Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №932/5650/24 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 932/5650/24

Провадження № 2-др/202/12/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

питання розподілу судових витрат у цивільній справі № 932/5650/24

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 28.01.2026 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 зобов`язана судом подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які вона сплатила у зв`язку з розглядом справи.

При прийнятті рішення судом розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, не здійснювався.

Водночас, у відзиві на позов представник відповідача просив покласти на позивача судові витрати у справі, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу та навів попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач ОСОБА_2 очікує понести у справі (з зазначення очікуваної суми витрат).

30.01.2026 через підсистему «Електронний суд», тобто протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі, представник відповідача – адвокат Погрібна О.А. подала заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн з відповідними доказами, які понесла відповідач у суді першої інстанції.

Суд, вирішив питання щодо судових витрат на професійну правову допомогу без повідомлення учасників справи, у відповідності до ч.3 ст.270 ЦПК України.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, суд виходить з такого.

Приписами ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

При цьому суд зобов`язаний врахувати: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу суду надані наступні документи: договір №01/24 про надання професійної правничої допомоги від 15.10.2024, ордер від 08.07.2025, рахунок №1 від 30.01.2026 на оплату професійної правничої допомоги на загальну суму 24 000,00 грн, акт виконаних робіт від 30.01.2026 згідно договору №01/24, який містить опис наданих послуг.

З пункту 3 Договору №01/24 від 15.10.2024 судом встановлено, що ОСОБА_2 та адвокат Погрібна О.А узгоджували фіксований розмір гонорару за кожен вид послуги окремо, у тому числі: ознайомлення з матеріалами справи – 1500,00 грн. Підготовка та подача відзиву – 3000,00 грн. Підготовка та участь в судовому засіданні у суді першої інстанції – 1500,00 грн.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис наданих послуг лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тобто, коли у сторони виникло зобов`язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг.

Аналогічний висновок викладений у постанові ОП КГС у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

У Постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «у позовному провадженні роль суду визначена як роль арбітра, який надає оцінку тим доказам і доводам, котрі наводяться сторонами у справі, і не може діяти на користь будь-якої зі сторін, і зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій із боку такої сторони».

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, клопотання про зменшення розміру заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу в суді не подав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в суді першої інстанції, суд приймає до уваги обставини справи та її значення для відповідача, тривалість судового розгляду у суді першої інстанції та поведінку сторін, умови укладеного договору від 15.10.2024, а також обсяг наданих адвокатом послуг (їх реальність) (ознайомлення з матеріалами справи; подання відзиву; участь у судових засіданнях 21.11.2024, 16.12.2024, 25.03.2025, 08.07.2025, 04.08.2025, 13.08.2025, 04.09.2025, 07.10.2025, 12.11.2025, 12.12.2025, 22.01.2026 (усього 11 засідань); підготовка та подання до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи), а також співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 21 000 грн 00 коп., які складаються з: 16 500,00 грн за участь у 11 судових засіданнях (1 500,00 грн за 1 засідання), 3 000,00 грн за складення та подання відзиву, 1 500,00 грн за ознайомлення з матеріалами справи, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства є справедливим, відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000 грн. 00 коп. (двадцять одна тисяча грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суддя склала 26.02.2026

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО