Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №212/879/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/879/26

1-кп/212/810/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури – ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження № 12026041730000051 від 12 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 11 січня 2026 року, перебував за місцем свого мешкання разом зі своїм малознайомим ОСОБА_6 , тобто в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де спілкувались на побутові теми.

Цього ж дня, за місцем мешкання ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю прийшов його та ОСОБА_7 загальний знайомий ОСОБА_8 , де всі разом вживали спиртні напої протягом поточного дня.

Після чого, у вечірній час доби, тобто 11 січня 2026 року близько 23:00 годині між вищезазначеними особами виник конфлікт в ході якого у ОСОБА_4 виникла сварка на побутовому підґрунті та раптово виникла гостра особиста неприязнь до ОСОБА_6 та умисел направлений на спричинення йому умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Того ж дня, близько 23:35 годині, ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, продовжуючи перебувати за місцем свого мешкання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в той час коли ОСОБА_6 був звернутий обличчям до нього, ОСОБА_4 зі значною силою наніс йому лівою рукою не менше 2-х ударів у область правої нижньої щелепи від яких ОСОБА_6 впав на підлогу, при цьому останній знаходячись в положенні сидячи почав захищатись та намагався відштовхнути від себе ногою ОСОБА_4 , проте ОСОБА_4 , бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , з силою, лівою ногою взутою у взуття, в напрямку з низу вверх, вертикально, наніс не менше 5 (п`ять) ударів в область обличчя з правого боку ОСОБА_6 та, не менше 4 (чотири) удари лівою ногою взутою у взуття, в напрямку з ліва на право в область кисті правої руки, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 78 від 21 січня 2026 року, за своїм характером відносяться до - середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я, більше 21 доби. П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6. МОЗ України від 17.01.1995 року; перелом правої ліктьової кістки, який згідно висновку судово-медичної експертизи № 78 від 21 січня 2026 року, за своїм характером відносяться до - середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я, більше 21 доби. П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6. МОЗ України від 17.01.1995 року.

22 січня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди, обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати висунуте обвинувачення в повному обсязі. Сторони угоди погодились на призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним строком, який встановлюється судом, з покладенням обов’ язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні в порядку ч.4 ст.469 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили угоду про визнання винуватості затвердити, при цьому обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.122 КК України за пред`явленим обвинуваченням в повному обсязі, згоден на призначення узгодженого виду та розміру покарання.

Вислухавши в підготовчому судовому засіданні сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд також переконався, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винного, який на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, неодружений, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає доведеним провину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України за ознаками: умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Таким чином, угоду про визнання винуватості слід затвердити, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 475 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 січня 2026 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності зі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1