Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №178/2916/25 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/2916/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2026 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Берелет В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої по АДРЕСА_1 ,

За ч.1 ст.184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

04 грудня 2025 року о 15 год. 05 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків передбачених законодавством, щодо обов`язку батьків виховувати дитину, піклуватися про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, внаслідок чого неповнолітній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 04.12.2025 року близько 14 год. 00 хв. самовільно залишив місце мешкання.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи, в установленому законом порядку сповіщена.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Причетність ОСОБА_1 до скоєного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161. Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869829 від 15.12.2025 р., який складений у відповідності до вимог ст.256 КУпАП і де викладено обставини скоєння адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст.184, ст.284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору на користь держави.

Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Берелет