Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №320/6090/19 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Київ № 320/6090/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант»

до Державної податкової служби України,

Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СВД-Гарант») з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач, ДПС України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 27.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних №1240140/42768781 від 30.07.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 27.05.2019, подану ТОВ СВД-Гарант», датою її подання 12.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариством було подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 27.05.2019. Проте, спірним рішенням було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач зазначив про те, що ним було подано контролюючому органу разом із податковою накладною усі необхідні первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт надання послуг згідно договору підряду, а тому позивач вважає, що спірне рішення було прийнято необґрунтовано та протиправно.

Крім цього, позивач зазначив, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме з наданих позивачем документів були складені з порушенням законодавства та які саме порушення були позивачем при цьому допущені. Також відповідачем не зазначено, яких саме документів не було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі № 320/6090/19 та відкладено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у Київській області та відкладено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду замінено відповідача-2 - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника- Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. народного Ополчення, 5а).

Також суд закрив підготовче провадження у справі № 320/6090/19 та призначив справу до судового розгляду.

Головне управління ДПС позов не визнало та подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. Відповідач-2 зазначив, що подане ТОВ «СВД-Гарант» повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним №5 від 27.05.2019, розглянуто комісією та прийнято рішення від 30.07.2019 № 1240140/42768781 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з вказаною конкретною причиною відмови в реєстрації, а саме; ТОВ «СВД-Гарант» не надано документи щодо придбання будівельних матеріалів, розрахункові документи з придбання будівельних матеріалів, відомості щодо транспортування, навантаження, розвантаження та зберігання товару, відсутні документи та відомості щодо складських, офісних приміщень. Відсутні договори з постачальниками.

Додатково, відповідач-2 зазначив, що при перевірці достовірності даних по наданих до повідомлення по зупиненій податковій накладній встановлено повністю відсутні дозвільні документи, проектна документація, документи на придбання товарів/послуг, сертифікати якості, відомості щодо зберігання складські приміщення, транспортування, навантажувальні/розвантажувальні роботи, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

У судове засідання, призначене справі сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи у передбачений законодавством строк.

Водночас, судом встановлено, що на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Приписами частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, протокольною ухвалою на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду замінено відповідача-2 по справі Головне управління ДПС у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» (ідентифікаційний код 42768781, місцезнаходження: 08001, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Шляхетська, буд. 5, кім. 8) зареєстроване як юридична особа 23.01.2019, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Головним управлінням Держпраці у Київській області 27.03.2019 надано Товариству з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» дозвіл № 795.19.32 на виконання робіт, що виконуються за допомогою механічних підіймачів, дозвіл діє з 27.03.2019 по 27.03.2024.

Судом встановлено, що ТОВ «СВД-Гарант» є платником податку на додану вартість, про що свідчить інформація з Реєстру платників ПДВ.

Про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» обладнання та виробничих потужностей свідчить Договір № 21/03-19-1 оренди обладнання 21.03.2019, укладений позивачем з ТОВ «С-В-Д» (далі - Договір оренди).

Згідно п. 1.1. Договору оренди, Орендодавець надає Орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючі ознаки і оціночна вартість якого вказується у додатках (специфікаціях) до цього Договору та Актах прийому-передачі обладнання в оренду.

Додатком № 1 до Договору оренди затверджено специфікацію люльки будівельної ZLP 630,6м (фарба+цинк).

Люлька будівельна ZLP 630,6м (фарба+цинк) була передана Товариству з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» 21.03.2019 згідно Додатку № 2 до Договору оренди - Акту прийому-передачі будівельної люльки 630 у повній комплектації від 21.03.2019.

Про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» трудових ресурсів свідчить Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2019 року форма № 1ДФ.

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, протягом звітного періоду у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» працювало за трудовими договорами (контрактами) 3 особи; за цивільно-правовими договорами 4 особи.

27.02.2019 між ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» (Генпідрядник) та ТОВ «СВД-Гарант» (Субпідрядник) був укладений договір № 1161 на виконання комплексу робіт з оздоблення стін утеплювачем з мінеральної вати (Будівництво односекційного 24-поверхового житлового будинку №1 на вул. Народній, 54-А у Солом`янському районі м. Києва (1 черга будівництва) від 27.02.2019.

Відповідно до п.1.1. Договору Субпідрядник зобов`язується виконати за завданням Генпідрядника роботи що передбачені в п. 1.2 цього Договору у встановлені строки, а Генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах та в строки, обумовлені цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору Субпідрядник зобов`язується виконати комплекс робіт з оздоблення стін утеплювачем з мінеральної вати на будівництві: односекційного 24-поверхового житлового будинку №1 на вул. Народній, 54-А у Солом`янському районі м. Києва(1 черга будівництва) (далі по тексту - «Роботи»),

Приписами пункту п. 2.1. унормовано, що договірна вартість робіт, вказаних в п.1.2, визначена у відповідності до діючих норм і правил і встановлюється згідно Договірної ціни (Додаток №1 до цього договору).

Субпідрядник, у строк до 25 числа кожного звітного місяця, передає Генпідряднику Акт (форма №КБ-2в) і Довідку про вартість (форма № КБ-3) виконаних підрядних робіт в паперовій та електронній формі. Генпідрядник, протягом 5 днів з дня одержання вищеперерахованих документів, розглядає, підписує та передає їх Субпідряднику або надає мотивовану письмову відмову від їх підписання (п.4.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що Генпідрядник щомісячно здійснює платежі за якісно виконані роботи в розмірі не більше як 90 відсотків від загальної вартості за Актом (форма КБ-2в) і Довідкою гро вартість (форма КБ-Зв) виконаних підрядних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 8.4 Договору, здача-приймання робіт оформлюється Актом (форма №КБ-2в) і Довідкою про вартість (форма № КБЗ) виконаних підрядних робіт, підписання яких визначає момент передачі робіт у власність Генпідрядника.

Сторонами було підписано додаток № 1 до Договору № 1161 від 27.02.2019, яким Договірна ціна на виконання комплексу робіт з оздоблення стін утеплювачем з мінеральної вати (Будівництво односекційного 24-поверхового житлового будинку №1 на вул. Народній, 54-А у Солом`янському районі м. Києва (І черга будівництва)) затверджена у розмірі 89 011,44 грн., у т.ч. ПДВ 14 835,24 грн. Зазначена договірна ціна містить відомості щодо найменування робіт для виконання оздоблення стін: наклеювання мінеральної вати; армування склосіткою та грунтування; нанесення декор. штукатурки; фарбування декор. штукатурки – кількість 1323,00 м2, вартість 67,28, всього 89011,44 .

Підрядні роботи на виконання Договору прийняті згідно Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року всього на суму 116019,20 грн.

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 визначено вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ 116 019,20; всього вартість будівельних робіт підрядника по будові з урахуванням ПДВ в розмірі 68352,96 грн.

Згідно підсумкової відомості ресурсів об`єкт: житловий будинок на діл 1 (витрати - по факту), розмір понесених витрат становив 39798,44 грн.

Актом списання матеріальних цінностей, отриманих Генпідрядником Субпідряднику, Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ЗЗБК № 1» від ТОВ «СВД-Гарант» було отримано: фарба фасадна силіконова в кількості 293,574 на суму 24 166,24 грн.; силікон- модифікована фасадна фарба в кількості 138,14602 кг на суму 15 555,63 грн. на загальну суму 47 666,24 грн., у т.ч. ПДВ 7 944,37 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» за фактом виконання робіт на адресу Генпідрядника склало та 12.06.2019 подало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.05.2019 № 5 на суму 18 352, 96 грн., в тому числі ПДВ 3 058, 83 грн.

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкова накладна прийнята, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операція, позивачем 26.07.2019 направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 26.07.2019 № 04/07. Повідомлення було отримано контролюючим органом 29.07.2019, про що свідчить квитанція № 2.

Разом з поясненнями позивачем було надано контролюючому органу: податкова накладна № 6 від 27.05.2019; податкова накладна № 3 від 27.06.2019; Договір підряду № 1160 від 27.02.2019; додаток №1 до Договору підряду № 1160 від 27.02.2019; Акт №1 від 27.05.2019 про приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019 року; підсумкова відомість ресурсів до Акта №1 травень 2019 Договір 1160; акт на списання матеріалів отриманих від Генпідрядника за травень 2019 року; акт приймання виконаних будівельних робі за червень 2019 по Договору підряду № 1160 від 27.02.2019; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2019; підсумкова відомість ресурсів до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019; Акт на списання матеріалів, отриманих від Генпідрядника за червень 2019; банківська виписка за 27.06.2019; податкова накладна № 5 від 27.05.2019; податкова накладна та квитанція № 1; Договір підряду № 1161; Договірна ціна від 27.02.2019; Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019; Підсумкова відомість ресурсів б/н від 27.05.2019 до Акта №1 травень 2019; Банківська виписка б/н від 22.05.2019; дозвіл виданий Головним управлінням Держпраці у Київській області на виконання робіт за допомогою механічних підіймачів № 795.19.32 від 27.03.2019; Договір оренди будівельних люльок№ 21/03-19-1 від 21.03.2019; податкова звітність (1ДФ) б/н від 26.07.2019; Штатний розклад на 2019 рік; пояснення від 26.07.2019 .

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, винесла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2019 №1240140/42768781, яким відмовила в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 № 5 на суму (з урахуванням податку на додану вартість) 18352,96 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 3 058,83 грн у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку, спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі -ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз. 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117 в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16. Статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту16.1статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, наведений підпункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі декілька підстав для віднесення платника податку до переліку ризикових, у зв`язку з чим для того, щоб відповідати вимогам обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної через її відповідність вимогам пп.1.6 п. 1 цих Критеріїв має містити посилання на конкретні обставини, наявність яких є підставою для віднесення платника податку до переліку ризикових.

Вживання контролюючим органом загального посилання на підпункт 1.6 п.1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що квитанція № 1 від 12.06.2019 містить лише загальне посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових, що, за відсутності доведення правомірності віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, свідчить про те, що зупинення реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 №5 було здійснено відповідачем необґрунтовано.

Отже, контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

З аналізу положень пунктів 6 та 7 Порядку №117 вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, з квитанції від 12.06.2019 вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена через те, що «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

При цьому, суд зазначає, що зі змісту листа Головного управління ДФС у Київській області від 16.07.2019 № 24660/10/10-36-07-03-06 вбачається, що Комісією ГУ ДФС у Київській області встановлено, що ТОВ «СВД-Гарант» (42768781) перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв ризиковості платника.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, якими оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі «додаткова інформація».

З огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Відтак, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Зміст квитанції, отриманої позивачем за наслідками обробки спірної податкової накладної свідчить про відсутність у ній відомостей про конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Аналіз оспорюваного рішення в аспекті зазначених вимог дає підставу для висновку, що воно містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.

Зміст оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо проведення фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ЗЗБК №1» щодо виконання робіт; наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.05.2019 № 5 є протиправними, а рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 30.07.2019 № 1240142/42768781 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 № 6 прийнято необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, вимога позивача про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

Щодо вимоги - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 27.05.2019, подану ТОВ СВД-Гарант», датою її подання 12.06.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 5 від 27.05.2019 була подана до реєстрації 12.06.2019, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 12.06.2019.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується відомостями платіжного доручення наявного у матеріалах справи).

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за задоволення однієї вимоги немайнового характеру у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 27.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1240140/42768781 від 30.07.2019.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 27.05.2019, подану ТОВ СВД-Гарант», датою її подання 12.06.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВД-Гарант» (ідентифікаційний код 42768781, місцезнаходження: 08001, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Шляхетська, 5, кімн. 8) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.