Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №340/5787/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5787/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 12.11.2020 р.;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного №в/ НОМЕР_2 від 12.11.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі вироку Світловодського міського суду Кіровоградської області від 09.02.2012, яким його було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 4 статті 187, частиною 2 статті 194, частиною 2 статті 115, пунктів 4, 6, статті 70 Кримінального Кодексу України, з 12.11.2020 виключений з військового обліку військовозобов`язаних, про що у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаних № в/240-2020 від 12.11.2020 ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний запис на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Вказує, що його декілька разів зупиняли працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 , доставили до приміщення ТЦК та СП та взяли на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач 10.07.2025 та 27.07.2025 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявами про внесення змін у Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР) щодо виключення з військового обліку, однак відповіді не отримав.

Посилаючись на статтю 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі — Закон №2232-XII) вважає, що у зв`язку із засудженням за вчинення тяжкого злочину та виключенням з 12.11.2020 з військового обліку, підстави для повторного взяття його на військовий облік відповідачем відсутні.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 головуючим суддею по розгляду справи №340/5787/25 визначено суддю Дегтярьову С.В.

26.08.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №340/5787/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №340/5787/25 визначено суддю Савонюка М.Я.

Ухвалою суду від 09.01.2026 справу прийнято судом до свого провадження, витребувано у відповідача докази по справі. Розгляд справи постановлено розпочати спочатку зі стадії розгляду справи по суті.

22.12.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 з пропуском встановленого ухвалою суду від 26.08.2025 строку надійшов відзив на позовну заяву.

09.01.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 28.10.2020 № НОМЕР_3 , виданим органом 3531 (а.с. 10).

У період з 20.06.2011 по 09.10.2020 позивач відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби на виконання вироку Світловодського міського суду Кіровоградської області від 09.02.2012, яким його було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 4 статті 187, частиною 2 статті 194, частиною 2 статті 115, пунктів 4, 6, статті 70 Кримінального Кодексу України та засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що підтверджується довідкою про звільнення серії ХЕР №10990 (а.с. 14).

Відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 №2341-III до тяжких належить діяння, передбачене частиною 2 статті 194, до особливо тяжких злочинів належать діяння, передбачені частиною 4 статті 187, частиною 2 статті 115 КК України.

Відтак, враховуючи наведене вище, злочини, за вчинення яких було засуджено позивача, станом на час його вчинення та винесення вироку визнавалися тяжкими та особливо тяжкими.

У тимчасовому посвідчені військовозобов`язаного № в/ НОМЕР_2 від 12.11.2020 наявний запис про виключення ОСОБА_1 12.11.2020 з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 13).

07.07.2025 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнаний придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-0707-2107-0206-3 від 07.07.2025 (а.с. 41).

У зв`язку з визнанням позивача постановою ВЛК придатним до військової служби його було взято відповідачем на військовий облік військовозобов`язаних. Дана обставина сторонами не заперечується.

Позивач 10.07.2025 та 29.07.2025 засобами поштового зв`язку надсилав до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяви про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (а.с. 15-18).

Відповіді за результатами розгляду таких звернень у матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII встановлено).

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2232-XII (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі — положення №154, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).

Абзацом 3 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (у редакції, чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно матеріалів справи, вироком Світловодського міського суду Кіровоградської області від 09.02.2012 позивача було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 4 статті 187, частиною 2 статті 194, частиною 2 статті 115, пунктів 4, 6, статті 70 Кримінального Кодексу України та засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У тимчасовому посвідчені військовозобов`язаного № в/240-2020 від 12.11.2020 ОСОБА_1 зроблений запис ІНФОРМАЦІЯ_3 про його виключення з військового обліку 12.11.2020 на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII.

У зв`язку з визнанням позивача постановою ВЛК, оформленою довідкою №2025-0707-2107-0206-3 від 07.07.2025, придатним до військової служби його було взято відповідачем на військовий облік військовозобов`язаних.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України №2232-XII викладено в новій редакції. Редакція статті 37 Закону України №2232-XII, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Зокрема, виключенню з військового обліку підлягають особи, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Цей перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Отже, з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку, та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Щодо доводів позивача про неможливість повторного взяття на облік та мобілізації особи, яка була виключена з військового обліку на підставі діючих на той час положень Закону, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, тому відповідач на законних підставах поновив його на військовому обліку військовозобов`язаних після проходження медичного огляду ВЛК.

При цьому, посилання позивача на його затримання та примус до проходження ВЛК не можуть братись до уваги, позаяк не знаходять свого доказового підтвердження. Також, відсутні докази оскарження результатів такого медичного огляду.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 — 246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії — відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК