Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №207/5930/24 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/5930/24

№ 2/207/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Бакуліні І.С.

за участю представника відповідача Шевченка І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кам`янське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.06.2008 року він був прийнятий на посаду заступника директора з безпеки ТОВ «Завод «ТехноНіколь» на підставі наказу №21-к від 27.06.2008 року. 24.03.2014 року він був переведений на посаду заступника генерального директора з безпеки ТОВ «Завод «ТехноНіколь» на підставі наказу №12/3-к від 24.03.2014 року. 08.06.2017 року ТОВ «Завод «ТехноНіколь» перейменовано на ТОВ «Завод «Світондейл». З червня 2024 року відносно нього на підприємстві здійснюється дискримінація у сфері права, а саме 06.08.2024 року наказом №34-П «Про оголошення догани начальнику служби безпеки ОСОБА_1 » йому була оголошена догана за неналежне забезпечення пропускного режиму підприємства. Підставою для винесення догани є наказ виконавчого директора Олега Ходаківського №2 від 11.07.2024 року «Про винесення догани керівнику ТОВ «Завод «Світондейл» складеного за результатами внутрішнього аудиту окремих бізнес-процесів на ТОВ «Завод «Світондейл», відповідно до звіту внутрішнього аудиту від 28.06.2024 та недобросовісне/неналежне виконання посадових обов`язків. З даним наказом він не згоден та вважає його незаконним, оскільки він займає посаду заступника генерального директора з безпеки, а не посаду, зазначену в наказі – начальник служби безпеки. Також. перед видачею наказу про оголошення догани, відповідачем не було з`ясовано всіх обставин, не встановлено наявність чи відсутність порушень з мого боку, що потягло за собою прийняття незаконного наказу. Йому не було роз`яснено, які саме посадові обов`язки він неналежно/недобросовісно виконував, як не зазначено це і в тексті наказу, не зазначено, які дії треба йому вчинити для усунення порушень, з підставами прийняття оскаржуваного наказу він не був ознайомлений, пояснення від нього з цього приводу не відбирались. Окрім того, оскаржуваний наказ був прийнятий з порушенням строків для застосування дисциплінарного стягнення, визначені ст.148 КЗпП України. Просить позов задовольнити.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. Вважають, що в справі наявний предмет спору, оскільки оскаржуваний наказ хоч і було скасовано відповідачем, але, на їх думку, він був незаконним і це потягнуло за собою порушення прав позивача. Зазначають, що позовну заяву було подано до суду 04.11.2024 року, а наказ було скасовано лише 07.11.2024 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки наказом №50/1 від 07.11.2024 року «Про скасування наказу №34-п від 06.08.2024», наказ №34-п від 06.08.2024 року було скасовано, заступник генерального директора з безпеки ОСОБА_1 вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення (догани). За даними АТ «Укрпошта» копія наказу було вручено ОСОБА_1 особисто 25.11.2024 року. Отже, на даний час відсутній предмет спору.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до наступного висновку.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлені наступні обставини.

27.06.2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника директора з безпеки ТОВ «Завод «ТехноНіколь» на підставі наказу №21-к від 27.06.2008 року.

24.03.2014 року ОСОБА_1 був переведений на посаду заступника генерального директора з безпеки ТОВ «Завод «ТехноНіколь» на підставі наказу №12/3-к від 24.03.2014 року.

08.06.2017 року ТОВ «Завод «ТехноНіколь» перейменовано на ТОВ «Завод «Світондейл».

06.08.2024 року наказом №34-П «Про оголошення догани начальнику служби безпеки ОСОБА_1 », ОСОБА_1 була оголошена догана за неналежне забезпечення пропускного режиму підприємства. Підставою для винесення догани є: наказ виконавчого директора Олега Ходаківського №2 від 11.07.2024 року «Про винесення догани керівнику ТОВ «Завод «Світондейл» складеного за результатами внутрішнього аудиту окремих бізнес-процесів на ТОВ «Завод «Світондейл», відповідно до звіту внутрішнього аудиту від 28.06.2024 та недобросовісне/неналежне виконання посадових обов`язків.

З даним наказом позивач не згоден та вважає його незаконним, оскільки позивач займає посаду заступника генерального директора з безпеки, а не посаду, зазначену в наказі – начальник служби безпеки. Також, перед видачею наказу про оголошення догани, відповідачем не було з`ясовано всіх обставин, не встановлено наявність чи відсутність порушень з боку позивача, що потягло за собою прийняття незаконного наказу. Позивачу не було роз`яснено, які саме посадові обов`язки він неналежно/недобросовісно виконував, як не зазначено це і в тексті наказу, не зазначено, які дії треба йому вчинити для усунення порушень, з підставами прийняття оскаржуваного наказу він не був ознайомлений, пояснення від нього з цього приводу не відбирались. Окрім того, оскаржуваний наказ був прийнятий з порушенням строків для застосування дисциплінарного стягнення, визначені ст.148 КЗпП України.

У відповідності до ч.1 ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

За приписами ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із вважливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №125/196/24.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.07.2020 у справі №554/9493/17 зазначено, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Наказом ТОВ «Завод «Світондейл» №50/1 від 07.11.2024 року «Про скасування наказу №34-п від 06.08.2024», було скасовано наказ «Про оголошення догани» №34-П від 06.08.2024 року та вважати заступника генерального директора з безпеки ОСОБА_1 таким, що не мав дисциплінарного стягнення (догани).

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому розгляді, оскаржуваний наказ було скасовано відповідачем, тому суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, як у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Світондейл» про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани – відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подобєд О.К.