Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №233/4982/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 233/4982/24

Провадження № 2/932/5939/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря – Христюк М.В.

позивач: ТОВ «Бізнес позика»,

представник позивача: Шкромида Ю. В.

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: адвокат Пономаренко Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВ «Бізнес позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 02.11.2020 між ними був укладений Договір про надання кредиту №168783-МР1-001, який укладено в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», сума кредиту становить 15000 грн.

28.12.2020 року ОСОБА_1 уклала в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», з ТОВ «Бізнес позика» додаткову угоду 1 до Договору про надання кредиту № 168783-МР1-001 від 02.11.2020, сума кредиту була збільшена на 26000 грн, після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого відповідачем кредиту склала – 35525,38 грн, строк кредиту був продовжений на 56 днів до – 19.04.2021, відповідач зобов`язана була сппатити комісію, пов`язану з наданням додаткового кредиту в розмірі – 520,00 грн, було встановлено новий графік платежів.

08.03.2021 року ОСОБА_1 уклала в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», з ТОВ «Бізнес позика» додаткову угоду 2 до Договору про надання кредиту № 168783-МР1-001 від 02.11.2020, внаслідок укладання додаткової угоди 2 сума кредиту була збільшена на 16000,00 грн, після збільшення кредиту загальна сума отриманого та неповернутого відповідачкою кредиту склала 33800,00 грн, строк кредиту був продовжений на 126 днів до – 23.08.2021 року. Відповідач зобов`язана була сплатити комісію, пов`язану з наданням додаткового кредиту в розмірі – 800,00 грн.

Відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів користування кредитом здійснила двадцять три платежі по банківським реквізитам на загальну суму – 75869,07 грн.

Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання кредиту № 168783-МР1 від 02.11.2020 склала – 60700,36 грн, з яких: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом – 28457,80 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом – 32242,56 грн.

Дану суму заборгованості, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відзив відповідачем на позовну заяву не надано.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначено про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач до суду не з`явилася, повідомлялася про виклик до суду у встановлений цивільним процесуальним законодавством спосіб, відзиву, а також будь-яких заяв або клопотань, зокрема, але не виключно про відкладення судового розгляду, не надала.

Представником позивача заявлено клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, яке судом було задоволено.

Представником відповідача заявлено клопотання про внесення всіх паперових документів, які є у справі, зокрема позовної заяви, до «Електронного суду». Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки паперових документів у справі, які не венесені до «Електронного суду», немає. Сама позовна заява з додатками сформована позивачем в системі «Електронний суд» 02.09.2024 то подана до суду.

Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Костянтивського міськрайонного суду Донецької області від 20.09.2024, справа передана за підсудністю до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024, справа передана за підсудністю до Костянтивського міськрайонного суду Донецької області.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025, справа передана за підсудністю до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

27.03.2025 ухвалою суду справу прийнято до провадження у спрощеному позовному провадженні, призначене судове засідання на 15 травня 2025 року.

Ухвалою суду від 20.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про ведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Заочним рішенням суду від 12.09.2025 позовні вимоги були задоволені.

Ухвалою суду від 18.11.2025 заочне рішення було скасовано та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 10.02.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 02.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 168783-МР1-001 про надання кредиту.

За змістом договору ОСОБА_1 було надано грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, строк кредитування 16 тижнів до 22.02.2021, процентна ставка в день 1,01160324, орієнтовна загальна вартість кредиту – 26240,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 21557 від 02.11.2020, позивач перерахував відповідачу 15000,00 грн.

28.12.2020 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес позика» Додаткову угоду 1 до Договору про надання кредиту № 168783-МР1-001 від 02.11.2020, відповідно до якого додатково видається кредит на суму 26000 грн, загальна сума кредиту склала – 35525,38 грн, повна загальна вартість кредиту – 62919,50 грн, строк кредиту був продовжений на 56 днів до 19.04.2021, відповідач зобов`язана сплатити комісію, пов`язану з наданням додаткового кредиту в розмірі – 520,00 грн, було встановлено новий графік платежів.

08.03.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес позика» Додаткову угоду 2 до Договору про надання кредиту 168783-МР1-001 від 02.11.2020 відповідно до якого додатково видається кредит на суму 16000 грн, загальна сума кредиту склала – 33800,00 грн, повна загальна вартість кредиту – 74028,08 грн, строк кредиту був продовжений на 126 днів до 23.08.2021, відповідач зобов`язана сплатити комісію, пов`язану з наданням додаткового кредиту в розмірі – 800,00 грн, було встановлено новий графік платежів.

Згідно наданої квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» від 24.01.2021 та інформаційних довідок ТОВ «Платежі онлайн» від 04.07.2024, відповідач в рахунок погашення боргу здійснила 23 платежі на загальну суму 75869,07 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 168783-МР1-001 від 02.11.2020, заборгованість відповідача становить 60700,36 грн.

V. Оцінка суду

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, підписанням договорів сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Як унормоване в ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст статей 610, 612 ЦК України, регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджене укладання між сторонами спірних правочинів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Крім цього, здійснення відповідачем часткового погашення боргу підтверджує укладання цього кредитного договору.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті за правилами ч.2 ст.43 ЦПК України покладається на осіб, які беруть участь у справі та які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом та відсотками загальною сумою 60700,36 грн. Станом на день розгляду справи заборгованість за договором відповідачем не погашена, отже з урахуванням викладених обставин позов підлягає задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір у сумі 2422, 40 грн. Оскільки судом вимоги позивача задовольняються повністю, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір в розмірі 2422, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 259, 265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф, 411) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 168783-МР1-001 від 02.11.2020 року у загальному розмірі 60700 (шістдесят тисяч сімсот),36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві),40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.02.2026.

Суддя І. В. Петунін