Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №161/18139/25 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №161/18139/25

Провадження №2/155/93/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання – Задурській К.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк Марина Василівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк Марина Василівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_5 , після смерті якого залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На вказане спадкове майно померлий ОСОБА_5 23.03.2001 року склав заповіт. Спадкоємцями після смерті батька за законом є вона, як дочка спадкодавця, і син - ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вказує, що з метою реалізації спадкових прав та отримання свідоцтва на спадщину за законом звернулася до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. Однак, нотаріус відмовила у подачі заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини. Запропонувала звернутися до суду за визначенням їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що строк пропустила у зв`язку із тим, що вважала, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану. На даний час ОСОБА_1 є особою похилого віку, яка постійно потребує медичного лікування, враховуючи проблеми зі здоров`ям та емоційні перезавантаження, у зв`язку із конфліктними відносинами з відповідачем, у позивачки значно погіршився стан здоров`я, внаслідок чого не мала можливості звернутися до нотаріуса з метою реалізації своїх прав щодо спадкового майна. Просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_5 , тривалістю два місяці.

Відзив на позовну заяву

11 листопада 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_4 в якому останній просить прийняти відзив на позовну заяву та повністю відмовити у задоволенні позову. Наголошує, що померлий ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_1 (позивача). ОСОБА_5 до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 також був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою. ОСОБА_1 з 27 серпня 1978 року знята з місця реєстрації та не проживала за вищевказаною адресою. Дані факти підтверджуються інформацією, наявною в будинковій книзі. ОСОБА_5 на випадок своєї смерті склав заповіт, яким заповів все належне йому майно своєму сину ОСОБА_3 . Протягом останніх років батько та син проживали разом, вели спільний побут. Син та невістка доглядали за батьками, турбувалися за їхнє здоров`я, допомагали в розширенні господарства, робили разом ремонт будинку. В певний період часу допомагали в будівництві будинку Відповідачка ОСОБА_1 родинних зв`язків із своїми батьками не підтримувала, приїжджала дуже рідко, часто такі поїздки закінчувалися сварками. Відповідач вважає, що викладені в позовній заяві доводи щодо поважності причин пропуску визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини є безпідставними, такими що не відповідають дійсності. Посилання позивачки на погіршення стану здоров`я та конфлікт із братом не підтверджуються належними доказами, а наведені у позові причини пропуску строку не є поважними в розумінні цивільного законодавства Украни. Відповідач зазначає, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Отже, на думку сторони відповідача, підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не вбачається.

Відповідь на відзив

17 листопада 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_2 в яких остання зазначила, що доводи про те, що сторона позивача не заперечує наявності заповіту на спадкове майно. Але звернулась до суду із заявою з метою поновлення строку для прийняття спадщини як особа, що має право на обов`язкову частку у такому майні незалежно від наявності заповіту. Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує на нібито неповажність причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини. Проте у позовній заяві сторона позивача вказала на підстави, у зв`язку з чим не мала змоги вчасно звернутися до нотаріуса. Більше того, у ОСОБА_1 значно погіршився стан здоров`я, внаслідок чого вона змушена постійно проходити медичне лікування та періодично лікуватися стаціонарно. Відтак, висновки представника відповідача є знову-таки припущеннями, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 січня 2026 року з викликом сторін по справі.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано від приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк Марини Василівни витяг зі Спадкового реєстру про наявність спадкових справ до майна померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заповітів, посвідчених від його імені, а у випадку заведення спадкової справи на ім`я спадкодавця – належним чином завіреної її копії. А також витребувано від Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області довідку про осіб, які проживали разом з ОСОБА_5 на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_1 та належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на будинок, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 15 січня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позиція учасників судового розгляду

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , місце смерті: селище Сенкевичівка Луцький район Волинська область, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11 листопада 2025 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Довідкою Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області від 11 грудня 2025 року №1574/01-09/2-25 стверджується, що відповідно до запису будинкової книги №62 значиться житловий будинок з погосподарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і постійно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Спадкодавець ОСОБА_5 до дня смерті проживав та був зареєстрований разом із сином – ОСОБА_3 , 1961 року народження; невісткою – ОСОБА_6 , 1963 року народження та внуком ОСОБА_7 , 1987 року народження.

Із дослідженої копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 27 жовтня 2000 року, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мислині, Горохівського району Волинської області, адреса зареєстрованого місця проживання останньої з 14.03.2023 року є АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 (а. с. 5 - 7).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_5 підтверджується наступними документами:

1) свідоцтвом про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 , відповідно до якого її батьком є ОСОБА_5 , матір`ю – ОСОБА_9 (а. с. 8);

2) витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00015510808 від 23 червня 2015 року, з якого вбачається, що 08 серпня 1981 року ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_11 » (а. с. 10 - зворот).

ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_8 ) та ОСОБА_5 є рідними батьком та дочкою, а також ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 .

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5 увійшло спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту від 23 березня 2001 року, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, яким належний йому житловий будинок з усіма надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 заповів своєму синові ОСОБА_3 .

Інформаційною довідкою зі Спадково реєстру (заповіти/спадкові договори) №81250347 від 21 травня 2025 року стверджується, що заповіт чинний та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №6, стан – чинний.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 29.11.2017 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено пенсію за віком, термін дії – довічно (а. с. 11).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. №18/02-14 від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибути до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Будучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , позивач звернулася до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. з метою оформлення спадкових прав.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 вересня 2025 року №35/02-31, приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. відмовила ОСОБА_1 у подачі заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини. У постанові приватний нотаріус запропонувала громадянці ОСОБА_1 звернутися до суду (а. с. 13 - зворот).

17 грудня 2025 року на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь від приватного Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. за №39/01-16 від 15.12.2025 року з додатками.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83613062 від 15.12.2025 року, після померлого ОСОБА_5 за заявою відповідача ОСОБА_3 заведено спадкову справу №7/2025, номер у спадковому реєстрі 74101406. З матеріалів спадкової справи вбачається, що 21 травня 2025 року відповідач ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька, останньому виданні свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом.

Отже, позивач ОСОБА_1 має право на спадщину після смерті померлого ОСОБА_5 за законом та на обов`язкову частку у спадщині як особа пенсійного віку. Однак, остання пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 – 26 травня 2025 року).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Частинами 1 та 2 статті 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Разом з тим, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

Судом встановлено, що шестимісячний строк на подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплив 26 травня 2025 року, а 02 вересня 2025 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гаврилюк М.В. і отримала відмову у подачі заяви про прийняття спадщини.

Матеріалами справи також встановлено, що в установлений законом строк спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв його син - відповідач ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом та заповітом. Останньому видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 та свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка свої вимоги обґрунтовувала тим, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 через значне погіршення стану здоров`я після конфлікту з братом у 2021 році, у зв`язку з чим вона постійно проходила лікування.

Доводи позивачки про існування між сторонами конфліктних відносин судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджують наявності чи відсутності поважних причин пропуску позивачкою додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 не доведено будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними обставинами та пропуском строку. З огляду на викладене, відповідні твердження є такими, що не впливають на правильність вирішення спору.

Твердження позивачки про те, що її стан здоров`я погіршився через конфлікт із відповідачем та саме з цієї причини було пропущено додатковий строк, є необґрунтованими і недоведеними. Останньою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між конфліктом сторін і погіршенням стану здоров`я, а також доказів того, що поганий стан здоров`я об`єктивно унеможливлював своєчасне звернення до нотаріуса. Матеріали справи не підтверджують тривалого лікування позивача саме в межах шестимісячного строку чи інших обставин, які б свідчили про реальну неможливість вчинення процесуальної дії у встановлений строк. На підтвердження поважності причин пропуску строку позивачка долучила виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1621, консультаційний висновок спеціаліста та довідку КНП «Підгайцівська АЗПСМ» від 05.11.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходилася на денному стаціонарі в КНП «Підгайцівська АЗПСМ» у сімейного лікаря з 25.11.2024 по 04.12.2024 року з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ст, 3 ст., ризик 3, церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія. Дані медичні документи свідчать про проблеми позивача зі здоров`ям, однак не можуть бути перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу з огляду на встановлений законом шестимісячний строк.

Покликання позивача на невчасне отримання листа-роз`яснення нотаріуса про право подачі заяви про прийняття спадщини суд вважає неспроможними, оскільки незнання закону позивачкою не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Закон зобов`язує всіх учасників процесу дотримуватися встановлених строків і необізнаність з нормами права не звільняє від цього обов`язку. Відтак, посилання на незнання закону не може бути підставою для поновлення додаткового строку.

Наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані судом поважними. Оцінюючи доводи позивачки та надані нею докази в обґрунтування позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд вважає, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.

Суд звертає увагу, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем) про наявність у нього права на спадкування.

Крім того, суд враховує, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини буде порушувати права та законні інтереси відповідача, який прийняв спадщину, оформив свої спадкові права на нерухоме майно та заперечив щодо задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат у справі

У разі відмови у задоволенні позову судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене, ст.ст. 3, 1216-1218, 1220-1223, 1241, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 5, 12-13, 81, 89,223, 247, 259, 264-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк Марина Василівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Гаврилюк Марина Василівна: юридична адреса: місто Луцьк, проспект Відродження, будинок 16 Волинської області.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.