Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №380/14525/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 рокусправа № 380/14525/25

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №104650020447 від 20.05.2025, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке полягає у невиплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області переглянути заяву повторно від 02.06.2025 щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. При нарахуванні пенсії позивачу не призначено одноразову виплату як вчителю спорту у розмірі десяти пенсій, хоча його педагогічний стаж становить більше 36 років. Позивач просив призначити йому грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. У відповідь Відповідач надіслав лист № 12416-12793/Ю-52/8-1300/25 від 18.06.2025 року, в якому зазначається, що прийнято рішення від 20.05.2025 № 104650020447 про відмову в перерахунку пенсії, а саме в призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону № 1058.

31.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, та, відповідно, на виплату разової грошової допомоги, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, згідно з Переліком №909 відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058, посада вчителя у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах законодавством не передбачено. ОСОБА_1 згідно поданих довідок працювала на посадах керівника фізичного виховання та тренера-викладача ДЮШС, які не передбачені Постановою №909 та відповідно зайнятість на них не дає права на призначення пенсії за вислугу років , та не враховується до стажу, який дає право на призначення грошової допомоги згідно із п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії від 20.05.2025 №104650020447.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 21.07.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 05.02.2026 суд відмовив у клопотанні відповідача про залучення до участі у розгляді справи співвідповідача.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, щодо отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу Х Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідь відповідач надіслав лист № 12416-12793/Ю-52/8-1300/25 від 18.06.2025, в якому зазначається, що прийнято рішення від 20.05.2025 № 104650020447 про відмову в перерахунку пенсії, а саме в призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058.

Відповідач зазначає, що позивач працювала на посаді керівника фізичного виховання у Київському професійному коледжі цивільного будівництва та тренера-викладача ДЮСШ, які не передбачені Постановою № 909 та відповідно зайнятість на них не дає права на призначення пенсії за вислугу років, та не враховується до стажу, який дає право на призначення грошової допомоги.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив в одноразовій виплаті, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (надалі за текстом - Закон №1058-IV) передбачено, що, особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до записів трудової книжки, яка відповідно до приписів статті 48 Кодексу законів про працю України та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, є основним документом, що підтверджує, стаж роботи, позивач працював на керівника фізичного виховання та тренера-викладача ДЮШС з 15.08.1986 по 15.08.2000, 30.09.2004 по 31.08.2012, з 01.09.2021 по 31.08.2016, з 01.09.2016 по 01.04.2024.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).

Навчальні заклади відноситься до Міністерства освіти і науки України.

Переліком № 909 визначено, що робота у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах передбачені посади: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Суд також зазначає, що відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу І і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Отже, як посада керівника фізичного виховання, так і тренера-викладача ДЮШС належить до посад педагогічного працівника, що працює у закладах і установах освіти на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

З огляду на викладене, суд висновує про те, що посади, які позивач обіймав за вказаний період, входять до переліку посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за пунктом «е» статті 55 Закону України № 1788.

Відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на день досягнення позивачем пенсійного віку та призначення з 02.06.2025 пенсії за віком, його спеціальний (педагогічний) стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становив більше 30 років.

Відповідно, суд встановив, що позивач відповідач всім зазначеним вимогам станом на день подання заяви про призначення пенсії.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №104650020447 від 20.05.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії, яким відмовлено позивачу у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд зауважує, що право на отримання такої грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №127/9277/17).

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що належним та цілком ефективним способом порушених прав позивача у спірному випадку є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що позивач посилається на те, що про оскаржене рішення його повідомлено листом від 18.06.2025 №12416-12793/Ю-52/8-1300/25. Відповідач, у свою чергу, не надав доказів, які б підтверджували, що позивач отримав оскаржене рішення раніше. З таких підстав, суд вважає, що позивач шестимісячний строк звернення до суду не пропустив.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №104650020447 від 20.05.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович