Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №213/6101/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/6101/25

Номер провадження 3/213/31/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514079, який складений 15 листопада 2025 року: 10.11.2025о 09:35 год. в м. Кривий Ріг, вул. Генерала Безручка 20, водій ОСОБА_1 здійснив рух на транспортному засобі Renault Master днз НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але вчасно його не пройшов, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 31.3.б ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Мірошниченко М.В. просила закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, зазначивши, що ОСОБА_1 10.11.2025 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3. ст. 121 КУпАП за правопорушення, яке скоєне 10.11.2025 із накладенням штрафу 340 грн., що підтверджується матеріалами справи – постанова ЕНА №6121447 (довідка з адмінпрактики), таким чином поліція намагається притягнути його за одне й те ж саме правопорушення двічі, що заборонено чинним законодавством. Крім того, ч. 2 ст. 254 КУпАП чітко визначає, що протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення повинен бути складений не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила адмінправопорушення, при цьому даний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514079 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП стосовно правопорушення, яке було вчинено 10.11.2025 був складений 15.11.2025 року, проте ОСОБА_1 був виявлений саме 10.11.2025 року, що є прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП. Наступне грубе порушення, яке було допущено поліцейським це складання даного протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності самого ОСОБА_1 , якого не було також опитано, не було роз`яснено його законних прав, ОСОБА_1 не був ознайомлений з даним протоколом. Крім того, поліцейським, в порушення вимог ст. 251 КУпАП не надано жодного доказу стосовно того, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення транспортний засіб RENAULT MASTER НОМЕР_1 підлягає обов`язковому технічному контролю.

Інспектор патрульної поліції Монастирний О.С., який складав протокол про адміністративне правопорушення і який був викликаний за клопотанням захисника в судовому засіданні пояснив, що 10.11.2025 відносно ОСОБА_1 за не проходження обов`язкового технічного контролю дійсно була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП в його присутності на місті зупинки, проте в подальшому було встановлено, що вказана постанова була винесена помилково і вже через декілька днів за цією подією був складений протокол про адміністративне правопорушення, який переданий до суду. Доказів скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності він не має.

Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення та законодавство, яким керувався суддя при прийняття рішення.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Салабіаку проти Франції" від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідальність за ч.4 ст.121КУпАП настає у разі повторного протягом року керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ч.2 ст.254КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 61 Конституції України передбачає заборону притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення більше одного разу.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України,міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про Дорожній Рух", переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Відповідно до ч. 1 статті 20 Закону України "Про Автомобільний Транспорт", конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 1.10 «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженого Наказом Міністерства Інфраструктури України 17.08.2012 № 521 переобладнання - зміни типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції КТЗ (КТЗ - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами), що перебувають в експлуатації, які порушують чи можуть порушити відповідність цього КТЗ вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції, наприклад, зміни: повної маси та її розподілу по осях; центру мас; типу двигуна, його маси і потужності; колісної бази чи колісної формули; конструкції систем світлової сигналізації, гальмового і рульового керування та трансмісії; зовнішньої поверхні кузова; захисних пристроїв; установки кабіни, кузова чи їхніх деталей; спеціального обладнання і номерних агрегатів тощо, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий КТЗ.

Висновок судді.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інспектора патрульної поліції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 124 КУпАП з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.11.2025 водій ОСОБА_1 був зупинений поліцейським 10.11.2025 і саме 10.11.2025 поліцейський виявив порушення ПДР – керування т/з що підлягає тех. контролю і своєчасно його не пройшов.

При цьому в матеріалах справи знаходяться належним чином завірені відомості з Адмінпрактики поліції (а.с. 5) про те, що саме 10.11.2025 ОСОБА_1 за вказане порушення був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., штраф сплачено, відповідно до Постанови № ЕНА 6121447 від 10.11.2025, що у свою чергу в судовому засіданні підтвердив і сам поліцейський, який вказану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього штрафу і складав. Відомостей про те, що вказана постанова була скасована суду не надано, поліцейському такі відомості не відомі. При цьому поліцейський, який 10.11.2025 виніс зазначену постанову за цим же фактом 15.11.2025 складає відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В даному випадку встановлено два грубих та суттєвих порушення з боку поліцейського, які виключають склад адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 в діях ОСОБА_1 , а саме:

- відповідно до ст. 61 Конституції України та закріпленого в ній міжнародного принципу non bis in idem, (лат. «не двічі за одне й теж») особа не може бути двічі притягнена до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Це означає, що за адміністративний проступок (КУпАП) неможливо накласти адміністративне стягнення вдруге, якщо справу вже остаточно вирішено. Як зазначено вище, в ході розгляду справи встановлено, що відносно певного адміністративного проступку на ОСОБА_1 вже було накладено адміністративне стягнення, таким чином за цей же проступок він не може двічі притягуватись до відповідальності;

- відповідно до ч.2 ст.254КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи. При цьому встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514079 про подію 10.11.2025 був складений пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, а саме 15.11.2025.

Як вже зазначалось вище, суду не надано жодного доказу про те, що вказана постанова від 10.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу була скасована, є не дійсною тощо.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. У свою чергу ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Таким чином відсутні жодні визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В.Попов.