Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №686/26558/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/26558/25

Провадження № 2/686/149/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В вересні 2025 року ТОВ «ФК «Гелексі» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 12.05.2021 між ТОВ «ФК «Гелексі» та відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії № 227506, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 5000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти на сплатити проценти за користування кредитним коштами. Товариство свої зобов`язання за договором виконало, та надало відповідачу кредитні кошти, разом з тим відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, частково сплатив кошти, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 23500грн., в т.ч. 5000 грн. по тілу кредиту, 18500 грн. процентів, яку товариство просить стягнути з відповідача, а також судовий збір в розмірі 2423,00грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

12.05.2021 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 було укладено договір позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії № 227506, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу позику, а позичальник зобов`язується повернути позику та грошову винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України – гривні, в сумі та строк встановлений цим договором.

Сторони погодили наступні умови надання позики :

1.5.1 сума позики - 5000,0 гривень (надалі за текстом іменується – «сума позики за траншем №1» в усіх відмінках);

1.5.2 плата за користування позикою за траншем №1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів (надалі за текстом іменується – «процентна ставка за позикою за траншем №1» в усіх відмінках) та складає 1,4% (одна ціла чотири десятих), в день від початкового розміру позики за траншем №1 відповідно п.1.5.1. Договору;

1.5.3 строк повернення позики за траншем №1 (термін платежу): 23 травня 2021 року.

1.5.4 орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 511,00%.

1.5.5 орієнтовна загальна вартість позики за траншем №1 для споживача на дату укладання договору становить: 770,0 гривень;

1.5.6 позика за траншем №1 надається позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.5.1. договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку вказану позичальником під час надання особистих даних позичальника в особистому кабінеті);

1.5.7 якщо позичальник повертає позику за траншем №1 в той самий день, що і день отримання позики – позичальник сплачує на користь позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 грн. (сто гривень 00 копійок). В цьому випадку вимоги пп.1.5.2. не застосовуються.

1.6 нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Згідно умов договору від 12.05.2021, відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн., що підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01.08.2025 № 227506.

23.05.2021 ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до договору позики № 227506 від 12.05.2021, відповідно до у мов якої встановили графік повернення позики 03.06.2021 та плату за користування позикою 770 грн.

03.06.2021 ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до договору позики № 227506 від 12.05.2021, відповідно до у мов якої встановили графік повернення позики 14.06.2021 та плату за користування позикою 770 грн.

14.06.2021 ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до договору позики № 227506 від 12.05.2021, відповідно до у мов якої встановили графік повернення позики 25.06.2021 та плату за користування позикою 770 грн.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 22.10.2021 заборгованість відповідача за договором позики № 227506 від 12.05.2021 становить 23500грн., в т.ч. 5000 грн. по тілу кредиту, 18500 грн. процентів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З договору позики № 227506 від 12.05.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 , вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Кредитор, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови кредитного договору, натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення коштів за кредитним договором не виконав.

Оскільки відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5000 грн. шляхом перерахування суми позики на банківську картку, вказану ним, суд дійшов висновку щодо стягнення з Діяментовича суми кредиту в розмірі - 5000 грн. на користь ТОВ «ФК «Гелексі».

Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Гелексі» в частині стягнення відсотків за договором позики, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа N 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16), де викладені такі правові висновки.

"78. Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

79. Підстав відступити від указаних вище правових висновків немає.

80. Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

91. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

103. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

108. Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі N 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.

113. У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

114. Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

115. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

122. Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

128. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

За умовами договору позики сторони встановили строк повернення позики 23.05.2021, який в подальшому шляхом укладення додаткових угод змінили на 25.06.2021.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором позики, позивач продовжував нараховувати проценти після строку кредитування, що суперечить вимогам ст. 1048 ЦК України.

Відповідач в період користування позикою сплатив на користь позивача грошові кошти: 23.05.2021 в сумі 770 грн., 03.06.2021 в сумі 770 грн., 14.06.2021 в сумі 770 грн., 01.07.2021 в сумі 240 грн.

Враховуючи, що відповідач кредит наданий йому у розмірі 5000 грн. не повернув, з останнього підлягають стягненню відсотки у розмірі 530 грн. (770грн. – 240 грн.), які узгоджені та нараховані йому станом на 25.06.2021.

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Гелексі» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 12.02.2021 у розмірі 5530 рн., з яких 5000 грн. сума боргу за тілом кредиту та 530 грн. проценти за користування кредитом в межах строку кредитування.

Щодо стягнення судових витрат.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., що підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025, укладеного з адвокатом Рудзей Ю.В., довіреністю від 09.07.2025, актом наданих послуг правничої допомоги № 120 від 03.09.2025.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2423,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1199 від 10.09.2025.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Отже з позивача на користь відповідача судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог (23,53%), а саме, судовий збір в розмірі 570,13 грн. та 1176,50 грн. витрат на оплату правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 136, 137, 141, 206, 263-265, 274, 280-281 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» заборгованість за договором позики від 12.05.2021 № 227506 в сумі 5 530 грн., судовий збір в розмірі 570,13 грн. та 1176,50 грн. витрат на оплату правничої допомоги.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, ЄДРПОУ 41229318.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 26.02.2026.

Суддя: