Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 24 лютого 2026 р.
Справа: №160/25971/25
Суддя: Луніна Олена Станіславівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 рокуСправа №160/25971/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» до Південно - Східної митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2025 №UA110110/2025/000133;
- зобов`язати Дніпровську митницю зареєструвати та провести митне оформлення за електронною митною декларацією №25UA110110005285U0 від 02.09.2025 року зі ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки поставлений товар є медичним виробом, а тому має оподатковуватися за ставкою ПДВ 7%, у той час як відповідач безпідставно заперечує таку характеристику товару та вимагає митного оформлення за ставкою ПДВ 20%.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн.
На виконання вимог ухвали від 18.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію №1636 від 29.09.2025 року на суму 2422,40 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року відкрито провадження у справі №160/25971/25 та призначено її до розгляду одноособово суддею Луніною О.С. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
21.10.2025р. відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За змістом Картки відмови № UA110110/2025/000133 підставою для її оформлення зазначено, що сфера дії Технічного Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753 не поширюється на вказану продукцію згідно роз`яснення Міністерства охорони здоров`я, що надійшли на адресу Держмитслужби листом від 07.03.2024 №24-04/10300/2-24 у відповідь на її запит. За змістом Картки відмови в ній зазначається не тільки підстави відмови у здійсненні митного оформлення, але й умови, за яких митне оформлення може бути здійснено. Такою умовою у Картці відмови зазначено подання митної декларації із зазначенням ставки податку на додану вартість у розмірі 20%.
У відзиві проти позову відповідачем також було заявлене клопотання про заміну назви відповідача «Дніпровська митниця» на назву «Південно – Східна митниця».
Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання суд вважає доцільним задовольнити його з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 08.08.2025 №775 «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби», територіальний орган як відокремлений підрозділ Державної митної служби України Дніпровську митницю (код 43971371) перейменовано на Південно-Східну митницю (код 43971371), про що було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідний запис 20 серпня 2025 року.
Суд зазначає, що зміна назви юридичної особи тягне правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника адміністративних відносин. Тобто, у разі зміни найменування юридичної особи не відбувається фактичного або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва, а тому, не виникають підстави, для заміни сторони на належну, передбаченої положеннямистатті 48 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне замінити найменування відповідача у справі, а саме: з "Дніпровська митниця" на "Південно-Східна митниця".
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно Здійснюючи господарську діяльність, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемопласт-Полісся» та ООО «Baxtteks-Farm» (Республіка Узбекістан) був укладений зовнішньо-економічний контракт №04/04/E-2022 від 21 травня 2022 року (далі – Контракт).
Відповідно до умов зазначеного Контракту, ТОВ «Гемопласт-Полісся» (далі – Покупець) упує у ООО «Baxtteks-Farm» (далі – Продавець) Товар, а саме: «Марля медична вибілена бавовнопаперова у рулонах по 1000м шириною 90 см».
На підставі Інвойсу № 41/Е-2025 від 06.08.2025 року та Специфікації №12 від 28.07 .2025 року Сторонами контракту було організовано поставку товару: Марля медична вибілена бавовнопаперова у рулонах по 1000м шириною 90 см (кількість 750 000,00, ціна за од. – 0,110 дол. США – на загальну суму 82 500,00 дол. США.
Позивач 01.09.2025 звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару шляхом електронного декларування за ЕМД № 25UA110110005285U0.
Відповідно до графи 31 цієї ЕМД (опис товару) до митного оформлення заявлено товар «Вибілена тканина (марля медична), повністю виготовлена з бавовни, полотняного переплетіння, не просочена, не дубльована, вибілена, без покриття, для виготовлення перев`язувальних матеріалів медичного призначення (бинтів та марлеві відрізи)».
За інформацією графи 33 ЕМД - код товару згідно з УКТЗЕД 5208211000, у графі 47 ЕМД зазначено ставку податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 7%.
За результатами митного контролю посадовою особою митниці відмовлено у здійсненні митного оформлення товарів та оформлено Картку відмови від 02.09.2025 №UA110110/2025/000133, яка є предметом розгляду у цій справі.
За змістом Картки відмови від 02.09.2025 №UA110110/2025/000133 митне оформлення товару, заявленого у ЕМД за описом у графі 31 та зі ставкою ПДВ у розмірі 7% є неможливим, оскільки сфера дії Технічного Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2020 року №753, не поширюється на вказану продукцію згідно з роз`ясненнями Міністерства охорони здоров`я, що надійшли на адресу Держмитслужби листом від 07.03.2024 №24- 04/10300/2-24 у відповідь на її запит.
Не погоджуючись із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною другою 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
За приписами пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Абзацами другим та третім підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПК України передбачено, що ставка податку у розмірі 7% встановлена по операціях, з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
З аналізу наведеної норми ПК України вбачається, що операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПК України, за умови, що такі лікарські засоби: дозволені для виробництва і застосування в Україні; внесені до Державного реєстру лікарських засобів; а також медичні вироби: дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію i застосування в Україні; внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
При цьому, у разі, якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абзацами другим та третім підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПК України, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Позивач імпортував «вироби медичного призначення. Марля медична вибілена, призначена для використання в медичній практиці, для фіксації, накладення та виготовлення операційно-перев`язувальних засобів». В Паспорті якості, який позивачем надано до митного оформлення вказано, що об`єкт декларації тканини бавовняні полотняного переплетення, класифіковано згідно Додатку 2 Технічного регламенту Клас І (пункт 9) «усі медичні вироби неінвазивні відносяться до класу I, якщо не застосовуються положення цього розділу».
Це же висновок про належність товару до класу І тканини бавовни полотняного переплетення підтверджено листом ДП «Український медичний центр сертифікації» від 08.10.2019р. № 1209.
Згідно п. 1 Технічного регламенту його дія поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них.
При цьому Класифікатор медичних виробів НК 024:2023 за кодом 48126 передбачає «Рулон марлевий нестерильний» з описом нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає (наприклад, бавовни, целюлози), згорнутого в рулон, розроблений для використання як первинна пов`язка на рану чи бандаж для утримання на місці марлевої подушечки або іншої пов`язки на тілі пацієнта. Призначено для забезпечення компресії без стягування; виріб може бути самоклейким (залишається на місці за мінімального використання клейкої стрічки). Це виріб одноразового використання.
Судом встановлено, що відповідно до інформації зазначеної до декларації в переліку наданих документів на товар надано Декларацію про відповідність №202212-01 від 14.12.2022 року згідно ДСТУ EN14079:2009 згідно до процедури оцінки відповідності, передбаченої Технічним регламентом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №753 від 2 жовтня 2013 року. Тобто при ввезенні товару на митну територію України ТОВ «Гемопласт - Полісся» надало митному органу всі документи щодо відповідності товару критеріям до медичних виробів.
Постановою Кабінету Міністрів України №753 від 2 жовтня 2013 року затверджено Технічний регламент щодо медичних виробів, в якому вказано, що « 9) медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти; 10) медичний виріб, призначений для клінічних досліджень, - медичний виріб (крім медичних виробів для діагностики in vitro), призначений для використання медичним працівником, який має відповідну кваліфікацію, під час проведення клінічних досліджень;…».
У Класифікаторі медичних виробів НК 024:2023, затвердженому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 травня 2023 року №4139 наявний та визначений «Рулон марлевий, нестерильний (код 48126)» - нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає (наприклад, бавовни, целюлози), згорнутого в рулон, розроблений для використання в якості первинної пов`язки на рану або бандажа для утримання на місті марлевої подушечки або іншої пов`язки на тілі пацієнта. Призначене для забезпечення компресії без стягування, виріб може бути самоклейким (залишається на місті при мінімальному використанні клейкої стрічки). Це виріб одноразового використання. НК 024:2023 призначений для ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів.
Класифікатор не містить обмежень щодо довжини чи ширини такої смужки.
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що застосування позивачем 7% ставки ПДВ по операції з ввезення на митну територію України наведеного вище товару відповідає вимогам підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПК України є правомірним.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідачем під час розгляду цієї справи не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, а також того, що ввезений ТОВ «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» товар має оподатковуватися за ставкою у розмірі 20%.
У цій справі наявна декларація відповідності позивача, яка не спростована жодним документом органу оцінки відповідності. Відповідач фактично послався на лист МОЗ України, без доказів проведення цим органом оцінки відповідності поставленого товару Технічному регламенту, наявності відповідних повноважень, використаних методів і тд.
Крім того, слід зазначити, що посилання митного органу на роз`яснення Міністерства охорони здоров`я, викладені у листі від 7 березня 2024 року №24-04/10300/2-24, є безпідставними, оскільки таке роз`яснення має виключно рекомендаційний характер, та не є нормативно-правовим актом.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не доведено правомірність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2025 №UA110110/2025/000133, тому позовні вимоги ТОВ «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» підлягають задоволенню.
Подібних правових висновків також дійшов Верховний Суд, що викладено у постановах від 06.08.2025 року у справі №160/9521/24, від 07.05.2025 року у справі №160/28693/24.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення та картки відмови.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за результатами розгляду даної справи сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн розподіляється судом на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» до Південно - Східної митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2025 №UA110110/2025/000133.
Зобов`язати Південно - Східну митницю зареєструвати та провести митне оформлення за електронною митною декларацією №25UA110110005285U0 від 02.09.2025 року зі ставкою ПДВ у розмірі 7% відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно - Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМОПЛАСТ-ПОЛІССЯ» (10002, м. Житомир, вул. Жуйка, 3, код ЄДРПОУ 30198513) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua