Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №177/2884/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2884/25

Провадження № 2/177/322/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста криворізька державна нотаріальна контора в Дніпропетровській області, про визнання майна особистою приватною власністю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 03.10.2025 із указаним позовом, уточнивши який 10.12.2025, просив визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 98,9 кв.м, житловою площею 63,7 кв.м, із господарським забудовами (літньою кухнею, гаражем, сараями, вбиральнею, огорожами, замощенням) та земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:04:001:0087, площею 0,18 га, розташовану за тією ж адресою, із цільовим призначенням «02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 . Після смерті батька спадщину за законом прийняв син ОСОБА_2 , після смерті матері спадщину за законом прийняв син ОСОБА_1 . Звернувшись до державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадкове майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка, є спільним майном подружжя, яке придбане померлою у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . При цьому невідомо, чи визнавалися за життя спадкодавця частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно, та чи укладався договір про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому встановити обсяг спадкового майна, яке підлягає успадкуванню, неможливо. Позивач зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 1221882000:04:001:0087, є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , оскільки вона з 2009 року проживала у вказаному будинку сама, будувала його за власні кошти. ОСОБА_4 не брав участі в будівництві будинку, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки позивач на сьогодні позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину за законом та вільно користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном через відсутність визначеного статусу такого майна, останній змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.11.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, на виконання якої 20.11.2025 від Шостої криворізької державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 65/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 (т.1 а.с.94-177, т.2 а.с.1-85).

Ухвалою суду від 17.12.2025 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.01.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні 05.02.2026 представник позивача Ярошевська С.В. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 05.02.2026 позов визнав, проти задоволення вимог позивача не заперечував. Відзиву на позовну заяву не подав.

У подальшому, представник позивача та відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, кожен із учасників надали суду заяву про подальший розгляд справи за їх відсутності.

Представником відповідача Глеюватської сільської ради Довженко Н. подано заяву про розгляд справи без її участі, при вирішення спору покладається на розсуд суду. Відзиву не подано.

Третя особа: Шоста криворізька державна нотаріальна контора правом участі в судовому засіданні не скористалася, участі представника не забезпечила, письмових пояснень по суті позову, а також інших заяв, клопотань із процесуальних питань, зокрема, про відкладення судового розгляду з поважних причин, суду не надано.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний сторонами спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення сторін, третьої особи та їх представників, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 028218, виданого 26.11.2009 Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області на підставі рішення сесії Глеюватської сільської ради від 28.12.1993 за № ХХІ сесії ХХІ скликання, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,1800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, із кадастровим номером 1221882000:04:001:0087 (т.1, а.с.21-25, 28-29, 145 зворот - 148).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 22.01.2009 виконавчим комітетом Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, згідно з рішення виконавчого комітету Глеюватської сільської ради «Про визнання права власності на житловий будинок та господарчі будівлі» від 18.12.2008 № 90, ОСОБА_3 належав житловий будинок із господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.26, 27, 30-32, 136 зворот - 137).

Вказане домоволодіння складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 98,9 кв.м, житловою площею 63,7 кв.м, літньої кухні літ. Б, гаражу літ. В, сараю літ. Г, вбиральні літ. Д, огорожі №1-4, замощення ІІ (том 1 а.с.33-45).

Окрім того, на підставі свідоцтва на право власності на житло від 30.09.2005 № Т-490, виданому Управлінням житлово-комунального господарства Криворізької міської Ради народних депутатів, на праві приватної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.130-133).

Також, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.11.2014 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,6867 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із кадастровим номером 1221882000:01:001:1456 (том 1 а.с.149-154).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 13.11.2014, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,8352 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із кадастровим номером 1221882000:01:001:1457 (т.1 а.с.155-160).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 18.11.2014, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,1264 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із кадастровим номером 1221882000:01:001:1458 (т.1 а.с.161-166).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.16, 106 зворот, 107 зворот - 108).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.18, 104).

Для оформлення спадкових прав після смерті матері, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контори, де 24.06.2022 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 (т.1 а.с.14-15).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в рамках вирішення цивільно-правового спору.

За приписами ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтями 1268-1269 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 (позивач у справі) та ОСОБА_2 (відповідач у справі) є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (т.1 а.с.97-98, 101 зворот - 103).

Інших спадкоємців за законом, які б належали до першої черги спадкування, під час судового розгляду судом не встановлено.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що за життя ОСОБА_3 заповіт не складала (т.1 а.с.106).

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся 09.02.2021 до Шостої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після її смерті за законом. Окрім нього, іншим спадкоємцем є син померлої, ОСОБА_2 (том 1 а.с.95).

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви державним нотаріусом заведено спадкову справу № 65/2021, номер у Спадковому реєстрі 67178273 (т.1 а.с.105 зворот).

Також, до Шостої криворізької державної нотаріальної контори 10.02.2021 звернувся ОСОБА_2 із заявою про відмову від належного йому спадкового майна за законом після смерті матері ОСОБА_3 на користь сина померлої ОСОБА_1 (том 1 а.с.99).

Державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори 24.06.2022 ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається: із 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 437; земельної ділянки площею 1,6867 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:1456, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі № 438; земельної ділянки площею 2,8352 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:1457, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі № 439; земельної ділянки площею 1,1264 га, кадастровий номер 1221882000:01:001:1458, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі № 438 (т.1 а.с.169 зворот-175).

Щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1800 га, кадастровий номер 1221882000:04:001:0087, що призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , державним нотаріусом Яковлеву С.В. 24.06.2022 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (т.1 а.с.14-15, 177).

Відповідно до змісту постанови, відмова у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері мотивована тим, що титульним власником спадкового майна, житлового будинку за вищевказаною адресою, є померла ОСОБА_3 . Спадкове майно придбано померлою у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому вказане спадкове майно є спільним майном подружжя, у зв`язку з чим, кожному з подружжя, належить шлюбна доля у вищезазначеному майні. Невідомо чи визнавалися за життя спадкодавця частки в праві спільної сумісної власності подружжя на майно та чи укладався договір про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому встановити обсяг спадкового майна, яке підлягає спадкуванню, неможливо. Окрім того, до спадкового майна входить земельна ділянка, яка належить до особистої приватної власності ОСОБА_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняв за законом син померлого ОСОБА_2 , спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв за законом син померлої ОСОБА_1 . У зв`язку з неможливістю встановити обсяг спадкового майна, яке належало кожному із померлого подружжя за життя та враховуючи, що після їх смерті спадщину прийняли різні спадкоємці, оформлення спадщини в нотаріальній конторі неможливе.

Дослідивши матеріали спадкової справи № 65/2021 встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 26.06.1974 уклали шлюб, про що відділом запису актів громадянського стану виконавчого комітету Тернівської районної Ради депутатів трудящих м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зроблено актовий запис №373 (т.1 а.с.109-110, 116).

Як вказує у позові ОСОБА_1 , його матір проживала в належному їй будинку сама та будувала його за свої власні кошти, а батько ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті батька спадщину за законом прийняв син ОСОБА_2 , а спадщину за законом після смерті матері прийняв син ОСОБА_1 .

В матеріалах спадкової справи № 65/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , знаходиться копія спадкової справи № 147/2014, заведеної після смерті ОСОБА_4 на підставі поданої ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька та заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_2 (том 1 а.с.113-114).

Директором КП «ЖЕО № 14» до державної нотаріальної контори надано довідку, що ОСОБА_4 із 27.02.1979 був прописаний за адресою: АДРЕСА_2 , та виписаний 28.08.2014 у зв`язку зі смертю (т.1 а.с.115 зворот).

Виконкомом Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області надано довідку, що ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1995 року до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.104).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суду надали показання про те, що мешкали по сусідству з ОСОБА_3 . У будинку АДРЕСА_3 проживала ОСОБА_3 сама. Іноді до неї приїздили сини. Чи перебувала ОСОБА_3 зі своїм чоловіком у шлюбі, їм не відомо, але ОСОБА_4 мешкав у місті. Організацієюбудівництва будинку займалася ОСОБА_3 самостійно.

Мешканцями АДРЕСА_1 18.09.2025 складено акт, згідно з яким що ОСОБА_4 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 . У будинку АДРЕСА_3 проживала ОСОБА_3 одна та будувала дане домоволодіння одноособово (т.1 а.с.19).

Також, мешканцями будинку АДРЕСА_4 19.09.2025 складено акт, що ОСОБА_4 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.20).

На підтвердження пояснень про одноособове утримання ОСОБА_3 будинку, позивачем надано накладні, квитанції та чеки за різні періоди часу, починаючи з 1990 року, де зазначено про придбання ОСОБА_3 будівельних матеріалів: цементу, дверних блоків, ванної, котла, цегли, тощо (т.1 а.с.46-52).

Відповідно до ст. 22 КпШС, у редакції чинній на час виникнення права на вказане майно, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, що набуте в період шлюбу може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, постанова Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 595/324/17).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або праці в набутті майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Надавши оцінку поданим суду доказам, суд приходить до висновку, що житловий будинок з господарськими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка з кадастровим номером 1221882000:04:001:0087, розташована за тією ж адресою, право власності на які набуто ОСОБА_3 у період перебування в шлюбі з ОСОБА_4 , є її особистою приватною власністю.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ, зокрема, в нотаріальному порядку.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Також, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Із огляду на викладені обставини, доведеність факту належності на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 житлового будинку з господарськими забудовами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:04:001:0087, площею 0,18 га, розташованої за тією ж адресою, що включенні до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , із метою захисту спадкових прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста криворізька державна нотаріальна контора у Дніпропетровській області, про визнання майна особистою приватною власністю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, – задовольнити.

Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 98,9 кв.м, житловою площею 63,7 кв.м, із господарським будівлями: літньою кухнею літ. Б, гаражем літ. В, сараєм літ. Г, вбиральнею літ. Д, огорожею № 1-4, замощенням ІІ, та земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:04:001:0087, площею 0,18 га, розташовану за тією ж адресою, із цільовим призначенням «02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», особистою приватною власністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 98,9 кв.м, житловою площею 63,7 кв.м, із господарськими будівлями: літньою кухнею літ. Б, гаражем літ. В, сараєм літ. Г, вбиральнею літ. Д, огорожею № 1-4, замощенням ІІ.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:04:001:0087, площею 0,18 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням «02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: