Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №161/3706/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3706/26

Провадження № 1-кп/161/776/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 26 лютого 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035610000025 від 29.01.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Боровне Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта професійно-технічна, не працює, неодружений, несудимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 28 січня 2026 року близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи на узбіччі дороги, неподалік вулиці Лісна у селі Гаразджа Луцького району Волинської області, керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, для особистого вживання, без мети збуту, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, поліетиленовий zip-пакет із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, який в подальшому поклав до кишені куртки та почав зберігати при собі, без мети збуту, для власного вживання, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.

28 січня 2026 року о 15 годині 59 хвилин, на узбіччі дороги, неподалік вулиці Лісна, села Гаразджа Луцького району Волинської області, з особистого письмового дозволу у ОСОБА_3 працівниками поліції було виявлено та вилучено поліетиленовий zip-пакет із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, масою 0,2050 г, яка, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» №770 від 06.05.2000 (зі змінами та доповненнями) та Наказу міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000 № 188 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP, яку ОСОБА_3 , діючи умисно, в порушенні Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 (зі змінами), незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно придбав, зберігав психотропну речовину без мети збуту, щиро розкаявся, просив призначити мінімальне покарання у виді штрафу.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина встановлена в ході судового розгляду.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває матір, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, позицію сторони обвинувачення щодо виду та розміру покарання, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстави для призначення покарання у виді виправних робіт, обмеження волі чи пробаційного нагляду відсутні, з огляду на особу обвинуваченого та положення ст.57 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази у справі, а саме: PVP масою 0,2050г разом із первинним упакуванням, знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий