Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №677/2142/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/2142/25

Провадження № 33/820/150/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря Яхієвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу адвоката Кучерука Тараса Миколайовича на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

За постановою суду, 29.10.2025 о 10 год 25 хв. в м. Красилів, вул. Ціолковського,10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд Фокус, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» 6810, результат 0,79%. Цим самим порушив п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Кучерук Т.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що судом неповно з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального і процесуального права.

Поліцейським було порушено порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому він вважається недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення – недопустимим доказом.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що газоаналізатор пройшов повірку, що ставить під сумнів результати огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Також наявні матеріали справи не дають підстав вважати, що вказаний газоаналізатор є сертифікованим.

Вказані обставини є достатньою підставою для скасування постанови суду.

Формальна згода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, зафіксована поліцейським, не узаконює порушення порядку проведення огляду.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Кучерук Т.М., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Крім того, від захисника Кучерука Т.М. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд вказав, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 серії ЕПР1 №497169 29 жовтня 2025 о 10 год 25 хв. в м. Красилів, вул. Ціолковського,10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд Фокус, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» 6810, результат 0,79%.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії від 29.10.2025 серії ЕПР1 №497169, у якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, протокол підписаний останнім. У протоколі викладені пояснення ОСОБА_1 – «вчора випив, 29.10.2025 їхав в лікарню, вину визнаю»

- тестом приладу Драгер - результат 0,79 %, роздруківка тесту підписана ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій погодився з результатами огляду на стан сп`яніння (результат огляду – 0,79 % проміле);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, відповідно до якого огляд не проводився;

- відеозаписом події з фіксацією процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З якого видно що ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Фокус, державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції. Працівник поліції вказав на наявність у водія знак алкогольного сп`яніння та запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водій ОСОБА_1 факт вживання алкоголю не заперечував, вказав: «вчора випив, сьогодні сів за кермо», «знаю, що винний, осознаю». Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду за допомогою приладу Драгер – 0,79% проміле, з результатами огляду водій погодився.

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Суд першої інстанції лав належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, які є належними та допустимими доказами, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП.

З урахуванням викладеного необґрунтованими є доводи апеляційної скарги адвоката Кучерука Т.М. про те, що поліцейським було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а тому він вважається недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення – недопустимим доказом.

Не впливають на законність постанови суду доводи апеляційної скарги захисника Кучерука Т.М. про те, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що газоаналізатор Drager 6810 пройшов повірку та що він є сертифікованим, що є достатньою підставою для скасування постанови суду.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, визначено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), виробництва компанії Drager Safety Ag & Co KgaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі, за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік. Таким чином, вказаний газоаналізатор дозволений МОЗ України, має свідоцтво про державну реєстрацію та сертифікат відповідності, а також відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.

Згідно наявної в матеріалах справи роздруківки тесту газоаналізатора Alkotest 6810, вказаний прилад останнє калібрування пройшов 17.12.2024.

Тобто, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений із застосуванням газоаналізатора Alkotest 6810, який відповідає вимогам закону, в межах міжповірочного інтервалу.

Крім того, процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС 07.11.2015 №1395.

Згідно до п.1 р. ІІ вказаної Інструкції протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Отже, зазначена Інструкція не передбачає, що поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення, має долучатися свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу із застосуванням якого проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння та сертифікат відповідності.

При цьому, як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді ОСОБА_1 та його захисник Кучерук Т.М. не заявляли клопотання про витребування вказаних документів.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, надано належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, та відповідно у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Постанова судді є законною і справедливою і підстав для її скасування немає.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кучерука Т.М. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК