Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №280/10796/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2026 року (11:00)Справа № 280/10796/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Національної академії внутрішніх справ (03035, Київ, пл.Солом`янська, буд.1; код ЄДРПОУ 08751177) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії внутрішніх справ (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 92751,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач навчався у Національній академії внутрішніх справ за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання – відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі. Вказує, що з 20.08.2020 по 12.04.2023 відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг. Зазначає, що відповідно до наказу НАВС від 12.04.2023 № 446 відповідачу було присуджено ступінь вищої освіти бакалавр, направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу. Проте покликається на те, що 13.11.2025 на адресу НАВС надійшов лист від ГУНП у Запорізькій області від 07.11.2025 №1170/7/01-2025ДСК про надання інформації щодо звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зазначає, що звільнившись зі служби в поліції у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у відповідача виник обов`язок по відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі. Проте на сьогодні, грошові кошти від відповідача до НАВС не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати. З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 16.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Наказом ректора НАВС від 20.08.2020 №173 о/с ОСОБА_1 з 01.09.2020 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ.

На виконання вимог ст. 74 Закону України “Про Національну поліцію” 21.09.2020 між НАВС, комплектуючим підрозділом – ГУ НП України у Запорізькій області та відповідачем укладено Контракт №20-562 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (НАВС).

Відповідно до наказу НАВС від 12.04.2023 №446 ОСОБА_1 було присуджено ступінь вищої освіти бакалавр за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», видано диплом бакалавра, та після закінчення навчання, направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу.

Відповідно до п. 2.3.5. Контракту №20-562, відповідач зобов`язувався у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця, витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 05.11.2025 №041 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно довідки про вартість витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ від 12.04.2023 сума витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 в НАВС складає 92 751,31 грн. Із зазначеною сумою відповідач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис у довідці (а.с.31).

01.12.2025 НАВС на адресу відповідача надіслано лист про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у НАВС, яким зазначено про необхідність відшкодувати зазначену суму витрат протягом 30 діб.

Докази сплати заборгованості у розмірі 92 751,31 грн. в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії внутрішніх справ у сумі 92 751,31 грн., позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Відповідно до Статуту, НАВС є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, державної форми власності, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов`язану з наданням вищої освіти на різних ступенях вищої освіти за певними спеціальностям, є юридичною особою, бюджетною установою та перебуває у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» випускники закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Частиною першою статті 1 Закону №580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до положень частини першої статті 72 Закону №580-VIII, професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону №580-VIII, підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 цього Закону).

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі - Порядок №261).

Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку №261, витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача (пункт 9 Порядку № 261).

З огляду на викладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеній до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

За таких обставин, питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення зі служби в Національній поліції, належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 у справі № 723/18/17.

Як вже встановлено судом, відповідно до п. 2.3.5. Контракту №20-562, відповідач зобов`язувався у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця, витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 05.11.2025 №041 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На виконання вимог пункту 3 Порядку № 261 та умов контракту позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, медичним, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з довідкою про вартість витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в НАВС, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії внутрішніх справ за період 01.09.2020 по 14.04.2023 у загальній сумі 92751,31 грн. Із зазначеною сумою витрат відповідач ознайомлений особисто.

Доказів оскарження зазначених розрахунків відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Національній академії внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач станом на час розгляду справи не здійснив відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов`язаних з його утриманням у НАВС, суду не надано. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної академії внутрішніх справ (03035, Київ, пл.Солом`янська, буд.1; код ЄДРПОУ 08751177) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN UA 288201720343151004200000175 у ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08751177) вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у розмірі 92 751,31 грн. (дев`яносто дві тисячі сімсот п`ятдесят одна гривня 31 копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.02.2026.

Суддя Ю.В. Калашник