує та в якому зареєстрований та проживає потерпілий ОСОБА_3 , а саме до господарської споруди - літньої кухні.

Після чого, в той же день та час, в тому ж місці ОСОБА_2 , реалізовуючи свій умисел, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, не маючи визначених законом підстав, без будь-якого дозволу, всупереч волі власника домоволодіння, діючи умисно та протиправно, в порушення статті 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла, тобто не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, статті 12 «Загальної декларації прав людини», відповідно до якої ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканість його житла, статті 17 «Міжнародного пакту про громадянські та політичні права», згідно якої ніхто не повинен зазнавати незаконних посягань на недоторканність його житла, статті 311 Цивільного кодексу України, згідно якої житло фізичної особи є недоторканним, а проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду, без згоди власника, а також осіб які мають право проживати за вказаною вище адресою на законних підставах, без рішення суду, не маючи визначених законом підстав, переліз через паркан таким чином потратив на територію домоволодіння АДРЕСА_2 . Після чого, продовжуючи реалізовувати свій умисел направлений на незаконне проникнення до господарської споруди - літньої кухні, підійшовши до вхідних дверей даного приміщення, шляхом натискання рукою на ручку дверного замка, відчинив їх та таким чином проник до приміщення господарської споруди - літньої кухні, що знаходиться за вище вказаною адресою, чим порушив недоторканість володіння особи, що захищається законом.

Умисні дії ОСОБА_2 передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Ухвалою суду від 20.02.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2026 за №12026046340000017 за ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_4 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.13-14). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілим ОСОБА_3 надано також письмову заяву, в якій він погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначивши, що він ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.12).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, також не оспорюються потерпілим, про що свідчать долучені до обвинувального акта письмові заяви сторін кримінального провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- заяви від 21.01.2026, згідно якої гр. ОСОБА_3 , 21.01.2026 приблизно о 16:30 год., я прийшов додому з роботи та я виявив в своєму домоволодінні невідомого чоловіка, який копирсався в сараї невідомий чоловік втік в невідомому напрямку, але він зможе його впізнати (а.п.8),

- протоколом огляду від 22.01.2026, згідно якого проведеного огляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого встановлено що територія домоволодіння огороджена суцільним парканом, вхід на територію здійснюється через хвіртку, на території домоволодіння розташований будинок, літня кухня та сарай, в ході огляду нічого не виявлено та не вилучено (а.п.12-19 з фототаблицею).

- поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , згідно яких, 21.01.2026 р. він приблизно о 16.00 год. повертався додому, де зустрів знайомого ОСОБА_6 , якому запропонував посидіти в нього в гостях. Прийшовши додому, вони зайшли до будинку, де сиділи в приміщенні кухні. Через деякий час вони вийшли з будинку перекурити, та він виявив, що двері до літньої кухні відчинені. Вони зайшли до приміщення літньої кухні, де виявили невідомого чоловіка на вигляд 40-45 років, який сидів за столом з опущеною вниз головою. Він почав на нього кричати і питати, що той робить в його літній кухні, після чого вказаний чоловік різко підвівся та побіг на вихід, відштовхнувши його, а він після цього викликав поліцію (а.п.20-21)

- протоколом пред`явлення для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_3 , яка вказала на особу на фото №1, тобто на ОСОБА_2 , як особу яка незаконно проникла до літньої кухні на території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.33-36).

- протоколом пред`явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_7 , який вказав на особу на фото №3, тобто на ОСОБА_2 , як особу яку він з ОСОБА_3 виявили в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.37-40).

Встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорюються.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.162 КК України – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні нікого не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п.52,56), раніше судимий (а.п.59-60), вчинив кримінальне правопорушення не відбувши покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 25.11.2025 р. у вигляді пробаційного нагляду.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді обмеження волі з застосуванням положень ст..71 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 162 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 року, з урахуванням положень ст..72 КК України відповідно до якого одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік один місяць.

Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_2 на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1