Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №154/4134/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 154/4134/25

Провадження № 2/156/48/26

Рядок статзвіту № 67

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевськї І. Є.,

з участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 154/4134/25 за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з травня 2016 по квітень 2023 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24 квітня 2023 року рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області з нього ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вказує, що 14 лютого 2025 року він одружився вдруге. Від спільного подружнього життя із ОСОБА_4 у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 вказує, що обов`язок по утриманню дитини лежить як на батькові так і на матері, отже забезпеченням нашого із відповідачкою сина повинно покладатися на них обох. Однак, на сьогоднішній день визначена сума аліментів на утримання дитини для позивача є надто великою, так як він зобов"язаний утримувати двох неповнолітніх дітей, тому сплата аліментів у розмірі 1/3 частини його доходу на користь однієї дитини унеможливлює забезпечення рівного матеріального утримання іншої дитини.

Дружина позивача ОСОБА_4 не працює, перебуває у декретній відпустці, що впливає на загальний рівень сімейного доходу.

Враховуючи сьогоднішні ціни на усі види товарів та послуг в Україні позивач стверджує, що не може самостійно утримувати дружину та дитину та забезпечити їм належний рівень життя.

Окрім цього, позивач зазначає, що щомісячно несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, що також повинно враховуватися при розгляді справи про зменшення розміру аліментів, як обов`язкові витрати, які він не може не здійснювати.

У зв`язку з чим, просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання малолітньої дитини з 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

ІІ. Позиція учасників справи

Позивач в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про здійснення розгляду справи без її участі, визнання позовних вимог та відсутність заперечень щодо їх задоволення.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 04.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

12.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 26.02.2026 року учасники справи не прибули.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом та застосоване судом законодавство

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.12.2016 року (а.с.12).

Заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.04.2023 року у справі № 154/473/23 шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-10).

Ухвалюючи судове рішення від 24.04.2023 року, суд виходив із основоположних норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини в спорах про стягнення аліментів, засад розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частинами 2, 3 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частини 7, 8 статті 7 СК України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (частина 2 статті 141 СК України).

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 своєї постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

V. Висновок суду

Суд проаналізував норму ст.192 СК України, зі змісту якої можна дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для збільшення або зменшення розміру аліментів. Зміна сімейного стану є самостійною та незалежною від зміни матеріального стану підставою для розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника осіб, яким він за законом зобов`язаний надавати утримування і які фактично перебувають на його утриманні.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру присуджених аліментів позивач, на підставу такого зменшення, відповідно до статті 192 СК України, посилався на зміну матеріального стану.

Матеріалами справи підтверджено, що після винесення 24.04.2023 року рішення суду про стягнення з позивача аліментів, у платника ОСОБА_1 змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він вдруге одружився і на його утриманні перебуває син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачка у заяві зазначила, що не заперечує проти задоволення вимог позивача щодо зменшення розміру стягнутих рішеннями суду аліментів на дитину до 1/4 частини.

Зменшення розміру аліментів з 1/3 частини до 1/4 частини, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини.

Враховуючи зазначене вище, а також положення ст. 182 СК України та наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 192 СК України, визнання відповідачкою позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині зміни розміру аліментів, які стягуються з позивача на підставі заочного рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.04.2023 року у справі № 154/473/23 шляхом стягнення із ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу), що відповідатиме засадам розумності та справедливості.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (п. 23) відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Таким чином, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню саме з моменту набранням даним рішенням законної сили.

VІ. Судові витрати

Відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору як на підставу звільнення від сплати судового збору посилався на ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Суд проаналізував вказану норму Закону та дійшов висновку, що п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє позивачів від сплати судового збору лише у справах про стягнення аліментів та збільшення їх розміру, та не звільняє позивача від сплати судового збору за позовом про зменшення розміру аліментів. Таким чином, правові підстави звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

З урахуванням того, що суд задовольнив позов у повному обсязі, а відповідачка визнала позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, позивача не звільнено від сплати судового збору у цій справі, тому в дохід держави необхідно стягнути з позивача і відповідачки з кожного по 50 % судового збору, що становить по 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України ст. ст. 180, 182, 184, 192 СК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються щомісячно за рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24.04.2023 року у цивільній справі № 154/473/23 із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття до 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційних скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційні скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І. Є. Малюшевська