Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №160/17108/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 рокуСправа №160/17108/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частина НОМЕР_2 , Кадровий центр Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

11.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: військова частина НОМЕР_2 , Кадровий центр Збройних Сил України, в якій позивач просить:

- визнати дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 , що відбулися 15.07.2023 року, протиправними щодо незарахування до списків особового складу для подальшого проходження військової служби на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС.

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення за період з 15.07.2023 року по 12.05.2025 року у розмірі 599 088,20 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав таке. Дії військової частини НОМЕР_1 у відмові до зарахування до особового складу для подальшого проходження військової служби були протиправними, оскільки відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС ОСОБА_1 було направлено для подальшого проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 , а відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 №203 від 14.07.2023 року, старшого солдата ОСОБА_1 – водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_3 було визнано вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №398 від 12.05.2025 року ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 12 травня 2025 року та з 13 травня 2025 року поставлено на всі види забезпечення. Разом з тим, у вказаному наказі не порушувалося питання про виплату грошового забезпечення у період з 15 липня 2023 року по 13 травня 2025 року.

Наголошено, що порушення прав ОСОБА_1 було триваючим та раніше, до зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній не мав змоги звернутися з відповідним позовом про виплату грошового забезпечення за період з 15.07.2023 року по 13.05.2025 року, оскільки у вказаний час за жодною із військових частин закріплений не був, хоча і ним постійно вживалися дії та заходи спрямовані на подальше проходження військової служби, оскільки з військового обліку як військовозобов`язаний ОСОБА_1 виключений не був, враховуючи зволікання командування ВЧ НОМЕР_1 до особового складу він був зарахований лише 12.05.2025 року.

Ухвалою від 16.06.2025 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку та поновити йому строк звернення до суду з цим позовом. Прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/17108/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

18.06.2025 року позивачем поданий уточнений адміністративний позов. Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, суд встановив, що позивач допустив орфографічну помилку в назві відповідача замість військової частини НОМЕР_1 зазначив НОМЕР_4 , та ж сама помилка попущена ним і в прохальній частині позовних вимог.

Відтак, правильним слід вважати, що позивач просить визнати дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 , що відбулися 15.07.2023 року, протиправними щодо незарахування до списків особового складу для подальшого проходження військової служби на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС та стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення за період з 15.07.2023 року по 12.05.2025 року у розмірі 599 088,20 грн.

18.08.2026 року від в/ч НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Стосовно направлення позивача військовою частиною НОМЕР_3 до нового місця проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України по особовому складу від 06.03.2023 №245-РС. За сталою практикою, видання вищим командуванням подібних наказів відбувається на підставі клопотань, поданих підлеглими підрозділами. Клопотання про переведення військовослужбовців до іншого місця служби подається тією військовою частиною, в якій він проходить службу. Отже, наказ Головнокомандувача Збройних Сил України по особовому складу від 06.03.2023 №245-РС був виданий на основі плану переміщення військовослужбовців, який в свою чергу був складений на основі клопотань військової частини НОМЕР_3 про переведення військовослужбовців до іншого місця служби. Як випливає з матеріалів справи, на час описаних подій, військова частина НОМЕР_3 перебувала в стадії розформування та імовірно з цієї причини (тобто з метою якнайшвидшого переведення всіх військовослужбовців до інших частин) її командування, подаючи клопотання про переведення, приховало факт медичних протипоказань до проходження служби у бойових підрозділах, що існували в Позивача на той момент. Тобто саме військова частина НОМЕР_3 вчинила спочатку протиправні дії, а саме зробила подання до вищого командування про переведення обмежено придатного до військової служби військовослужбовця до бойового підрозділу бойової військової частини, приховавши факт його обмеженої придатності, а в подальшому виявила протиправну бездіяльність не повернувши Позивача до своїх списків після відмови у зарахуванні до військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, таку саме бездіяльність виявляла військова частина НОМЕР_5 , як правонаступник військової частини НОМЕР_3 .

У свою чергу, в командування військової частини НОМЕР_1 не було можливості зарахувати Позивача до списків особового складу через відсутність вакантних посад у підрозділах забезпечення – єдиної категорії підрозділів, існуючих у складі військової частини НОМЕР_1 , до служби у яких придатний Позивач.

Також відповідач вказав, що згідно з бойового розпорядження №1/150т/сд, з 19.01.2023 військова частина НОМЕР_1 залучена до ведення бойових дій у складі сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У зв`язку із інтенсивністю боїв, що ведуться військовою частиною НОМЕР_1 , значна кількість її військовослужбовців після отримання поранень визнаються обмежено придатними до військової служби та переводяться з бойових підрозділів до підрозділів забезпечення. Отже в підрозділах забезпечення військової частини НОМЕР_1 як правило відсутні вакантні посади. Більш того, у наказі Головнокомандувача Збройних Сил України по особовому складу від 06.03.2023 №245-РС було вказано посаду, на яку було переведено Позивача, а саме бойову посаду "командира кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону", на яку його неможливо було призначити через медичні протипоказання.

Спеціальним законодавством, що регулює проходження військової служби прямо встановлено принцип придатності особи до виконання службових обов`язків за станом здоров`я і віком. Таким чином у даному випадку застосування статей 235, 236 КЗпП, які не містять норм, передбачених спеціальним законодавством, виглядає недоцільним.

Відповідач вказав, що не зарахувавши Позивача до списків особового складу, військова частина НОМЕР_1 правомірно направила його до військової частини НОМЕР_3 , яка мала продовжувати облік військовослужбовців, що не прибули до нових місць служби та у випадку з позивачем подати клопотання про скасування у відповідній частині наказу Головнокомандувача Збройних Сил України по особовому складу від 06.03.2023 №245-РС або внесення до нього змін.

18.08.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач аргументує наступним. Посилання відповідача на те, що Військова частина НОМЕР_3 вчинила протиправні дії, а саме зробила подання про переведення обмежено придатного до військової служби військовослужбовця до бойового підрозділу бойової військової частини мають бути відхилені судом, оскільки відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06 березня 2023 року №245-РС ОСОБА_1 був переведений до ВЧ НОМЕР_1 , вказаний наказ жодним органом влади чи судом не визнано незаконним, відповідачем не ставилося питання перед вищим командуванням щодо неможливості виконання наказу.

09.02.2026 року від в/ч НОМЕР_2 надійшли пояснення третьої особи.

Третя особа, Кадровий центр Збройних Сил України правом на подання пояснень не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 14.07.2023 №203 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого механіка – водія механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_3 призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 №245-РС на посаду стрільця мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 14.07.2023 справи та посаду здав та вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 . З 14.07.2023 виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до відмітки, що здійснена посадовою особою військової частини НОМЕР_1 на приписі від 14.07.2023 року №1870 старший солдат ОСОБА_1 повертається до військової частин НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку зі станом здоров`я. Згідно довідки ВЛК №5360 від 21.06.2023 – обмежено придатний до військової служби.

Як зазначає позивач, 16.07.2023 він повернувся до військової частини НОМЕР_3 до АДРЕСА_2 ОСОБА_2 був написаний рапорт про повернення, однак його відмовилися реєструвати, оскільки відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 №203 від 14.07.2023 року ОСОБА_1 був направлений для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_4 . 18 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому не змогли допомогти у вирішенні його питання. 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України, виклавши описану вище ситуацію. Звернення було зареєстроване за №00035808. 04 вересня 2023 ОСОБА_1 повторно звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони України та подав скаргу №00044375 з приводу не розгляду його звернення №00035808. Про вказані вище обставини 12 березня 2024 року ОСОБА_1 також повідомив відповідним поясненням командира Сил територіальної оборони Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_6 ).

12.03.2024 позивач надав до військової частини НОМЕР_7 пояснення з викладом ситуації, що склалася.

Листом від 17.08.2024 за вих. №13852 військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якого зазначено, що військова частина НОМЕР_1 безпосередньо приймає активну участь у веденні бойових дій на території Донецької області та першочергово потребує військовослужбовців, що безпосередньо будуть виконувати завдання за призначенням на лінії бойового зіткнення. На час звернення ОСОБА_1 вакантних посад у підрозділах забезпечення не було. ОСОБА_1 не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та на її обліку не перебуває.

Листом від 18.08.2024 за вих.. №1314/2/56/111/ НОМЕР_8 військовою частиною НОМЕР_2 надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якого зазначено, що порядок переміщення військовослужбовців на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої, в тому числі і за станом здоров`я. Запропоновано повернутися до військової частини НОМЕР_3 .

Листом від 30.09.2024 за вих.. №1823 військовою частиною НОМЕР_3 надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якого зазначено, що переміщення даного військовослужбовця до Сил територіальної оборони ЗСУ можливе лише на підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ, оскільки ОСОБА_1 є переведеним до військової частини НОМЕР_1 , що належить до Сухопутних військ Збройних Сил України

Листом від 02.05.2025 за вих.. №388/662ВихЗВГ Кадровим центром ЗСУ надано лист до ІНФОРМАЦІЯ_5 , Командування Сил територіальної оборони ЗСУ, Центрального управління захисту прав військовослужбовців, відповідно до якого зазначено, що з метою недопущення створення соціальної напруги та забезпечення визначених законодавством прав та соціальних гарантій військовослужбовців, просять невідкладно вжити дієвих заходів щодо визначення службового становища старшого солдата ОСОБА_1 , у тому числі виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 06.03.2023 №245-РС, або розміщення військовослужбовців на посадах, які відповідають стану їх здоров`я у випадку неможливості виконання зазначеного наказу у порядку, визначеному нормативно-правовими актами України з кадрових питань.

Листом від 07.05.2025 за вих. №432/3672 Центральним управлінням захисту прав військовослужбовців надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якого зазначено, що за повідомленням Кадрового центру ЗСУ наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 06.03.2023 №245 військовою частиною НОМЕР_1 не було виконано у зв`язку з наявністю обмежень за станом здоров`я. В порушення вимог керівних документів щодо обліку особового складу, військовослужбовці не були направлені до попереднього місця служби. У зв`язку з цим, Кадровим центром ЗСУ було направлено лист до військових частин НОМЕР_9 , НОМЕР_7 з вимогами вжити дієвих заходів щодо продовження військової служби Вашими клієнтами. Військова частина НОМЕР_5 повідомив по те, що військова частина НОМЕР_3 розформована. Правонаступником є військова частина НОМЕР_5 . З метою вирішення питання про подальше походження військової служби запропоновано звернутися до військової частини НОМЕР_5 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2025 №398 старшого солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 12.05.2025 та на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти НОМЕР_10 мотопіхотного батальйону.

Позивач звернувся до суду, вважаючи протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 , що відбулися 15.07.2023 року, протиправними щодо незарахування до списків особового складу для подальшого проходження військової служби на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому відповідно до частини 14 ст. 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 5, 7 ст. 6 Закону №2232-XII військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов`язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, період дії воєнного стану або дії рішення про мобілізацію (крім цільової) є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.

При цьому суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дія якого у подальшому неодноразово продовжувалась та на час виникнення спірних правовідносин в Україні також триває воєнний стан, період дії якого, відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України» є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі регулюється визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, який затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153).

Згідно із пунктом 110 Положення №1153 переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:

між з`єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з`єднання, військові частини та оперативні командування;

між видами Збройних Сил України, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

між військовими частинами видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.

Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.

За приписами п.109 Положення №1153 вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.

Пунктом 112 Положення №1153 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв`язку із службовою необхідністю та за станом здоров`я на нове місце військової служби без його згоди.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає (далі – Інструкція №280), зокрема, організацію обліку військовослужбовців та працівників (далі - особовий склад) в Міноборони, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - військовий навчальний заклад), установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), органі управління Державної спеціальної служби транспорту, бригадах, полках, окремих батальйонах, підрозділах охорони, органах забезпечення, навчальному центрі, закладах, підприємствах та установах, що входять до її складу (далі - Держспецтрансслужба).

Розділом V Інструкції №280 визначено порядок організації і ведення обліку військовослужбовців під час їх переміщення.

Відповідно до п. 1 розділу V Інструкції №280 військовослужбовці, які переміщуються по службі з одного місця проходження військової служби до іншого, під час прямування рахуються як поповнення і можуть переміщуватись у складі команд або самостійно.

Штаб військової частини, з якої вибувають військовослужбовці, зобов`язаний засобами зв`язку сповістити про це командира (начальника), у розпорядження якого направляється військовослужбовці, із зазначенням дати їх прибуття. Контроль за прибуттям військовослужбовців покладається на командира (начальника) військової частини, до якої вони направлені.

Згідно із пунктом 3 вказаного розділу під час відправки військовослужбовця самостійно у нього повинні бути:

1) припис, в якому для осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу зазначено коли, кому та за яким вихідним номером надіслано особову справу військовослужбовця;

2) документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

3) військово-перевізні документи, продовольчий, речовий та грошовий атестати;

4) обліково-послужна картка для відповідних категорій військовослужбовців, службова картка і медична книжка - в опечатаному пакеті.

У приписах осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу вказується, коли, кому та за яким вихідним номером надіслано їх особові справи.

Згідно із пунктом 4 розділу V Інструкції №280 під час відправки поповнення у складі команди на кожного військовослужбовця мають бути такі документи:

1) іменний список, в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано особові справи військовослужбовців - у старшого команди;

2) військово-перевізні документи на кожного військовослужбовця;

3) документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

4) обліково-послужні картки для відповідних категорій військовослужбовців, службові картки і медичні книжки - у старшого команди в опечатаному пакеті;

5) продовольчі, речові та грошові атестати - у старшого команди або на руках у кожного військовослужбовця.

Іменний список на поповнення (додаток 17) складається у трьох примірниках. Перший та другий примірники іменного списку на поповнення вручаються старшому команди, а третій примірник підшивається до справи військової частини.

Іменний список на поповнення підписується начальником штабу військової частини і засвідчується гербовою печаткою. Під час передачі особового складу до пункту прийому поповнення перший примірник іменного списку на поповнення передається особі, яка приймає поповнення, а другий примірник підписується тим, хто здає, і тим, хто приймає особовий склад, засвідчується гербовою печаткою військової частини, яка приймає поповнення, після чого разом з актом прийому поповнення (додаток 18), повертається до військової частини, з якої прибув особовий склад (п. 5 розділу V Інструкції №280).

Перед відправленням поповнення посадові особи військової частини зобов`язані перевірити у військовослужбовців і старших команд наявність і правильність оформлених документів, передбачених пунктами 3 і 4 цього розділу, а також повноту забезпечення військовослужбовців усіма видами забезпечення і справність їх обмундирування (п. 6 розділу V Інструкції №280).

Згідно із п. 8 розділу V Інструкції №280 передача поповнення представникам військових частин оформляється за дорученням на право прийому поповнення (додаток 19) і оформляється актом прийому поповнення, в якому вказується кількість переданого особового складу, їх стан здоров`я, морально-психологічний стан, стан за видами забезпечення, наявність і правильність оформлення документів та інші дані, що характеризують поповнення.

Прийом поповнення проводиться особисто щодо кожного військовослужбовця, відповідно до іменного списку на поповнення. Приймати поповнення без особистої перевірки військовослужбовців заборонено.

Посадові особи, які прийняли і здали поповнення, доповідають про це за підпорядкованістю.

Якщо старшим команди поповнення, яке прибуло, є військовослужбовець із числа поповнення, то акт про прийом поповнення разом із другим примірником іменного списку надсилається до військової частини, яка це поповнення відправила.

Відповідно до п. 9 розділу V Інструкції №280 в іменних списках на поповнення і в приписах на прибулий особовий склад проти кожного прізвища прибулого вказується, до якої військової частини його направлено для проходження військової служби.

На кожну команду поповнення, що направляється до військової частини, складається новий іменний список на поповнення, адресований командиру цієї військової частини. Штаб військової частини в графі «Для відміток» іменного списку проти кожного прізвища прибулого військовослужбовця вказує найменування підрозділу, до якого його направлено для подальшого проходження військової служби.

Прибулий особовий склад розподіляється у підпорядковані військові частини відповідними управліннями з`єднань, органами військового управління, штабами військових частин, які прийняли поповнення.

Таким чином, вказаними нормами не передбачено порядок дій військової частини при виконання наказів вищого штабу про переміщення військовослужбовця у разі невідповідності його займаній посаді або відсутності інших вакантних посад.

Суд звертає увагу на наступне.

Згідно із вимогами статті 28-30 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:

наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.

Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Згідно із ст. 36 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 37 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Згідно із п. 2.1.6 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України наказ командира (керівника) – основний розпорядчий документ командира (керівника) військової частини (установи), виданий на правах єдиноначальності. Наказ містить норми, обов`язкові для виконання підлеглими.

Згідно із п. 2.2.1 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил України видаються, зокрема, накази Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) відповідно до номенклатури призначення.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС не скасовувався. Будь-які доповіді/клопотання з вимогами про роз`яснення порядку виконання наказу або скасування його пунктів від військової частини НОМЕР_1 до вищого штабу не направлялися.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , що відбулися 15.07.2023 року, щодо незарахування до списків особового складу для подальшого проходження військової служби на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС протиправними є такими, що підлягають задоволенню.

У частині позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення за період з 15.07.2023 року по 12.05.2025 року у розмірі 599 088,20 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі – Порядок №260) виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до п. 14 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Згідно із п. 3. розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Вищенаведене доводить, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно вчинено бездіяльність в частині своєчасного виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС, що призвело до перебування позивача за межами військової служби у період з 15.07.2023 року по 11.05.2025 року.

Відтак належним способом захисту є зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення за період з 15.07.2023 по 11.05.2025 в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, а саме у військовій частині НОМЕР_3 .

В іншій частині позовні вимоги (стосовно стягнення грошового забезпечення у сумі 599 088,20 грн, яку самостійно визначив позивач) є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки розрахунок сум грошового забезпечення відноситься до дискреційних повноважень військових частин.

З урахуванням встановлених обставин, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється, так як позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), треті особи: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ), Кадровий центр Збройних Сил України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 24978578) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що відбулися 15.07.2023 року, щодо незарахування до списків особового складу для подальшого проходження військової служби на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2023 року №245-РС.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення за період з 15.07.2023 по 11.05.2025 в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, а саме: у військовій частині НОМЕР_3 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко