Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №688/5665/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 688/5665/25

Провадження № 2/682/220/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

09.12.2025 року до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 11.10.2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2791954. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 2791954 від 11.10.2019 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. За цим Договором, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця наступного за днем підписання договору. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 2791954 від 11.10.2019 із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000 грн.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (далі - «Договір факторингу-1»).

07.07.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025 (далі - «Договір факторингу-2»).

Згідно Договору факторингу-1 від 10.06.2025 року та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2960482 від 29.11.2019. Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 66480 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12000 грн; заборгованість за відсотками становить 54480 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, а відтак представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 2791954 від 11.10.2019 у розмірі 66480 грн, а також 2422,40 грн сплаченого судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

25.12.2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Мунтяном І.І. подано відзив на позов. В якому він зазначив, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання кредиту №2791954 від 11.10.2019 року, в розмірі 64480 грн, яка висунута ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» у позовній заяві, є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає умовам Договору про надання кредиту №2791954 від 11.10.2019, а отже, не підлягає до задоволення у обсязі, визначеному позивачем. Зазначає, що Відповідно до умов Договору про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019 року, сума позики становить 12 000 грн., Пунктом 1.9. Договору встановлюється строк договору - строк повернення позики: 28 календарних днів, а саме до 08.11.2019 року. Пунктом 1.8. Договору передбачено, що Дата надання кредиту, узгоджений строк 25.12.2025 повернення кредиту і відповідна узгоджена Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у Графіку платежів, що визначається у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Додатком № 1 до Договору про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019 року передбачена процентна ставка в межах Узгодженого строку повернення кредиту - 1.02%. З цього випливають наступні підрахунки відсотків: 12 000 грн. * 1,02%*27 днів = 3 304,80 грн. Заборгованість за тілом кредиту - 12 000 грн. Відсоткова ставка в день - 1,02%, Кількість днів для нарахування відсотків - 27 днів. Згідно Детального розрахунку заборгованості, поданого Позивачем, у перший день надання кредиту - 11.10.2019 відсотки не нараховувались, а тому кількість днів з нарахування відсотків за строком Договору - 28 днів. А тому заборгованість за відсотками, яку зазначає Позивач у розмірі 54 480 грн. нарахована з порушенням та не відповідає умовам договору. З таких підстав позовні вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі. Також у відзиві зазначено, що відповідачка має пільги як дружина військового, надавши на підтвердження цього статусу свідоцтво про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 актовий запис №1033 від 17.07.2018 року, довідку форми 5 ОСОБА_2 від 19.12.2025 року № 5453, посвідчення серії НОМЕР_1 та військовий квиток серії НОМЕР_2 . Окрім цього, надана Позивачем Довідка про видачу коштів не містить доказів належності банківського рахунку Відповідачу, а у Договорі не вказано номер рахунку, на який мають зарахувати кошти, що не дає можливості встановити факт перерахування коштів на рахунок Відповідача, а також встановити кінцевого отримувача коштів за номером картки, вказаній у Довідці. Також не погоджується із позовною вимогою про стягнення із ОСОБА_1 2422,40 грн сплаченого судового збору та 6000 грн витрат на правничу допомогу. Просить відмовити у позові.

30.12.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» Ланового Є.М. надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначає, що у відзиві на позовну заяву не оспорюється факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» Договору про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019. Щодо розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019, представник позивача зазначив, що до моменту укладення вказаного кредитного договору на мобільний номер Позичальника, підтверджений під час реєстрації та закріплений у його Особистому кабінеті в інформаційно-комунікаційній системі Товариства, було сформовано та відправлено одноразовий ідентифікатор — код підтвердження PS2791954. Застосування зазначеного ідентифікатора забезпечило автентифікацію Відповідача та засвідчило її волевиявлення щодо акцепту оферти, що, у свою чергу, призвело до належного підписання та укладення електронного договору між Первісним кредитором та ОСОБА_1 . Отже, 11.10.2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 2791954. Разом із позовом надано оригінал кредитного договору № 2791954 від 11.10.2019, укладеного в електронній формі. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором. Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, Строк дії Договору визначається з моменту його укладення між Сторонами та діє до повного виконання Сторонами обов`язків за ним. Позивачем надано Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості за Договором про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019, що сформований ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та міститься у матеріалах справи. Відповідачка не виконала своїх договірних зобов`язань, а розмір заборгованості у сумі 66 480,00 грн є обґрунтованим та відповідає умовам кредитного договору. Щодо твердження представника Відповідача про відсутність підстав для нарахування стягнення Позивачем процентів за користування кредитом як дружині військового представник позивача вказав, що доводи представника Відповідача ґрунтуються на чинній редакції ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тоді як на час виникнення договірних відносин діяла інша редакція ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка не передбачала пільг для дружин військовослужбовців. Щодо перерахування кредитних коштів в розмірі 12 000,00 грн. за Договором про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019 зазначив, що п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника ; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Згідно п. 1.10 Кредитного договору № 2791954 від 11.10.2019, Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.4. Договору в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника. В процесі заповнення заявки здійснюється перевірка карткового рахунку. На обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач надав суду документи, щодо надання кредитних коштів Позичальнику, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2791954 від 11.10.2019 та довідку від ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 04.11.2024, в якій виснується, про успішність проведення платежу. Таким чином, наданий документ – довідка ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 04.11.2024 – є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів Відповідачу та отримання їх останнім, адже містить усі обов`язкові реквізити електронного документа, що забезпечує автентичність і цілісність документа та підтверджує його юридичну силу та містить унікальні ідентифікаційні дані транзакції, що унеможливлює підробку або сумнів у достовірності операції. Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду належні та допустимі докази. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року в АТ «СЕНС БАНК» витребувано докази, що містять інформацію віднесену до банківської таємниці.

Представником позивача до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «СОЛВЕНІТС», за наявними в справі доказами позов задовольнити повністю.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 11.10.2019 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2791954. Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS2791954.

Згідно п. 1.3. Договору сума кредиту (Основна сума кредиту на початок виконання Договору) складає 12000 грн. П.1.9 Договору визначає узгоджений строк повернення кредиту - 28 календарних днів до 08.11.2019 року.

Відповідно до п.п. 1.5., 1.6. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється, виходячи з Базової процентної ставки, Акцій, Програми лояльності Кредитодавця, Спеціальної процентної ставки по кредиту після спливу Узгодженого строку повернення кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом за Акційними ставками і ставками Програми лояльності здійснюється тільки за умови повернення кредиту до спливу Узгодженого строку повернення кредиту, наведеного у п. 3 цього Договору. У випадку виникнення заборгованості проценти за користування кредитом за період Узгодженого строку повернення кредиту нараховуються, виходячи із Базової процентної ставки, а поза межами цього строку виходячи із Спеціальної процентної ставки, встановленої для періоду, що перевищує Узгоджений строк повернення кредиту. Базова процентна ставка за один день користування кредитом 1.7%. Акційна ставка або ставка за Програмою лояльності за один день користування кредитом 1,02%. Спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%.

Дата надання кредиту, Узгоджений строк повернення кредиту і відповідна узгоджена Дата повернення кредиту, сума кредиту (загальний розмір кредиту), Проценти за користування кредитом, Реальна процентна ставка за кредитом, абсолютне значення подорожчання кредиту вказані у Графіку платежів, що визначається у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Графік платежів складається окремо за умови дії Акцій і/або Програми лояльності у випадку повернення зобов`язань до спливу Узгодженого строку повернення кредиту та за умови дії Базової і Спеціальної процентної ставки у випадку погашення заборгованості поза межами Узгодженого строку повернення кредиту (п. 1.8. Договору).

Згідно п. 3.1 Договору строк дії Договору визначається з моменту його укладення між Сторонами та діє до повного виконання.

Відповідно до п. 3.2. Договору Датою укладання договору є дата прийняття Оферти Заявником та підписання Договору Сторонами.

Згідно з п.п. 1.1., 7.3. Договору невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця www.alexcredit.ua (далі - https://alexcredit.ua). Сторони підтверджують, що даний електронний договір, всі Додатки до нього, Додаткові угоди, Правила мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені у письмовій формі.

Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (п. 7.10. Договору).

У якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання Кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентується порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». (п. 7.12. Договору).

ТОВ «Алекскредит» виконало умови договору та 11.10.2019 перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача через ТОВ «ФК «Елаєнс», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, кошти в розмірі 12000 грн.

ОСОБА_1 також було підписано графік платежів ( додаток № 1 до Договору про надання кредиту № 2791954 від 11.10.2019 року.

На підтвердження виконання ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором суду надано довідку ТОВ ФК «Елаєнс» від 04.11.2024 про успішне перерахування коштів 11.10.2019 року на суму 12000 грн на карту № НОМЕР_3 .

Крім того, на виконання ухвали суду від 05.02.2026, АТ «СЕНС БАНК» надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , з якої слідує, що 11.10.2019 відповідачці було здійснено переказ коштів в розмірі 12000 грн.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (далі - «Договір факторингу-1»).

07.07.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025 (далі - «Договір факторингу-2»).

Згідно Договору факторингу-1 від 10.06.2025 року та Договору факторингу-2 від 07.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2791954 від 11.10.2019.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 2791954 від 11.10.2019 року до ОСОБА_1 у розмірі 66480 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 12000 грн; заборгованість за відсотками 54480 грн.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025 року ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 2791954 від 11.10.2019 року до ОСОБА_1 у розмірі 66480 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 12000 грн; заборгованість за відсотками 54480 грн.

10.07.2025 року ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за вих. № 2791954 ОСОБА_1 було направлено вимогу-повідомлення про обов`язок погашення заборгованості за кредитним договором №2791954 від 10.07.2025, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 66480 грн.

Також, до позовної заяви представником позивача долучено Детальний (щоденний) розрахунок заборгованості за Договором про надання кредиту №2791954 від 11.10.2019, складений ТОВ «Алекскредит».

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»( далі – Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року уклали в електронній формі договір про надання кредиту № 2791954, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором одноразовим паролем.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Алекскредит» перерахувало грошові кошти в розмірі 12000 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується доказами, наданими позивачем, а також наданими суду на виконання ухвали про витребування доказів від банківської установи.

А тому заперечення представника відповідача щодо неукладення договору відповідачкою та неотримання нею грошових коштів не заслуговують на увагу.

Після закінчення строку кредитування (28 днів, 08.11.2019 року) ОСОБА_1 не повернула кредит і не сплатила проценти за користування кредитом.

Матеріали справи містять договори факторингу з відповідними додатками, які об`єктивно вказують на те, що ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за цим кредитним договором. Ці договори є дійсними та виконаними.

Посилання ОСОБА_1 на недоведеність переходу права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «Солвентіс» не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі тіла кредиту - 12 000 грн.

Водночас суд не погоджується із розміром заборгованості за процентами.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

ТОВ «Алекскредит» і ОСОБА_1 встановили строк кредитування за кредитним договором 28 календарних днів (до 08.11.2019 року).

Надані позивачем Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит» зокрема, пунктом 12.2.2. зазначено, що Договір продовжується шляхом підписання Додаткової угоди у порядку підписання Договорів. Передбачених розділом 5 цих правил.

Додаткової угоди щодо продовження узгодженого строку дії договору після 08.11.2019 року і на який термін матеріали справи не містять, позивачем не надано їх суду.

Крім того ці Правила не підписані відповідачкою, а матеріали справи не містять підтвердження, що саме їх розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи кредитний договір. Названі Правила не можуть регулювати спірні правовідносини (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17).

ТОВ «ФК «Солвентіс» просить стягнути з ОСОБА_1 за договором про надання кредиту № 2791954 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Разом з тим із розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що відповідачкою сплачувалися проценти в сумі 3304,80 грн., 1101,60 грн, 3916,80 грн., тобто у розмірі, який перевищує розмір процентів, нарахованих в межах строку кредитування та визначених графіком платежів - 3427,20 грн.

А тому на день закінчення строку кредитування (08.11.2019 року) до часу подачі позову до суду ОСОБА_1 сплачено заборгованості за процентами у повному обсязі і підстав для стягнення з неї заборгованості в розмірі 54480 грн суд не вбачає.

Щодо стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проаналізувавши долучені до позовної заяви докази на підтвердження факту понесення ТОВ «ФК «Солвентіс» витрат на правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення позову на 18,05 %, співмірність складності справи з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 1083 грн.

Також, за подання позовної заяви ТОВ «ФК «Солвентіс» сплатило 2242,40 грн. судового збору. Враховуючи, що позов задоволено на 18,05%, із ОСОБА_1 підлягає стягненню 404,75 грн. судового збору на користь позивача.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 526-530, 554, 610, 611, 612, 625, 1054,1077 ЦК України, керуючись ст. 6-16, 81-89, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за договором про надання кредиту №2791954 від 11.10.2019 у розмірі 12 000 грн, судовий збір в сумі 404,75 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1083 грн.

В іншій частині позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Матвєєва Н. В.