Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №160/24245/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Справа № 160/24245/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В.

за участі секретаря судового засіданняБеседі Г.Р.

за участі:

представника позивача представник відповідача не з`явився (повідомлений належним чином) Литовченко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

22 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403-UA12040150000015189 за 2024 рік на суму 82 328,55 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником 7/10 частин комплексу виробничих будівель загальною площею 5 521,7 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 2283821312104) на підставі договору про поділ комплексу виробничих приміщень, що є у спільній частковій власності від 21 лютого 2023 р. посвідченого приватним нотаріусом Камянського міського нотаріального округу Моісєєнко Д.О. за р. № 115.

Відповідач надав лист № 69865/04-36-24-15-12 від 07.08.2025, яким повідомив про наявність податкового боргу за вищезазначеним податковим зобов`язання, який виник на підставі сформованого та направленого ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403- UA12040150000015189 форми «Ф».

На думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403- UA12040150000015189 не відповідає встановленим законам критеріям, зокрема ставка податку імовірно мала складати 79 674,78 грн (3740,6 кв.м.*21,30 грн(7100грн*0,30/100), однак контролюючий орган зазначив у стовбці 11 податкового рішення суму податкового зобов`язання у сумі 82 328,55 грн.

Таким чином, відомості внесені відповідачем до оскаржуваних позивачем ППР щодо предмету оподаткування суперечить діючому законодавству України.

Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача.

Ухвалою від 27 серпня 2025 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача додаткові документи.

16.09.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де не погоджується з позовними вимогами позивача. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна розташований за адресою : АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 2283821312104) є саме: «Комплекс виробничих будівель Орган місцевого самоврядування у рішенні Кам`янської міської ради від 02.11.2018 року №1223-29/ Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме VII «майно, відмінне від земельної ділянки, у місті» також розмежовує «Будівля нежитлові» на різні типи будівель для яких встановлені різні ставки податку для фізичних осіб від 0,250 до 0,400 в залежності від найменування об`єктів нерухомого майна.

Рішенням Кам`янської міської ради від 02.11.2018 №1223-29/VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті», на 2023 рік встановлено ставку податку на нерухоме майно для об`єктів нежитлової нерухомості (комплекс) в розмірі 0,3% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв м бази оподаткування.

Платник податків повинен добросовісно користуватися своїми правами та обов`язками, в іншому випадку, платники податків, зловживаючи своїми правами та ігноруючи обов`язки, а саме, шляхом уникнення від отримання поштових відправлень, намагатимуться у такий спосіб перешкоджати виконанню податкових обов`язків зі сплати податків.

Ухвалою від 03 грудня 2025 року суд вирішив подальший розгляд адміністративної справи № 160/24245/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 30.12.2025 о 14:20 год.

Ухвалою від 30 грудня 2025 року суд закрив підготовче провадження у справі № 160/24245/25. Призначив справу до розгляду справи по суті на 27.01.2026 року об 14 год. 20 хв.

Суд переніс розгляд справи на 17.02.2026 на 14:00 год.

Позивач та представники позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечував, просив відмовити у позовній заяві в повному обсязі.

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ДПС (Кам`янська ДПІ) як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та має у власності об`єкт нерухомості – комплекс виробничих будівель, який заходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 5521,7 кв.м., розмір частки у праві спільної власності – 7/10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2283821312104.

Згідно з договором купівлі-продажу від 21.01.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), 3/10 частки комплексу виробничих споруд відчується за даним договором на праві власності покупцю. Загальна площа 3/10 комплексу виробничих будівель – 1781,1 кв.м (п. 2 Договору).

У Договору зазначено, що у володінні та користуванні продавця залишається 7/10 частки комплексу виробничих будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та складається з: А-3 будівля для ремонту великовантажних машин з приміщенням для обслуговування автомашин та побутовими приміщеннями, загальною площею 2993,9 кв.м.; 1-1 будівля складських приміщень, загальною площею 732,8 кв.м.: М-І вбиральня, загальною площею 13,9 кв.м.; У-1 навіс; №4 частина огорожі. Загальна площа 7/10 часток вищезазначеного комплексу виробничих будівель складає 3740,6 кв.м.

Договір зареєстрований у реєстрі за №39 та посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Моісєєнком Д.О.

Власністю позивача є будівлі площею 3740,6 кв.м, до складу яких входять:

- літ. А-3 будівля для ремонту великовантажних машин з приміщеннями для обслуговування автомашин та побутовими приміщеннями площею 2993,9 кв.м.;

- літ. І-1 будівля складських приміщень площею 732,8 кв.м.;

- літ. М-1 вбиральня площею 13,9 кв.м.; - літ. У-1 навіс;

- № 1 ворота з огорожею.

Інших об`єктів нежитлової нерухомості належних на праві власності за ОСОБА_1 не зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою № 349887396 від 11.10.2023 року.

01 серпня 2025 року адвокатом Буденковою Н.В. направлено запит до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, розглянувши який відповідач надав лист № 69865/04-36-24-15-12 від 07.08.2025, яким повідомив про наявність податкового боргу за вищезазначеним податковим зобов`язання, який виник на підставі сформованого та направленого ОСОБА_1 податкового повідомлення-рішення від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403- UA12040150000015189 форми «Ф»: - за 2024 рік на суму 82 328,55 грн (термін сплати – 09.07.2024).

Представник позивача вказує, що податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403- UA12040150000015189 не було надано контролюючим органом на запит адвоката, проте надана копія Корінця ППР форми «Ф» від 09.05.2025 року № 0792372- 2415-0403- НОМЕР_2 та копія поштового конверту ідентифікатор поштового відправлення № 06 011 4793 5416 від 19.05.2025 року, який не був вручений адресату ОСОБА_1 та повернутий 03.06.2025 року відповідачу з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

До того ж представник позивача зазначила, що в стовбці 6 «Розмір частки у праві спільної власності на об`єкт, кв.м.» зазначено «3865,19», що не відповідає реальній площі належного позивачу нерухомого майна, яке є об`єктом оподаткування, яка складає в свою чергу 3740,6 кв.м.

Враховуючи наведене ставка податку імовірно мала складати 79 674,78 грн (3740,6 кв.м.*21,30 грн(7100грн*0,30/100), однак контролюючий орган зазначив у стовбці 11 ППР суму податкового зобов`язання у сумі 82 328,55 грн.

На думку представника позивача, відомості внесені відповідачем до оскаржуваних позивачем податковому повідомленні-рішенні від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403-UA12040150000015189 за 2024 рік на суму 82 328,55 грн щодо предмету оподаткування суперечить діючому законодавству України.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень підп. 14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Позивач, посилаючись на протиправність спірного ППР вказував, що йому на праві власності належить 7/10 частки комплексу виробничих будівель – 3740,60 кв.м., а в розрахунку до спірного ППР вказано 3865,19 кв.м.

Суд з`ясував, що відповідно до Договору від 21.01.2023 року, який зареєстрований у реєстрі за №39 до покупця переходить 3/10 частки комплексу виробничих споруд – 1781,1 кв.м (п. 2 Договору), а у володінні та користуванні продавця (позивача) залишається 7/10 частки комплексу виробничих будівель - 3740,6 кв.м.

На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2025 відповідач надав пояснення де вказав, що за даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є володіє: комплекс виробничих будівель, загальною площею 5521,7 квм, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 № 0792372-2415-0403-UA12040150000015189 на суму 82 328,55 грн складається з:

- об`єкту оподаткування: комплекс виробничих будівель, загальною площею 5521,7 м, за адресою: АДРЕСА_2 .

- розміру частки у праві спільної власності – 7/10.

- розрахунку податку на нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, проводиться з урахуванням наступник показників: за 2024 рік – 6316,20 кв.м.* 21,30 = 82 328,55 грн., де: 3865,19 кв.м. - площа об`єкта оподаткування. 21,30 грн. – 7100 грн. (Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2024)*0,3% (ставка визначена відповідно до рішенням Кам`янської міської ради від 02.11.2018 № 1223-29/VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті» для об`єктів нежитлової нерухомості.

Тобто станом на дату формування оскаржуваного повідомлення рішення, від 09.05.2025 № 0792372-2415-0403-UA12040150000015189, розмір частки у праві спільної власності становив 7/10 від 5521.70 квм (5521,70 /10 *7) , що становить - 3865,19 квм.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.02.2024 та 29.04.2025 засвідчує наявність саме такої частки володіння на зазначений об`єкт та її незмінність на вказані дати.

Таким чином, контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання даних про об`єкти оподаткуванню, ніж ті, що передбачені податковим законодавством, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) таких даних. Відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та нівелювання свого права щодо інформування податкового органу про зміну даних, останній має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Відповідної правової позиції дотримується Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у Постанові від 12.02.2020 по справі № 826/17798/18. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №640/21350/18, який в постанові від 1 жовтня 2019 року.

До того ж суд проаналізував рішення Кам`янської міської ради від 02.11.2018 року №1223-29/VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті» та встановлено, що для нежитлових будівель вказаним рішенням встановлюється найнижча ставка податку 0,3, яка була застосована відповідачем при розрахунку податку за оскаржуваним ППР.

З урахуванням вищенаведеного, суд не встановив порушень прав позивача в частині розрахунку податку за податковим повідомленням-рішенням від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403-UA12040150000015189 за 2024 рік на суму 82 328,55 грн.

Стосовно направлення та вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд вказує, що відповідно до п. 42.1 та п. 42.2 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так зі змісту п. 42.4 ст. 42 ПК України вбачається, що листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Водночас, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (п. 42.5 ст. 42 ПК України).

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до контролюючого органу з заявою про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

Як встановив суд з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлялось позивачу засобами поштового зв`язку на адресу: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Медична, 11-5, проте конверт 5193112551574.

Слід звернути увагу що, платник податків повинен добросовісно користуватися своїми правами та обов`язками, в іншому випадку, платники податків, зловживаючи своїми правами та ігноруючи обов`язки, а саме, шляхом уникнення від отримання поштових відправлень, намагатимуться у такий спосіб перешкоджати виконанню податкових обов`язків зі сплати податків.

У постанові від 20 березня 2020 року у справі №804/1318/18 Верховний Суд зазначає таке: «При цьому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків».

Таким чином, відповідачем вчинено всі дії для направлення позивачу податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вище встановленого, суд робить висновок про відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення рішення від 09.05.2025 року № 0792372-2415-0403-UA12040150000015189 за 2024 рік на суму 82 328,55 грн та задоволенні позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 242-246, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук