Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №160/25314/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуСправа №160/25314/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому з урахуванням подальших уточнень позовної заяви просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди: з 01.01.1989 по 31.08.1994; з 01.09.1994 по 20.07.1995; з 24.07.1995 по 20.01.1998.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. За твердженням позивача їй не зараховано до страхового стажу певних періодів роботи та не здійснено перерахунок пенсії з урахуванням ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі №160/25314/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 07.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху.

Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом: уточнення позовних вимог і надання належних доказів в обґрунтування позовних вимог (розрахунок стажу ПФ-право, тощо), надання заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску з березня 2012 року, з урахуванням висновків суду у цій ухвалі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13 січня 2026 року о 10:20.

09.12.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно листа № 62059-45318/К-01/8-0400/24 від 19.11.2024 після перерахунку розмір пенсії позивача було обчислено, виходячи із загального страхового стажу зарахованого по 29.02.2024, який склав 44 роки 6 місяців 4 дні. До загального страхового стажу позивача зараховано всі періоди роботи відповідно до трудової книжки.

12.01.2026 позивачем подано клопотання про розгляд справи за її відсутності.

13.01.2026 учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися. Судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02. 2026 об 10:20 год.

Відповідачем 19.01.2026 подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В призначений час учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Судом на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 -позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з 14.02.2012 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Вважаючи, що розмір пенсійних виплат, які вона отримує не відповідає загальній кількості стажу, який вона має, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 14.10.2024, в якій просила, зокрема , повідомити які періоди не були зараховані для обчислення пенсії і чому. Які документи необхідні для зарахування спірного стажу. Чи є підстави для перерахунку розміру її пенсії.

У відповідь листом від 19.11.2024 №62059-45318/К-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460 передбачено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим- третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку відповідно до частини 4 ст. 42 Закону №1058 з 01.04.2024 . Після перерахунку розмір пенсії особі було обчислено, виходячи із загального страхового стажу зарахованого по 29.02.2024 , який склав 4 роки 6 місяців 4 дні. До загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи відповідно до трудової книжки.

28.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій посилаючись на норми ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» просила здійснити перерахунок пенсії.

Відповіді на вказане звернення позивач не отримала.

Позивач у позовній заяві не погоджується з діями позивача щодо не зарахування до страхового стажу періодів: з 01.01.1989 по 31.08.1994, з 01.09.1994 по 20.07.1995, з 24.07.1995 по 20.01.1998 та неперерахуванням пенсії, посилаючись на ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року(Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення`встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).

За вимогами пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.

Щодо спірних періодів, які просить зарахувати позивач, судом встановлено з наданих розрахунків стажу позивача (форма РС-право), що вказані періоди, які підтверджені записами трудової книжки НОМЕР_1 від 13.07.1979 були зараховані позивачу. Вказане підтверджується також у відповіді Головного управління Пенсійного фонду в листі від 19.11.2024 №62059-45318/К-01/8-0400/24 і у відзиві на позовну заяву, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в цій частині.

Разом з тим, суд враховує, що позивач також звернулася з вимогами про здійснення їй перерахунку, наголошуючи у позовній заяві на застосуванні до неї ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Позивач в періоди: з 12.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 05.04.2004, з 06.06.2004 по 20.06.2004, з 21.06.2004 по 31.01.2009, з 01.02.2009 по 23.02.2009, з 01.03.2009 по 26.03.2009, з 01.04.2009 по 29.05.2009, з 01.06.2009 по 01.08.2009, з 02.08.2009 по 31.01.2012 працювала у Комунальному підприємстві "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради, який спеціалізується на наданні психіатричної допомоги.

При цьому, відповідачем у формі РС-право віднесено вказаний медичний заклад до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;

фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації медичних працівників, інших фахівців, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюються відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про психіатричну допомогу" професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами.

Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Переліком закладів охорони здоров`я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 № 385, визначено, що закладами охорони здоров`я є: 1. Лікувально-профілактичні заклади. 1.1. Лікарняні заклади 1.1.1. Багатопрофільні: Заклад з надання психіатричної допомоги; 1.1.4. Особливого типу: Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

У Поясненні до Переліку закладів охорони здоров`я визначено, що:

21. Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги - заклад з надання психіатричної допомоги, в якому застосовуються всі стаціонарні види примусових заходів медичного характеру, передбачені Кримінальним кодексом України, та запобіжні заходи, застосовані до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

22. Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства робота у зазначених закладах має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі.

Верховним Судом у постанові від 27.04. 2023 р. у аналогічній справі №160/14078/22 вказано про наявність підстав обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі у відповідності до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення`після 01 січня 2004 р.

В матеріалах справи наявні два розрахунки стажу позивача (форма РС-право).

Як вбачається з одного з них, на який вочевидь посилається відповідач, позивачу фактично було зараховано 44 роки 6 місяців 4 дні. При цьому, у подвійному розмірі позивачу був зарахований лише період з 12.10.2000 по 31.12.2003.

Інші періоди у подвійному розмірі позивачу протиправно Головним управлінням не зараховані. З урахуванням наведеного, суд вважає, що належним способом захисту в даному випадку буде:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування у подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 05.04.2004, з 06.06.2004 по 20.06.2004, з 21.06.2004 по 31.01.2009, з 01.02.2009 по 23.02.2009, з 01.03.2009 по 26.03.2009, з 01.04.2009 по 29.05.2009, з 01.06.2009 по 01.08.2009, з 02.08.2009 по 31.01.2012 та непроведення перерахунку пенсії;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 05.04.2004, з 06.06.2004 по 20.06.2004, з 21.06.2004 по 31.01.2009, з 01.02.2009 по 23.02.2009, з 01.03.2009 по 26.03.2009, з 01.04.2009 по 29.05.2009, з 01.06.2009 по 01.08.2009, з 02.08.2009 по 31.01.2012 та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з дати звернення – 14.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позовна заява такою, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.4389695137.1 від 29.05.2025.

Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування у подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 05.04.2004, з 06.06.2004 по 20.06.2004, з 21.06.2004 по 31.01.2009, з 01.02.2009 по 23.02.2009, з 01.03.2009 по 26.03.2009, з 01.04.2009 по 29.05.2009, з 01.06.2009 по 01.08.2009, з 02.08.2009 по 31.01.2012 та непроведення перерахунку пенсії;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01.01.2004 по 05.04.2004, з 06.06.2004 по 20.06.2004, з 21.06.2004 по 31.01.2009, з 01.02.2009 по 23.02.2009, з 01.03.2009 по 26.03.2009, з 01.04.2009 по 29.05.2009, з 01.06.2009 по 01.08.2009, з 02.08.2009 по 31.01.2012 та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з дати звернення – 14.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона