Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №156/184/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/184/26

Провадження № 1-кп/156/62/26

ВИРОК

Іменем України

26 лютого 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в залі суду в селищі Іваничі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035520000022 від 02.02.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Лішня Іваничівського району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Іваничівського районного суду Волинської області за ч.1 ст.164 КК України до 80 годин громадських робіт, звільненого 29.11.2023 у зв`язку з відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.164 КК України, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 05.09.2023 за ч. 1 ст. 164 КК України, а саме за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), достовірно знаючи, що відповідно до судового наказу виданого Володимир-Волинським міським судом Волинської області №154/137/22 від 10 лютого 2022 року, зобов`язаний сплачувати щомісячно на користь ОСОБА_4 (на даний час – Воєвода) аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі (однієї четвертої) частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – щомісяця, починаючи з 11.01.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 маючи прямий умисел направлений на злісне ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про покладений на нього обов`язок щодо сплати аліментів, ухилився від повного та своєчасного виконання судового наказу, будучи працездатною особою та не маючи об`єктивних причин не працювати, не прийняв заходів для офіційного працевлаштування, однак неофіційно працював та заробляв кошти на прожиття, будучи належним чином ознайомлений з порядком сплати аліментів та попередженим про кримінальну відповідальність в разі злісного ухилення від сплати аліментів, коштів встановлених судовим наказом на утримання малолітньої дитини не сплачував без поважних причин, таким чином злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів, внаслідок чого утворилася заборгованість із сплати таких коштів, за період з 01.08.2023 по 31.01.2026 року в сумі 87 217 гривень 77 копійок, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчинене особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 164 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- письмова заява законного представника потерпілого ОСОБА_8 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_7 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, тобто у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчиненому особою раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Із заяви законного представника потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що остання повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 164 КК України.

Органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 , в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта доведена вина у скоєнні ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 164 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України, через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання, пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК України).

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше судимий, на шлях виправлення не став та вчинив кримінальний проступок в період відбування покарання за іншим вироком, непрацюючий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має задовільну характеристику з місця проживання.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Разом з цим, суд враховує, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 05.09.2023 до покарання у виді 80 годин громадських робіт, однак, звільнений 29.11.2023 у зв`язку з відбуттям покарання.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в межах максимального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1