Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №211/11252/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/11252/25

Провадження № 1-кп/211/735/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 р.

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора (у режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

потерпілого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022116150000313 від 21.10.2022, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, такого, який має середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) та ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року (точний час та дата в ході досудового розслідування на даний час не встановлено) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, вступив у злочинний зговір з невстановленою слідством особою, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, з метою обернення його на свою користь.

Так, 29.09.2022 у невстановлений слідством час, але не пізніше 21:54 години, ОСОБА_5 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у невстановленому слідством місці, отримавши від невстановленої слідством особи данні банківської картки, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пін - код до неї, з метою створення образу банківської картки, самостійно, без дозволу власника, маючи у розпорядженні засіб вчинення злочину, а саме заздалегідь заготовлений застосунок, який створив та розповсюдив фішингове посилання на сайт, направлене на отримання несанкціонованого доступу до акаунта користувача мережі Інтернет, отримував доступ до особистих даних вказаного користувача та його облікового запису, де діючи без відома та згоди останньої, здійснив несанкціоноване втручання в роботу вищевказаного застосунку, що виразилось у верифікації його особи як власника акаунта та розмістив недостовірні відомості, тим самим ввів в оману потерпілу ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, того ж дня, тобто 29.09.2022 не пізніше 22:07 годині, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи для верифікації банківську карту № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» видану на ім`я ОСОБА_7 , діючи без відома та згоди останньої, шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону (ідентифікаційні ознаки якого під час досудового розслідування не було встановлено) з технологією безоплатної оплати NFC та вводу пін - коду, несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, втрутився у роботу автоматизованої системи АТ КБ «ПриватБанк», яка відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах» - є інформаційною (автоматизованою) системою, що виразилось у відображенні даних поточного стану рахунку відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , з метою подальшого дистанційного керування вищевказаним банківським рахунком, отримав можливість розпоряджатися коштами та функціями банківського рахунку, та змогу використовувати їх на власний розсуд, здійснив переказ грошових коштів у загальній сумі 4398 грн. на банківський картковий рахунок третіх осіб за № НОМЕР_2 , емітований АТ КБ «Приватбанк», відкритий на ім`я ОСОБА_8 , яку ОСОБА_5 завчасно підшукав, діючи на досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на заволодіння грошовими коштами шляхом обману.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинному зговорі з невстановленою слідством особою, заволоділи грошовими коштами у сумі 4398 грн., які в подальшому при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах поділили між собою, обернувши їх на свою користь, та розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 4398 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), які полягають у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.

Крім того, 13.01.2025 у невстановлений слідством час, але не пізніше 15:37 години, ОСОБА_5 , діючи повтоно, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи у невстановленому слідством місці, отримавши від невстановленої слідством особи данні банківської картки, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та пін - код до неї, з метою створення образу банківської картки, самостійно, без дозволу власника, маючи у розпорядженні засіб вчинення злочину, а саме заздалегідь заготовлений застосунок, який створив та розповсюдив фішингове посилання на сайт, направлене на отримання несанкціонованого доступу до акаунта користувача мережі Інтернет, отримував доступ до особистих даних вказаного користувача та його облікового запису, де діючи без відома та згоди останнього, здійснив несанкціоноване втручання в роботу вищевказаного застосунку, що виразилось у верифікації його особи як власника акаунта та розмістив недостовірні відомості, тим самим ввів в оману потерпілого ОСОБА_4 .

Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, того ж дня, тобто 13.01.2025 не пізніше 15:40 годині, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи для верифікації банківський рахунок НОМЕР_3 відкритий в АТ «Ощадбанк», якому відповідає банківська карта № НОМЕР_4 , видану на ім`я ОСОБА_4 , діючи без відома та згоди останнього, шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, а саме мобільного телефону (ідентифікаційні ознаки якого під час досудового розслідування не було встановлено) з технологією безоплатної оплати NFC та вводу пін - коду, несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, втрутився у роботу автоматизованої системи АТ «Ощадбанк», яка відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах» - є інформаційною (автоматизованою) системою, що виразилось у відображенні даних поточного стану рахунку відкритому в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_4 , з метою подальшого дистанційного керування вищевказаним банківським рахунком, отримав можливість розпоряджатися коштами та функціями банківського рахунку, та змогу використовувати їх на власний розсуд, здійснив переказ грошових коштів у загальній сумі 14 000 грн. на банківські карткові рахунки третіх осіб за № НОМЕР_5 , емітовані АТ «ПУМБ», відкриті на ім`я ОСОБА_9 , № НОМЕР_6 , емітовані АТ КБ «Приватбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_10 , № НОМЕР_7 , емітовані АТ КБ «Приватбанк», відкриті на ім`я ОСОБА_11 , які ОСОБА_5 завчасно підшукав, діючи на досягнення єдиного злочинного наміру, направленого на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, після цього 13.01.2025 о 16:23 год., здійснив обготівкування грошових коштів у банкоматі СADN 5720, належному АТ КБ «Приватбанк», що розташований за адресою: вул. Магістральна, 16/35, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинному зговорі з невстановленою слідством особою, заволоділи грошовими коштами у сумі 14 000 грн., які в подальшому при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах поділили між собою, обернувши їх на свою користь, та розпорядившись ними на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 14 000 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке полягає у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.

Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати. Підтвердив, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин, наведених у обвинувальному акті та показання дає добровільно, заяв про застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення від нього не надходило.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в останнє судове засідання не з`явилися, кожен окремо подали заяви про здійснення провадження без їх участі, зазначили, що шкода їм компенсована обвинуваченим у повному обсязі.

Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення визнає повністю.

Обвинувачений та його захисник дане клопотання підтримали.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння кримінальних правопорушень, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив кримінального правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, а також вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі, дослідивши лише матеріали, які стосуються речових доказів.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскарженні цих обставин в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_5 надав показання, згідно з якими не заперечував обставин, вказаних в обвинувальному акті. Зазначив, що 29.09.2022 та 13.01.2025 його друг перерахував йому на наявні у нього картки грошові кошти та попросив їх зняти у банкоматі. Після зняття коштів 29.09.2022 у сумі 4400 грн, а 13.01.2025 у сумі 14000 грн, він віддав їх товарищам за що отримав теж винагороду. Тоді ОСОБА_12 не зовсім розумів, що це незаконно отримані кошти, але потім зрозумів, що гроші були отримані шляхом шахрайства і він цьому посприяв. Про вчинене шкодує.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, безпосередньо допитавши у судовому засідання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку по те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023), яке полягає у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, та ч. 4 ст. 190 КК України, яке полягає у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.

При вирішенні питання відносно призначення покарання, суд керується статтями 50, 65 КК України в частині законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та досягнення мети його призначення.

При призначенні покарання суд виходить з вимог закону щодо достатності покарання для виправлення особи, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) та за ч. 4 ст. 190 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд установив, що він раніше не судимий (а.п. 163, т. 1), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 161, 162, т. 1), на утриманні не має малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб, не одружений, не працює, іншою суспільно корисною працею не займається.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання на підставі ст. 67 КК України - не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України не встановлено.

З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, останньому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) у виді позбавлення волі та в межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі із можливістю застосування ст. 75 КК України з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Витрати, пов`язані із залученням експертів, відсутні.

При вирішення питання про скасування арешту майна, накладеного згідно з ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2024, суд керується ч. 4 ст. 174 КПК України, згідно з якою суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Враховуючи зазначене арешт майна підлягає скасуванню.

Питання відносно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає, що мобільний телефон марки «Umidigi» ІMEІ 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_10 , оснащений код-паролем «НОМЕР_29»; мобільний телефон марки «Нuawei Honor 7A» IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_13 та з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_14 , оснащений код-паролем у виді графічного ключа у вигляді перевернутої літери «П»; банківські карти, емітовані АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 та № НОМЕР_17 ; банківські карти, емітовані АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 ; банківська карта, емітована АТ «ПУМБ» № НОМЕР_21 ; сім-холдери ПрАТ «Київстар» у кількості 5 одиниць; сім-холдер ПрАТ «ВФ Україна»; сім-холдер польського оператора мобільного зв`язку «Play» з абонентським номером НОМЕР_22 ; сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», абонентський номер якої на даний час не встановлений; HDD-накопичувач об`ємом 500 гб у кількості 2 одиниць; комп`ютерний системний блок, чорного кольору, у кількості 2 одиниць; мобільний телефон марки «iPhone 11» IМЕІ 1: НОМЕР_23 , IMEI 2: НОМЕР_24 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_25 , оснащений код-паролем « НОМЕР_26 »; ноутбук «HP» i5-6300 U CPU @ 2.40 Gh, сірого та синього кольору; мобільний телефон марки «Redmi» IMEI не встановлено, синього кольору, оснащений захисним код-паролем; мобільний телефон марки «Хіоmі», IMEI не встановлений, золотого кольору; банківська картка, емітована АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_27 , - підлягають залишенню у їх власників; виписка про рух грошових коштів за картою № НОМЕР_28 АТ «Універсал Банк» (монобанк) на ім`я ОСОБА_13 , за період часу з 01.01.2022 - 31.12.2022 - залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлено, майнові збитки потерпілим відшкодовано у повному обсязі обвинуваченим.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) та ч. 4 ст. 190 КК України та призначити покарання за :

- ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023) у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- ч. 4 ст. 190 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирався.

Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.03.2024 (провадження №1-кс/216/5479/23), а саме: банківську картку, емітовану АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_17 ; банківські карти, емітовані АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_20 ; банківську картку, емітовану АТ «ПУМБ» № НОМЕР_21 ; мобільний телефон марки «iPhone 11» IМЕІ 1: НОМЕР_23 , IMEI 2: НОМЕР_24 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_25 , оснащений код-паролем « НОМЕР_26 » - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Umidigi» ІMEІ 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_10 , оснащений код-паролем «НОМЕР_29»; мобільний телефон марки «Нuawei Honor 7A» IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_13 та з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_14 , оснащений код-паролем у виді графічного ключа у вигляді перевернутої літери «П»; банківські карти, емітовані АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 та № НОМЕР_17 ; банківські карти, емітовані АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 ; банківська карта, емітована АТ «ПУМБ» № НОМЕР_21 ; сім-холдери ПрАТ «Київстар» у кількості 5 одиниць; сім-холдер ПрАТ «ВФ Україна»; сім-холдер польського оператора мобільного зв`язку «Play» з абонентським номером НОМЕР_22 ; сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», абонентський номер якої на даний час не встановлений; HDD-накопичувач об`ємом 500 гб у кількості 2 одиниць; комп`ютерний системний блок, чорного кольору, у кількості 2 одиниць; мобільний телефон марки «iPhone 11» IМЕІ 1: НОМЕР_23 , IMEI 2: НОМЕР_24 з сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_25 , оснащений код-паролем « НОМЕР_26 »; ноутбук «HP» i5-6300 U CPU @ 2.40 Gh, сірого та синього кольору; мобільний телефон марки «Redmi» IMEI не встановлено, синього кольору, оснащений захисним код-паролем; мобільний телефон марки «Хіоmі», IMEI не встановлений, золотого кольору; банківська картка, емітована АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_27 , визнані речовими доказами згідно з постановами від 14.03.2024, від 22.09.2025, передані до камери схову КРУП ГУНП відповідно до квитанції №724/25, та повернуті власникам на підставі розписок від 21.03.2024 та від 22.09.2025 - залишити у їх власників;

- виписку про рух грошових коштів за картою № НОМЕР_28 АТ «Універсал Банк» (монобанк) на ім`я ОСОБА_13 , за період часу з 01.01.2022 - 31.12.2022, долучену до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови від 22.09.2025, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження №12022116150000313 від 21.10.2022 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №211/11252/25, провадження №1-кп/211/735/26.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою статті 394 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 26 лютого 2026 року відповідно до ч.15 ст.615 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1