Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №154/3782/25 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3782/25

3/154/20/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участі захисників Сиротинського С.В., Душного Ю.А, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , 08.09.2025 року о 00-25 год, в м.Володимир по вул.Зимнівській, керував транспортним засобом «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, (зіниці очей, які не реагують на світло). Пройти огляд на стан наркотичного сп`янінням у лікаря нарколога у найближчому закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України – відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якого підтримали захисники Сиротинський С.В. та ОСОБА_2 , в судовому засіданні провину не визнав, заперечував проти вчинення ним адміністративного правопорушення. Наполягав на тому, що не відмовлявся від проходження медичного обстеження у лікарні, поліцейські обіцяли відпустити його їхати далі. Пояснив, що 08.09.2025 їхав з ОСОБА_3 , разом з ним в машині знаходились два військовослужбовця. Рухався в сторону м.Нововолинськ по вул.Зимнівській, Поліцейській автомобіль їхав на зустріч, коли включили проблискові маячки, він зупинився. Підійшли поліцейські, попросили надати документи, причину зупинки не назвали. Сказали, що по базі даних, він притягався до відповідальності за керування в стані наркотичного сп`яніння, сказали, що в нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння. В медичний заклад їхати поліцейські не пропонували, і він не відмовлявся від проходження медогляду в лікарні. Працівники поліції не роз`яснювали про відповідальність за відмову від проходження медогляду. Ставив підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Від керування не відсторонювали, сказали почекати годину, а потім їхати. На поставлені питання пояснив, що на момент складання даного протоколу про адміністративне правопорушення вже відносно нього складався протокол за аналогічне правопорушення. Чому він відмовився від проходження медичного огляду пояснити не може. Є колишнім військовослужбовцем, має ІІІ групу інвалідності, періодично проходить реабілітацію у зв,язку з захворюванням, пов,язаним з проходженням військової служби. Натепер звільнився з військової служби. Має двох неповнолітніх дітей.

Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_4 пояснив, що 08.09.2025 перебував у складі екіпажу на чергуванні, був зупинений автомобіль, оскільки він рухався під час комендантської години. Підійшов до водія, повідомив, що здійснюється відеофіксація, попросили надати документи. Під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп`яніння шляхом підсвічення ліхтариком у зіниці ока, які були звужені та на світло не реагували. На питання чи вживав водій наркотичні засоби, водій пояснив, що військовослужбовцем і проходив лікування. Запропонували водію проїхати в медзаклад для огляду, на що водій відмовився. Йому було роз`яснено, що відмова від проходження медогляду тягне таку ж відповідальність, як і керування в стані сп`яніння. Склали протокол про адміністративне правопорушення, роз`яснили, що не має права керувати транспортом засобом. На поставлені питання пояснив, що бодікамери були ввімкнені коли підійшли до водія, під час спілкування з ним виникла підозра, що перебуває в стані наркотичного сп,яніння, чи надавав водію розписку для підпису не пам`ятає, довідку чи видавалось особі посвідчення водія, надає до адміністративного матеріалу адмінпрактіка. Просили водія відкрити багажник автомобіля, оскільки у комендантську годину перевіряють всіх.

Суд, заслухавши позицію сторони правопорушника, пояснення інспектора поліції, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані органом, який направив до суду адміністративний матеріал, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пунктах п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, які є допустимими та повними. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446895 від 08.09.2025 року,

-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначені такі ознаки сп`яніння, як зіниці очей не реагують на світло;

-розписка про зобов,язання особи не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезіння та передати транспортний засіб тверезому водію;

-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,

-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.10.2022.

З наданих до суду та оглянутих судом відеозаписів за 08.09.2025 року, що працівники поліції зупинили транспортний засіб, який рухався їм назустріч, підійшли до водія, зазначили, що проводиться відеофіксація, встановили особу, з,ясували чи не перевозить він заборонені речі, попросили відкрити багажник, оскільки він рухається в комендантську годину. В ході спілкування поліцейський зауважив, що є підозра, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння, зіниці звужені та не реагують на світло, пропонують пройти огляд на стан сп,яніння у найближчому медзакладі, на що водій пояснює, що зранку вживав заспокійливі ліки. На повторну пропозицію поліцейських проїхати на медобстеження в заклад, ОСОБА_1 зауважує «чого він туди буде їхати» та підтверджує, що відмовляється їхати в медзаклад для проходження медогляду на стан сп`яніння. Поліцейські роз`яснюють ОСОБА_1 , що відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння тягне таку ж відповідальність як і керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а також зауважують, що він відсторонений від керування транспортного засобу до повного витверезіння. Проголошують, що буде винесено протокол про адміністративне правопорушення, який буде направлено в суд на розгляд. В ході встановлення обставин ОСОБА_1 пояснив, що військовослужбовець, працює водієм, лежав в лікарні, оскільки має нервовий стан, зауважив, що зранку вживав ліки.

Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в суду.

Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.5 ПДР України, як особа яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, а саме пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Із відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Вбачається, що поліцейські встановивши, що водій керує транспортним засобом під час комендантської години, рухались за автомобілем правопорушника, та після зупинки транспортного засобу під керуванням вказаної особи, в ході спілкування у останнього виявили ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти, у встановленому законом порядку, огляд на стан сп`яніння, проїхати до найближчого медичного закладу. Цим відео також чітко зафіксовано, як на запитання поліцейського чи буде від проходити медичний огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 чітко висловлює«чого він туди буде їхати» та підтверджує, що відмовляється їхати в медзаклад для проходження медогляду на стан сп`яніння

Таким чином, позиція в судовому засіданні ОСОБА_1 про те, що він не відмовлялявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Також слід зауважити, що поліцейським було озвучено виявлені ним в ході спілкування у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, і лише після цього запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, а безпосередньо перед складанням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, було чітко роз`яснено наслідки такої відмови, тобто складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також права та обов`язки, передбачені ст.3 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд даної справи у суді.

Крім того, суддя вважає доцільним виключити версію про необхідність застосування до ОСОБА_1 положень ст.266-1 КУпАП, оскільки він на момент вчинення адміністративного правопорушення зазначив, що є військовослужбовцем.

Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

За таких обставин, порядок огляду ОСОБА_1 , який зауважив працівникам поліції що є військовослужбовцем, їде з госпіталя та проходив лікування, отже не перебував на виконанні обов`язків військової служби, та який керував транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснювався в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього такий порядок порушений не був.

Жодних порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оформлення матеріалів про адмінправопорушення, які б потягли їх недопустимість та спростували вчинене ОСОБА_1 правопорушення, в ході судового слідства не встановлено, зокрема Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам наказу Нацполіції України від 20.03.2024 «Про впровадження в органах поліції інформаційної підсистеми «Протокол БДР» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а також «Алгоритму дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в електронному вигляді за допомогою логістичного пристрою».

Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 , а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Позиція сторони захисту щодо стану здоров,я, проходження періодичної реабілітації та встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , а також представлені консультативні висновки спеціаліста від 01.10.2025 та 05.12.2025 про відсутність наркотичного сп,яніння, жодним чином не спростовує провину правопорушника в інкримінованому адміністративному правопорушення при встановлених в ході судового слідства обставинах.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Разом з тим, стан здоров,я ОСОБА_1 та наявність двох неповнолітніх дітей не завадила йому вчинити правопорушення, яке могло потягнути невідворотні наслідки щодо людського життя.

Враховуючи вищевикладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суддя вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно дост.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: Тетяна Пустовойт