Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №308/10805/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/10805/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.

з участю секретаря судових засідань: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2024 року та на додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2024 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Петрик Віталій Васильович, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2024 року у складі судді Зарева Н.І., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком,-

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком

Позовні вимоги мотивовано тим, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 383774604 від 20.06.2024 відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, а саме Інтернет-клуб після реконструкції власного підвального приміщення загальною площею 124,9 кв. м, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 437 від 23.12.2016, ТОВ «Наш добробут» призначено управителем багатоквартирних будинків, зазначених у додатку № 1 до даного рішення.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань перед позивачем у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість на загальну суму 12 358,06 грн., з яких 9 342,82 грн. - основна заборгованість, 2 374,54 грн. - інфляційні втрати, 640,71 грн. – 3 % річних. І відповідно у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 18 674,15 грн., зокрема 13 069,33 грн.- основна заборгованість, 4473,48 грн. - інфляційні втрати, 1131,34 грн. – 3 % річних.

За вказаних обставин позивач просив стягнути на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з відповідача ОСОБА_2 у загальному розмірі 12 358,06 грн., та з відповідача ОСОБА_1 – у загальному розмірі 18 674,15 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2024 року позовні вимоги позивача задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш-Добробут" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 12 358,06 грн (дванадцять тисяч триста п`ятдесят вісім грн 06 коп.), з яких 9342,82 грн - основна заборгованість; 2374,54 грн - інфляційні втрати; 640,71 грн - 3% річних,а також 1205,85 грн (тисяча двісті п`ять грн 85 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ-ДОБРОБУТ" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 18 674,15 грн (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири грн 15 коп.), зокрема 13 069,33 грн - основна заборгованість;4473,48 грн - інфляційні втрати; 1131,34 грн - 3% річних, а також 1822,15 грн (тисяча вісімсот двадцять дві грн 15 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 грудня 2024 року заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Додатковим рішенням від 19 грудня 2024 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш-Добробут" витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі 2 364,00 грн. (дві тисячі триста шістдесят чотири грн. 00 копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш-Добробут" витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката в розмірі 3 546,60 грн. (три тисячі п`ятсот сорок шість грн.. 60 копійок).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заявленого позову; скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не забезпечив належне повідомлення про наявність судової справи, повідомлення про судові засідання та вчасний доступ до змісту судових рішень, які були винесені по справі, що обмежило реалізацію процесуальних прав. Апелянт звертає увагу, що предметом позову, який заявлено позивачем є стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком, проте послуги, які задекларовані у Договорі про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою надано не було, виходячи з цього вважає, що позивачу має бути відмовлено у задоволені позовних вимог. Вказує, що в матеріалах справи відсутні письмові докази, які підтверджують факт надання послуг і відповідно об`єм цих послуг робіт (відсутній розрахунок (акти) проведених робіт чи наданих послуг з підтвердженням, що вони були здійсненні, договори, кошториси витрат, планування ремонту). Апелянт зазначає, що позивачем послуги не надавались взагалі, а кореспонденції з рахунками, боргом чи претензіями від позивача не надходило.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Петрик В.В., просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не було подано до суду доказів надання чи надсилання співвласникам договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, а також додаткових угод до нього. Вказує, що позивачем також не було надано суду, а судом не було досліджено докази того, що з часу створення ТОВ «Наш-Добробут», початку його діяльності з управління будинку і до часу виникнення судового спору, останнє повідомляло апелянту про прийняті ним рішення та про необхідність сплати спірних внесків (направлення та/чи вручення відповідних квитанцій за відповідні місяці), не надавало апелянту повідомлення про наявність у нього заборгованості із сплати внесків та вимоги сплатити заборгованість тощо, а отже невідомо чи був апелянт обізнаний із заборгованістю чи ні. Окрім того, позивачем на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог до матеріалів справи не надано жодних первинних документів, які б могли підтвердити факт надання апелянту обумовлених договорами послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу представник товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» - адвокат Митровка Я.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Окрім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Варга М.І. просить подану апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача – адвокат Митровка Я.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Апелянт ОСОБА_2 , його представник у судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року прийнято часткову відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» від позовних вимог до ОСОБА_2 у розмірі 2037,74 грн., зокрема в частині стягнення 1707,12 грн. інфляційних втрат та 330,62 грн. 3 % річних та від позовних вимог до ОСОБА_1 у розмірі 3633,96 грн, зокрема в частині стягнення 3096, 90 грн. інфляційних втрат та 537,06 грн. 3 % річних. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2024 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 у розмірі 2037,74 грн., зокрема в частині стягнення 1707,12 грн. інфляційних втрат та 330,62 грн. 3 % річних та в частині позовних вимог до ОСОБА_1 у розмірі 3633,96 грн., зокрема в частині стягнення 3096, 90 грн. інфляційних втрат та 537,06 грн. 3 % річних - визнати нечинним, а провадження в справі у цій частині закрито.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи установлено, що відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, а саме Інтернет-клуб після реконструкції власного підвального приміщення загальною площею 124,9 кв. м, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 383774604 від 20.06.2024.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 437 від 23.12.2016, ТОВ «Наш добробут» призначено управителем багатоквартирних будинків, зазначених у додатку № 1 до даного рішення.

Додатком 1 до рішення виконкому від 23.12.2016 № 437 визначений перелік багатоквартирних будинків, управителем яких призначено ТОВ «Наш Добробут». Серед вказаного переліку наявний будинок АДРЕСА_1 .

28 грудня 2016 року Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було укладено із позивачем як управителем Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Управитель зобов`язується надавати послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: АДРЕСА_1 (далі – об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), тобто у багатоквартирному будинку, в якому розміщено об`єкт нерухомого майна відповідачів.

Згідно з п. 18 вказаного Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 28 грудня 2017 року.

Згідно з п. 5 Договору від 28.12.2016, сторони погодили, що надані управителем послуги з управління багатоквартирними будинками щомісяця надаються за рахунок встановленого конкурсною документацією тарифу, зазначеного в Додатку 1 до цього договору, зокрема у розмірі 1,3302 грн. за 1 кв.м.

У подальшому, сторонами вносились зміни до умов договору та його додатків, зокрема, в частині розміру тарифу за надані послуги за 1 кв. м загальної площі.

31.12.2018 Додатковою угодою внесено зміни до Договору від 28.12.2016 та викладено його у новій редакції та приведено вказаний договір у відповідність до типової форми Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що була затверджена постановою КМУ від 05.09.2018 № 712.

Згідно з п. 1 Договору в редакції 31.12.2018, Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління, згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Додатком 1 до Договору у редакції 31.12.2018 року передбачений тариф у розмірі 2,54грн. за 1 кв.м.

30.10.2019 Додатковою угодою до Договору у редакції 31.12.2018 року викладено Додаток 1 до Договору у новій редакції, що вводиться у дію з 01.01.2020, яким встановлено тариф у розмірі 2,81 грн. за 1 кв.м.

01.12.2020 року Додатковою угодою №2 до Договору у редакції 31.12.2018 викладено Додаток №1 до Договору у новій редакції, що вводиться у дію з 01.01.2021, яким встановлено тариф у розмірі 2,66 грн. за 1 кв.м.

28.12.2021 року Додатковою угодою №2 до Договору у редакції 31.12.2018 викладено Додаток №1 до Договору у новій редакції, що вводиться у дію з 01.01.2022, яким встановлено тариф у розмірі 3,20 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.12 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Відповідно до п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Установлено, що позивач є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об`єкту нерухомості відповідачів та відповідно надає відповідачам відповідну житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержуватисвоєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату а спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавцікомунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Судом першої інстанції правильно встановлено та доведено матеріалами справи, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не виконують свої обов`язки по оплаті за надані житлово-комунальні послуги та заборгували за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема : ОСОБА_2 за період з березня 2018 року по травень 2024 року у загальному розмірі 12 358,06 грн, з яких 9 342,82 грн - основна сума заборгованості, 2 374,54 грн - інфляційні втрати, 640,71 грн – 3 % річних; ОСОБА_1 за період з лютого 2018 року по травень 2024 року у загальному розмірі 18 674,15 грн, з яких 13 069,33 грн - основна сума заборгованості, 4473,48 грн - інфляційні втрати, 1131,34 грн - 3 % річних.

Наявність заборгованості та її розмір, розрахований позивачем, відповідачами не спростовано.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачі свої зобов`язання перед управителем будинку щодо своєчасної та в повному обсязі оплати послуги з управління багатоквартирним будинком належним чином не виконують, прострочили виконання грошового зобов`язання, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про стягнення заборгованості та наявності підств для відповідальності за ч.2 ст. 625 ЦК Цкраїни. Доводи апеляційних скарг даних висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційних скарг про ненадання позивачем послуг, які вказані у Договорі про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об`єктами благоустрою не заслуговують на увагу, оскільки такі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

Порядок проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145.

За змістом такого Порядку:

- у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг (п. 2 Порядку);

- проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, забезпечується управителем багатоквартирного будинку (п. 3 Порядку);

- у разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги (п. 8 Порядку);

- якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості послуг з управління багатоквартирним будинком.

Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається в управителя багатоквартирним будинком (п. 8 Порядку); - у разі коли за результатами проведення перевірки споживач та управитель багатоквартирного будинку не дійшли згоди щодо наявності (відсутності) факту невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком умовам або параметрам, передбаченим договором, та/або причин виникнення таких порушень або невідповідності, акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 9 Порядку); - у разі неприбуття управителя багатоквартирного будинку в установлений договором строк для проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим зазначеним договором, чи необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо він підписаний споживачем та не менш як двома іншими споживачами відповідної послуги, які проживають у сусідніх будівлях (у приміщеннях - у разі, коли послуга надається у багатоквартирному будинку). Акт-претензія надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом (пункт 10 Порядку).

Доказів звернення відповідачів з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачми не подано і такі в матеріалах справи відсутні.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційних скарг, що відповідачі не були обізнані про наявність укладеного договору та наявність у них заборгованості із сплати внесків, оскільки такі спростовуються матеріами справи. Зокрема, як вбачається з ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.08.2021 року у справі № 308/9748/21 відповідачі подали заяву про скасування судовго наказу, яким було задоволені вимоги позивача про стягнення з них заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.06.2018 по 30.04.2021. Проте, відповідачі у подальшому не вчиняли жодних дій щодо перевірки відповідності якості надання надання з управління багатоквартирним будинком, спростування сум нарахувваня за послуги.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта ОСОБА_1 про неповідомлення його судом першої інстанції про розгляд справи, оскільки судова повістка про виклик надсилалась судом за адресою його реєстрації : АДРЕСА_2 .

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і підстав для його скасування чи зміни не має.

Щодо додаткового рішення суду від 19 грудня 2024 року.

18.10.2024 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, яку мотивував тим, що розмір понесених позивачем судових витрат на оплату правової допомоги становить 5911,00 грн, зокрема, - 2364,40 грн з відповідача ОСОБА_2 , а також 3546,60 грн з відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як встановлено судом, між адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» та ТОВ «Наш-Добробут» 14.11.2023 укладено договір про надання правової допомоги. Позивач просить стягнути з відповідача за результатами розгляду справи 5911,00 грн, на підтвердження яких представник позивача надав:- детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 18.10.2024;- договір про надання правової допомоги від 14 листопада 2023 року;- рахунок № 004223 про сплату грошових коштів в розмірі 4049,00 гривень;- акт виконаних робіт № 004223 від 08.07.2024;- рахунок № 004405 на суму 180,00 гривень;- акт виконаних робіт від 03.09.2024;- рахунок № 004444 на суму 1308,00 гривень;- акт виконаних робіт від 13.09.2024;-рахунок № 004531;- акт виконаних робіт від 16.10.2024;- платіжні інструкції № № 821, 890, 901, 907;- статут адвокатського об`єднання «Греца і партнери»;

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

Суд наголошує на тому, що для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковими. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару оцінку співмірності витрат на професійну правничу допомогу слід надавати з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд першої інстанції ухвалюючи додаткове рішення, враховуючи категорію, складність і обсяг справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, дійшов правильних та обґрунтованих висновків про стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2364,40 грн з відповідача ОСОБА_2 та 3546,60 грн з відповідача ОСОБА_1 .

Додаткове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не має.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваного рішення суду та додаткового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Петрик Віталій Васильович, залишити без задоволення.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 жовтня 2024 року у частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ-ДОБРОБУТ" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_1 у розмірі 15 040,18 грн., з яких:13 069,33 грн. - основна заборгованість, 1376,58 грн. - інфляційні втрати, 594,28 грн. – 3% річних, та з ОСОБА_2 у розмірі 10 320,33 грн., з яких: 9 342,82 грн. - основна заборгованість, 667,42 грн. – інфляційній втрати, 310,09 грн. – 3% річних, залишити без змін.

Додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2026 року.

Головуючий:

Судді: