Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №686/27394/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27394/25

Провадження № 33/820/181/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Палінчака А.О., потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Бейлика М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за спільною апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Бейлика М.Б. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водій в ТОВ «Хмельницьктаксі»,

за ст.124 КУпАП закрито, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 449807 від 10 вересня 2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 10 вересня 2025 року о 15 год 13 хв керував маршрутним транспортним засобом – автобусом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці Кам`янецькій, 37 у місті Хмельницькому, під час руху заднім ходом в порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР) не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, унаслідок чого вчинив зіткнення з транспортним засобом «BMW 428хі», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У спільній апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат Бейлик М.Б. просили скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Уважали, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, бо неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зазначали, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинному зв`язку з виникненням ДТП, бо, якби останній не здійснював рух заднім ходом або звернувся за допомогою до інших осіб, то не відбулася би ДТП.

Висновки суду першої інстанції про те, що за умов збереження стабільності дорожньої обстановки з боку водія ОСОБА_2 , дії водія ОСОБА_1 , як перед початком руху, так і при русі заднім ходом, відповідали критерію безпеки, є безпідставними. Так, нестабільність дорожньої обстановки була зумовлена діями ОСОБА_1 , який здійснював рух заднім ходом, а не діями водія ОСОБА_2 , який здійснював поворот ліворуч відповідно до вимог ПДР.

Посилання суду першої інстанції на п.12.3 ПДР, вимоги якого, на думку суду, мав виконати водій ОСОБА_2 , є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 міг об`єктивно виявити перешкоду для безпеки руху при здійсненні маневру повороту ліворуч. Натомість водій ОСОБА_1 зобов`язаний був забезпечити безпеку руху автомобіля заднім ходом.

Окрім цього, згідно з п.1.4. ПДР передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

З викладеного вбачається підставність складання працівниками поліції протоколу відносно ОСОБА_1 за порушення п.10.9 ПДР, а висновки суду про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, є передчасними.

Висновок експерта № СЕ-19/123-25/16255-ІТ від 07 січня 2026 року є необґрунтованим, бо не містить аналізу дій водія ОСОБА_1 на відповідність п.10.9 ПДР, норми, яка регулює дії водія під час руху транспортного засобу заднім ходом, а тому в суду не було підстав посилатися на нього як на доказ невинуватості ОСОБА_1 .

На думку апелянтів, під час розгляду справи не було допитано працівника поліції ОСОБА_3 щодо обставин складання протоколу та чому саме протокол був складений відносно ОСОБА_1 .

За таких обставин зазначали, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, не застосовано норми матеріального права, які необхідно було застосувати для правильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою необхідно визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ДТП та притягнути до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Бейлика М.Б. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, заперечення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Палінчака А.О. проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався в повному обсязі.

Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Правила Дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1.)

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3.)

Відповідно до пункту 10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що сукупністю досліджених доказів, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449807 від 10 вересня 2025 року; схемою місця ДТП від 10 вересня 2025 року; поясненнями ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , фототаблицями, відеозаписом, висновком експерта № СЕ-19/123-25/16255-ІТ від 07 січня 2026 року, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не підтверджена.

Місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після пригоди та наявність у них механічних пошкоджень зафіксовано у схемі місця ДТП та відображено на фототаблицях.

Показання ОСОБА_1 щодо ДТП об`єктивно досліджені судом першої інстанції, підстав їм не довіряти немає.

У судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що у вищевказаний час він керував автобусом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці Кам`янецькій, 37 у місті Хмельницькому, зупинився на зупинці громадського транспорту «Либідь Плаза» для висадки пасажирів. Після цього переконався в безпеці, почав здійснювати рух заднім ходом та в цей момент у транспортний засіб під його керуванням в`їхав транспортний засіб «BMW 428хі», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Факт події – зіткнення автобуса «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу «BMW 428хі», номерний знак НОМЕР_2 , 10 вересня 2025 року о 15 год 13 хв на вулиці Кам`янецькій, 37 в місті Хмельницькому, наслідки зіткнення підтвердив у суді першої та апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 , та вони також зафіксовані і підтверджені схемою місця ДТП, відеозаписів та фототаблицями з місця пригоди.

Свідок ОСОБА_4 у суді першої інстанції підтвердив надані письмові пояснення від 10 вересня 2025 року, які є аналогічними поясненням потерпілого ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції надав показання про те, що рухався на маршрутному транспортному засобі на вулиці Кам`янецькій в місті Хмельницькому, де здійснював висадку пасажирів на зупинці громадського транспорту «Либідь Плаза». Вказував, що рух транспортних засобів в той час на вулиці Кам`янецькій був ущільнений, проте він помітив транспортний засіб сірого кольору «BMW», який рухався по зустрічній смузі руху.

За даними висновку експерта № СЕ-19/123-25/16255-ІТ від 07 січня 2026 року у вищевказаній дорожньо-транспортній ситуації:

- водій автобуса «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, а дії водія транспортного засобу «BMW 428хі», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , з точки зору безпеки руху, регламентувались технічними вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху;

- у діях водія транспортного засобу «BMW 428хі», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 убачаються невідповідності технічним вимогам п.10.1 ПДР;

- вищенаведені пояснення водія ОСОБА_1 щодо обставин та механізму розвитку ДТП з технічної точки зору є спроможними, а пояснення водія ОСОБА_2 щодо механізму розвитку ДТП містять неприйнятні відмінності від фактичних обставин події і з технічної точки зору є неспроможними;

- у діях водія транспортного засобу «BMW 428хі», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 убачаються невідповідності технічним вимогам п.10.1 ПДР, при цьому вказані невідповідності сформували необхідні умови для виникнення події і з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням ДТП.

При цьому неспроможність пояснень водія ОСОБА_2 про обставини події обумовлена тим, що відповідно до відеозапису, до моменту появи транспортного засобу «BMW 428хі» в кадрі автобус «Mercedes-Benz» не стояв, а перебував у русі 6 (шість) секунд, тобто до моменту початку здійснення маневру повороту ліворуч водієм ОСОБА_2 автобус «Mercedes-Benz» уже рухався заднім ходом певний час.

Отже, пояснення водія ОСОБА_2 в тій частині, що він ще до початку руху автобуса «Mercedes-Benz» заднім ходом здійснив маневр повороту ліворуч та зупинився позаду автобуса, а також аналогічні пояснення свідка ОСОБА_4 , які характеризують ключовий момент розвитку події, містять неприйнятні відмінності від фактичних обставин події, зафіксованих на відеозаписі, а відтак не можуть визнаватися достовірними.

Разом з тим, пояснення водія автобуса «Mercedes-Benz» ОСОБА_1 щодо механізму розвитку ДТП узгоджуються із відеозаписом події і з технічної точки зору сумнівів не викликають, є прийнятними.

У вищевказаній ДТП на початковій стадії розвитку події дії водія автобуса «Mercedes-Benz» ОСОБА_1 регламентувались технічними вимогами п.п.10.1, 10.9 ПДР, відповідно до яких водій перед початком руху, а також під час руху заднім ходом, не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

Із відеозапису події вбачається, що як у момент початку руху, так і під час руху автобуса «Mercedes-Benz» заднім ходом, у безпосередній близькості автобуса були відсутні інші учасники дорожнього руху, яким могла бути створена небезпека, зокрема, й транспортний засіб «BMW 428хі».

Ця обставина свідчить про те, що за умов збереження стабільності дорожньої обстановки з боку водія ОСОБА_2 дії водія автобуса «Mercedes-Benz» ОСОБА_1 як перед початком руху, так і при русі заднім ходом відповідали критерію безпеки на той момент.

Надалі, з моменту виникнення небезпеки для руху, тобто з моменту об`єктивного виявлення водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «BMW 428хі», який почав наближатись до смуги руху автобуса «Mercedes-Benz», дорожня обстановка зазнала змін і набула явних ознак небезпеки для продовження руху, вимагаючи від водія ОСОБА_1 негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, тобто діяти згідно з технічними вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, де зазначено: «п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

У пункті 1.10 ПДР термін «небезпека для руху» має таке значення: небезпека для руху – зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її), яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

У вищевказаній ДТП з метою забезпечення безпеки руху водій транспортного засобу «BMW 428хі» ОСОБА_2 перед здійсненням маневру повороту ліворуч повинен був переконатись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, тобто діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР, де зазначено: «п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Вимога цього пункту встановлює повну відповідальність водія, що змінює напрямок за безпеку дорожнього руху від початку і до закінчення маневру. При цьому не слід розраховувати на дії інших учасників дорожнього руху щодо запобігання можливим наслідкам унаслідок виникнення небезпечних ситуацій.

Вищевказані докази свідчать про відсутність в діях водія автобуса «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 порушення вимог п.10.9. ПДР, а відтак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому суд позбавлений можливості вийти за межі висунутого обвинувачення в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це буде істотно суперечити як національному законодавству, так і прецедентній практиці ЄСПЛ, що є неприпустимим.

В апеляційній скарзі наголошується, серед іншого, що саме від неправомірних дій водія ОСОБА_1 було створено аварійну ситуацію, внаслідок чого й сталася ДТП.

Посилання апелянтів стосовно порушення всебічного та об`єктивного вирішення справи та посилання на те, що саме водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 ПДР, а висновки суду першої інстанції про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є передчасними, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги спростовуються належними доказами, які містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення і яким місцевий суд дав належну та ретельну правову оцінку.

Апеляційний суд оцінив сукупність доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, що в свою чергу дає підстави для прийняття відповідного судового рішення.

Тому порушення ОСОБА_1 вимог п.10.9. ПДР за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин та відповідно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не вбачається.

Переконливих доводів, які би свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, матеріали справи не містять, та не надано таких у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Окрім цього, відповідно до ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції перевіряє встановлені судом першої інстанції обставини.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Ураховуючи те, що обставини ДТП були повно та всебічно встановлені судом першої інстанції на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, а правова оцінка дій учасників ДТП потребувала спеціальних технічних знань, було обґрунтованим рішення суду першої інстанції про необхідність призначення судової інженерно-транспортної експертизи, результати якої викладені вище.

Отже, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок експерта від 07 січня 2026 року № СЕ-19/123-25/16255-ІТ, який здійснений на підставі постанови суду, при проведенні якого експертом були взяті до уваги всі матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані відповіді на поставлені запитання, тому він є належним та допустимим доказом.

Інші доводи та пояснення, наведені в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду, їм була надана належна перевірка.

Водночас підстави для скасування постанови місцевого суду та прийняття нової постанови у справі з мотивів, викладених у спільній апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Бейлика М.Б., відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2026 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін, а спільну апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Бейлика М.Б. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.